Володимир Балух про справу Стерненка: “Це дуже нагадує Крим із перших днів окупації”

записала: Олена Максименко

Кримський фермер та громадський активіст Володимир Балух, відомий тим, що підняв український прапор під час на окупованому півострові, відмовився отримувати паспорт РФ і тривалий час провів за ґратами як політв’язень Кремля, 15 червня вже вдруге прийшов до Шевченківського райсуду Києва підтримати Сергія Стерненка. Балух заявив про готовність взяти Сергія на поруки. Він, певно, як ніхто розуміє, що таке політичне переслідування і несправедливість феміди.

“Новинарня” записала коментар громадського діяча Балуха з цього приводу:

– Цей суд – не лише над Сергієм. Справу намагаються підсунути таким чином, щоб змусити людей боятися владу, боятися виходити на протестні акції, якось відстоювати свої права у спілкування з правоохоронними органами, силовиками. Це моменти “ФСБшного” типу. І це мені дуже нагадує Крим із перших днів окупації – такий тиск на громадянське суспільство чинився.

Я не є ні суддею, ні прокурором, ні адвокатом. В плані самої справи Стерненка я не буду висловлюватися. Але те, що розбирання відбувається щодо вже третього нападу на Сергія, і розуміючи ситуацію в Одесі, я бачу, що “ноги ростуть” із правоохоронних органів. І в них є бажання змусити суспільство підкоритися владі, яка має індульгенцію на застосування сили.

В Україні це не пройде, сто відсотків. І від нас залежить, із якими втратами суспільство пройде цей етап, оця хвиля, що відкотилася знову на домайданні етапи. У суспільства вже є достатній досвід супротиву, – каже Володимир Балух, який сам постраждав під час штовханини з поліцією під Шевченківським судом 13 червня, і 15-го числа з ним також повелися не дуже ввічливо.

– Самі силовики – вони так влаштовані, це ж радянська система. От зараз я дуже чітко бачу, як вони намагаються працювати за кремлівськими лекалами. На вході, коли ми проходили сюди – жодної поваги до людини! Хоча це відкрите судове засідання! На якій підставі можна мене зупинити? Тобто, кожна людина може надягти щось подібне до форми, якісь силові дії до мене застосовувати… не надавши посвідчення, не назвавши причину?

Це, здається, дрібниці, але саме з таких дрібниць складається така тактика “дрібних кроків”. А ми маленькими кроками будемо робити свою справу.

Усі здобутки Майдану влада зараз намагається відсунути. Але я впевнений, що в них нічого не вийде.

Історія повторюється двічі. Один раз як трагедія, вдруге як фарс. Оця демонстрація сили – це виключно фарс!

Читайте також:
Суд змінить рішення про місце арешту Стерненка

Уляна Супрун про справу Стерненка: “Кожен із нас може стати Сергієм”

Як інформувала “Новинарня“, кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане із його самозахистом.

У 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня нападник вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Тоді Стерненко наздогнав і скрутив нападника – Абзала Баймукашева, того арештували.

Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.

Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників – Івана Кузнєцова, один із яких невдовзі помер.

Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.

Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

Громадський діяч Роман Сініцин 4 травня повідомляв, що, за його інформацією, СБУ спільно з офісом генпрокурора готуються оголосити Стерненкові підозру за статтею 115 Кримінального кодексу України (“умисне вбивство”), “дедлайн 15 травня”, і за цією підозрою “закриють в СІЗО”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”, яке фактично повторювало обвинувачення проросійських сил на адресу Сергія.

18 травня Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові оголосили 11 червня, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня супроводжувалися сутичками активістів із поліцією. 15 червня були затримані й побиті кілька осіб, які мітингували на вулиці, зокрема спецпідрозділ поліції (колишній “Беркут”) побив народного депутата від “Голосу” Романа Лозинського.
Також під час мітингів у юрбі виникали сутички з представниками проросійських ЗМІ.

Пізно ввечері 15 червня суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб за місцем його реєстрації – у військовій частині ДПСУ в Одесі. Таким чином суд задовольнив клопотання прокуратури.

Стерненко заявив, що виконати такий запобіжний захід неможливо і порвав текст ухвали на ґанку суду.
Після оголошення рішення під судом продовжився мітинг на підтримку Стерненка. Активісти палили фаєри і кидали їх під ноги поліцейським спецпризначення, які охороняли вхід до будівлі суду.

Читайте також:
“Проти мене – проросійські й аваковські”: велике інтерв’ю з Сергієм Стерненком

“Відпочивати в Криму – як у крові купатися”. Як живе і що думає політв’язень Балух після звільнення