Милосердя Феміди. Гучна стаття “фінансування тероризму” в судових вироках обертається пшиком

 

автор: Людмила Кліщук

Протягом 2018 року українські суди проголосили вісім вироків за статтею 258-5 Кримінального кодексу – “Фінансування тероризму”.

Ця стаття – одна з “екзотичних” для українського судочинства та рідкісна для правоохоронної практики.

До року 2014-го воне не “працювала”. Однак після фейкових референдумів та утворення “ДНР/ЛНР” слідчі Служби безпеки України пожвавилися та почали реєструвати, хоч і несміливо, кримінальні провадження за фактами 258-5.

Головна складність у таких провадженнях – довести, що певна сума коштів надійшла саме в бюджет квазідержавного утворення, зібравши відповідну доказову базу. Камінь спотикання в таких справах, розповідають негласно правоохоронці – це неможливість витребувати із непідконтрольної українській владі території документ про те, що гроші підозрюваного зараховані “скарбниці” псевдореспубліки.

Найчастіше серед підсудних за ст. 258-5 опиняються директори підприємств, які перереєстрували свої фірми у так званих “податкових органах” “республік”, “міністри” та бухгалтери з ОРДЛО, особи, котрі знімали з банківських карток готівку в банках України та переправляли її на окуповану територію. Або й “доброзичливці”, які з ідейних переконань вирішили допомогти бойовикам матеріально.

Вироки української Феміди, попри гучне формулювання обвинувачення – “фінансування тероризму” – не вражають суворістю та реальними термінами покарання для обвинувачених.

Що показово: українська судова система стає значно сміливішою, коли справа слухається заочно, без присутності обвинувачених. Якщо це, до прикладу, “міністр ДНР”, який перебуває за лінією розмежування. Тоді у вироку з’являються кілька років ув’язнення. Вважається, що засуджений (чи засуджена) відсидить цей термін тоді, коли їх затримають. Якщо таке колись трапиться.

Якщо ж обвинувачений за ст. 258-5 присутній у залі суду особисто – українська Феміда стає милосерднішою та не карає винуватця реальними термінами. Тоді присуджують або два-три роки умовного покарання, або штраф.

Обидва такі види покарання марають біографію судимістю, але зберігають зловмисникові свободу пересування. Натомість штраф наповнює державний бюджет України.
(Будемо вважати, що в усіх випадках насправді стягується тільки офіційний штраф і тільки за призначенням. Ми ж не віримо, що слідчі, обвинувачення чи судді проявляють “милосердя” після якихось позалаштункових домовленостей. Або що СБУ “шиє” фінансування тероризму звичайним київським криптофермам.)

Новинарня” аналізує конкретні вироки у кримінальних провадженнях за фінансування тероризму 2018 року: хто, коли, за що та скільки.

Дистанційна сміливість судів
для донецької “міністерки” Матющенко та бухгалтера з “МВС ЛНР”

Катерина Матющенко

29 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд Маріуполя під головуванням судді Олександра Музики розглянув обвинувальний акт за двома статтями Кримінального кодексу – ч. 2 ст. 258-5, ч. 3 ст. 110-2 (фінансування тероризму та фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України). Обвинувачена – уродженка Донецька. Із жовтня 2014 року – “міністр фінансів ДНР”.

Це Катерина Матющенко (дів. Кучеренко). Раніше вона працювала в управлінні капбудівництва Донецька, у фінвідділі міськради Ясинуватої, тривалий час перед війною була директором “Будівельної фінансової корпорації” (2008-2014), а надалі майже чотири роки очолювала “мінфін ДНР”.

Жінка працювала в “уряді ДНР” майже з самого початку окупації. За деякими даними, мала безпосередній зв’язок з економічними кураторами ОРДО в російському радміні – віце-прем’єром Дмитром Козаком, заступником міністра економічного розвитку РФ Сергієм Назаровим та ін. Виділяти кошти на бойовиків “ДНР” входило до прямих функцій Матющенко.

“Нею організовано відкриття та забезпечено діяльність шести так званих «департаментов министерства», зокрема, «департамента бюджетной политики», «департамента казначейства», «департамета финансового и бюджетного контроля», «департамента лицензионной деятельности», 20 так званих «територіальних органів казначейства» на тимчасово окупованій території Донецької області в містах Донецьку, Горлівці, Єнакієвому, Дебальцеве, Докучаєвську, Макіївці, Харцизьку, Ясинуватій, Шахтарську тощо”, – читаємо у судовому документі.

Вироком суду Матющенко визнана винною, їй призначено покарання – 10 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахуватимуть із моменту фактичного затримання екс-“міністра”. Наразі її оголошено в розшук.

39-річна донеччанка особливо й не ховається. Катерина пережила безліч кадрових пертурбацій у “недореспубліці” і деякий час суміщала керівництво “мінфіну” з посадою “заступника голови ради міністрів” – навіть після вбивства ватажка “ДНР” Олександра Захарченка. Утім у листопаді-грудні Матющенко таки була позбавлена обох посад.

 

Працівники із системи так званого “МВС ЛНР” у Краснодоні. Ілюстративне фото

19 січня 2018 року Шевченківський районний суд Чернівців засудив до 10 років позбавлення волі жительку Краснодона (нова назва міста – Сорокине) Луганської області. Щоправда, заочно.

