Україна призупинила всі контакти з Білоруссю, – МЗС

Україна поставила на паузу всі контакти з Білоруссю на дипломатичному рівні.

Про це у четвер, 27 серпня, заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба в ефірі програми “Право на владу”.

Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі. Про відновлення контактів між двома країнами йтиметься, коли Україна буде певна, що не зазнає репутаційних втрат.

“Щойно білоруська влада вдалась до насильства проти мирних протестувальників, я особисто ініціював заяву МЗС країн Люблінського трикутника (Польщі, Литви, України), у якій ми засудили насильство”, – зазначив Кулеба.

Після цього українське МЗС опублікувало розгорнуте пояснення, у якому “детальніше висловило свою позицію”.

Дипломат наголосив, що Україна стосунки з Білоруссю наразі поставила на паузу, а ще й пішла на серйозний дипломатичний крок, який “поки що не зробила жодна країна – викликала свого посла на консультацію”.

“Ми стежимо за розвитком ситуації, і тільки коли переконаємося, що ці контакти не завдаватимуть репутаційних, моральних, етичних втрат для України, ці контакти будуть відновлені”, – стверджує Кулеба.

Також Кулеба заявив про те, що Україна може перенести майданчик переговорів по Донбасу з Мінська. Наразі підстав для цього немає, але якщо вони з’являться, то Україна буде готовою.

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.

Читайте також:
Путін назвав умову введення російських військ до Білорусі