Путін назвав умову введення російських військ до Білорусі

Президент Російської Федерації Володимир Путін заявив, що сподівається на мирне вирішення ситуації в Білорусі, але готовий ввести війська в цю державу за однієї умови.

Про це в четвер, 27 серпня, інформує “НВ” з посиланням на росЗМІ.

За словами Путіна, російські сили не будуть використовуватися, доки “екстремістські елементи в Білорусі не перейдуть кордонів, не почнуть розбій”.

Також очільник Кремля сказав, що ні Мінськ, ні Москва не зацікавлені в залученні російських сил до врегулювання ситуації, що склалася.

Володимир Путін вважає, що сьогодні немає необхідності в застосуванні російських сил в Білорусі.

Як писала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).
Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей були поранені.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Опозиція заявляє про більшу кількість жертв. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту.
Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Надалі продовжилися мирні виступи опозиції.

16 серпня в центрі Мінська відбулися дві маніфестації. Мітинг на підтримку Лукашенка за його участі зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу. Озброєний Лукашенко в цей час літав над Мінськом на вертольоті.

Читайте також:
Католики Білорусі висловили протест через дії силовиків, що заблокували людей у Червоному костелі