Католики Білорусі висловили протест через дії силовиків, що заблокували людей у Червоному костелі

Генеральний вікарій Мінсько-Могильовської архієпископії Римсько-католицької церкви в Білорусі, єпископ Юрій Кособуцький висловив протест через дії співробітників правоохоронних органів, які заблокували виходи з костелу Святих Симона і Олени в Мінську (Червоний костел).

Заяву єпископ опублікували в середу, 26 серпня, на сайті Римсько-католицької церкви

“Блокування входу і виходу людей суперечить праву громадян на свободу совісті та релігії, гарантованого Конституцією Республіки Білорусь, ображає почуття вірян і виходить за рамки законів людини і Бога”, – йдеться у заяві.

Ієрарх попередив білоруську владу про неприпустимість і незаконність схожих дій.

Протест підтримав єпископський вікарій Могильова і Могилевської області єпископ Олександр Яшевський.

“Ієрархи сподіваються, що таких дій правоохоронних органів на території святинь більше не повториться”, – йдеться в повідомленні.

Також протест підтримав Митрополит Мінсько-Могилевський архієпископ Тадеуш Кондрусевич.

“Блокування входів у храм і перешкоджання вільному входу і виходу людей є грубим порушенням прав вірян і свободи віросповідання. У зв’язку з цим інцидентом я цілком підтримую зроблену за моєї відсутності заяву генерального вікарія Мінсько-Могильовської архиєпархії єпископа Юрія Кособуцького і як голова Конференції католицьких єпископів в Білорусі заявляю свій рішучий протест проти неправомірних дій силових структур, які за своїм призначенням покликані охороняти основні права громадян, в тому числі і право на свободу віросповідання, а не перешкоджати в їх реалізації, гарантованої законодавством Республіки Білорусь”, – наголосив він.

Ввечері 26 серпня в мінському проспекті Незалежності знову зібрався мітинг, який розігнав місцевий ОМОН – чоловіків вони заганяли в автозаки, жінок відпускали.

За інформацією видання “Наша ніва” також був узятий в облогу Червоний костел, що розташований біля площі. Близько 40 хвилин звідти не випускали кілька десятків людей, які там сховалися, адже силовики заблокували двері.

Як писала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.

Читайте також:
Для розслідування катувань протестувальників у Білорусі створили міжнародний комітет