Апеляційний суд Києва залишив Стерненка під домашнім арештом. ДОПОВНЕНО

доповнено

Судді АСК Валерій Лашевич, Микола Ященко та Іван Рибак. Фото: Олена Максименко, “Новинарня“

Апеляційний суд Києва залишив без змін рішення суду першої інстанції про запобіжний захід для громадського активіста Сергія Стерненка – цілодобовий домашній арешт.

Як інформує із зали суду кореспондентка “Новинарні” Олена Максименко, таке рішення ще до обіду п’ятниці, 3 липня, оголосили судді АСК Валерій Лашевич, Микола Ященко та Іван Рибак.

Суд не зважив на прохання поручителів Стерненка, серед яких – народні депутати Ярослав Юрчишин, Кіра Рудик, Роман Лозинський (“Голос”), Яна Зінчевич (“Європейська солідарність”), екс-глава МОЗ Уляна Супрун, громадський активіст із Криму Володимир Балух та інші.

Уляна Супрун серед поручителів Стерненка. Фото: Олена Максименко, “Новинарня“

“Суд іде у нарадчу!” – заявили судді, і коли сторона захисту почала говорити про те, що, за протоколом, суд мав би заслухати їхню репліку, вони буквально втекли, у поспіху випускаючи з рук документи справи.

Фото: Олена Максименко, “Новинарня“

Тож Сергій Стерненко виголосив те, що планував сказати суддям і прокурорам, присутній у залі громадськості.

“Я змушений говорити з цими пустими місцями на превеликий жаль, – заявив активіст. – Я хочу показати докази, які сьогодні, на жаль, лишилися невислуханими високим судом, який настільки зацікавлений в об’єктивному і неупередженому розгляді цієї справи, що не заслухав нашу сторону, хоча обіцяв нам дати можливість бути вислуханим.

Стерненко переповів історію з трьома замовними нападами на нього, історію розслідування та передачі його справи з поліції до Служби безпеки, а також історію політичного тиску з боку генерального прокурора Ірини Венедіктової, міністра внутрішніх справ Арсена Акакова, неправомірного втручання у справу окремих представників партії “Слуга народу” (депутатів Бужанського і Дубінського).

“Жодних слідчих дій, направлених на встановлення замовників нападу на Сергія Стерненка, не було здійснено! – нагадав Сергій. – Держава втілює частину злочинного умислу.

Я звинувачую цю державу у саботажі розслідування, у переслідуванні потерпілих, а не злочинців!”

Перед цим суд вирішив обмежити перелік поручителів Стерненка двадцятьма (зі списку охочих, що налічував понад сотню заяв).

Адвокати зазначили, що за тиждень планують подавати клопотання  про зміну запобіжного заходу.

Фото: Олена Максименко, “Новинарня“

Група підтримки під будівлею АСК розписала асфальт крейдяними зображенням чортів, а наприкінці, коли Стерненко вийшов із приміщення, вже традиційно запалила фаєри і димові шашки.

Читайте також:
Справа Стерненка: СБУ завершила досудове розслідування

“Проти мене – проросійські й аваковські”: велике інтерв’ю з Сергієм Стерненком

Як інформувала “Новинарня“, кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане із його самозахистом.

На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.
Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові оголосили 11 червня, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня супроводжувалися сутичками активістів із поліцією. 15 червня були затримані й побиті кілька осіб, які мітингували на вулиці, зокрема спецпідрозділ поліції (колишній “Беркут”) побив народного депутата від “Голосу” Романа Лозинського.
Також під час мітингів у юрбі виникали сутички з представниками проросійських ЗМІ.

Пізно ввечері 15 червня суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишається за місцем фактичного проживання в Києві.

Захист подав апеляцію на таке рішення.

Читайте також:
Уляна Супрун про справу Стерненка: “Кожен із нас може стати Сергієм”