У травні 2014 року ця  влаштувалася на посаду бухгалтера так званого “Краснодонського відділу Міністерства внутрішніх справ ЛНР”. Працює там і надалі – веде облік матеріальних активів терористів; складає та подає до так званих “контролюючих органів ЛНР” фінансову звітність; проводить фінансові операції з нарахування та видачі грошових коштів учасникам незаконного збройного формування, яким є “МВС ДНР”.

Ще в січні 2015 року жінка разом із сином почала бізнес з обготівкування коштів, обміну валют, грошових переказів для громадян, які проживають в ОРЛО, в тому числі і для учасників угруповання “ЛНР”.

“З січня 2015 року по вересень 2016 року жінка підшукувала осіб із співробітників Краснодонського відділу МВС терористичної організації «ЛНР», яким необхідно було зняти кошти з банківських рахунків, відкритих у банківських установах України, здійснити перекази коштів і таким чином умисно здійснювала видачі готівки представникам та активним учасникам терористичної організації «ЛНР», а також вела облік фінансової діяльності даної установи і сплачувала податки податковим органам цієї ж терористичної організації”, – йдеться у матеріалах кримінального провадження.

Суд у Чернівцях констатував, що у 2015-2016 роках обвинувачена профінансувала бойовиків готівкою на 61 тис. 60 грн., поповнювала мобільні телефони членів НЗФ тощо.

Цікаві нюанси: одним із джерел інформації для слідства й обвинувачення, яке було визнане судом, став “огляд сайту Миротворець від 16.09.2016, з якого вбачається, що згідно загальної бази сепаратистів та терористів ОСОБА_2 – «изменник ОСОБА_5» (зрадник Батьківщини), працює завідуючою сектором головним бухгалтером в райвідділі МВС ЛНР”.

Було долучено також протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, із якого випливає, що підсудна працює бухгалтером у Краснодонському відділі “МВС ЛНР” та нараховує зарплату терористам. Тобто слідству допомогли хакери.

Суддя Олег Семенко визнав краснодончанку винною та призначив їй 10 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахуватимуть із моменту затримання.

В’язень-гендиректор, який платив податки “ЛНР”, обійшовся штрафом

Заручники на виході з Луганського СІЗО в день обміну 27 грудня 2017. Віталій Швайко – крайній праворуч

5 лютого 2018 року Білокуракинський районний суд Луганської області виніс вирок генеральному директору державного підприємства “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат”.

Як відомо, це лутугинець Віталій Швайко 1982 р.н.

Слідством встановлено, що директор у березні 2015 року поновив фінансово-господарську діяльність підприємства на неконтрольованій території Луганщини з виробництва прокатних валків та протиправно провів так звану “державну реєстрацію” в податкових органах “ЛНР”, відкрив поточний рахунок. НВВК став “держпідприємством ЛНР”.

Він часто давав інтерв’ю місцевим ЗМІ про те, як відновлюється виробництво за підтримки “ЛНР” та Росії.

1 грудня 2015 року підприємство сплатило “податок з обороту” на суму 500 тис рублів РФ – це майже 140 тис грн. Завдяки сплаті цих коштів, за версією слідства, профінансовано, в тому числі, силовий блок терористичної організації “ЛНР”.

Обвинувачений написав заяву про визнання винуватості, її скерували до суду. Українська Феміда затвердила угоду про визнання винуватості, призначивши фігуранту справи 425 тис. грн. штрафу. Крім цього, прокуратура домовилася на майбутнє про “співпрацю” із цим “клієнтом”, оскільки він може дати цінні свідчення в інших кримінальних провадженнях: щодо керівників силового блоку “ЛНР”, інших учасників незаконного збройного формування.

Зі Швайком узагалі цікава історія. Він бізнесмен, за деякими даними – двоюрідний брат екс-міністра АПК України “свободівця” Ігоря Швайки. Був заарештований самими ж “сепарами” у лютому 2016 року за підозрою у “зловживанні посадовими повноваженнями” та понад півтора роки “чалився” разом з українськими військовополоненими і політв’язнями в Луганському СІЗО. Аж доки 27 грудня 2017 року у складі великої групи потрапив на “великий обмін” між Україною та ОРДЛО.

Хлопці-ультраси Владислав Овчаренко й Артем Ахмеров, які були звільнені разом зі Швайком, нарікали на те, що з “цим сепаром” не працює СБУ.

Натомість інший український активіст з Луганська, звільнений бойовиками – Едуард Неделяєв, і інтерв’ю “Новинарні” розповідав: “У “Феофанії” ми з ним часто гуляли у парку і спілкувалися. Я не помітив у нього проросійських настроїв. Він потрапив у “МГБ”, коли відмовився платити податки в казну “ЛНР”.
Швайко – антикризовий менеджер, почав відновлювати роботу Лутугинського заводу прокатних валків. Він дуже цікаво його відновлював. Тоді почалася економічна блокада окупованих територій, він з’їздив у Росію, домовився з підприємством поставляти прокатні валки для металургійного заводу, а виробляв валки із військової техніки, яку Росія постачав на окуповані території. Замість того, щоб ремонтувати танки і БТР, він їх скуповував у бойовиків, переплавляв, робив з них валки і відправляв назад у Росію! Податки з цих грошей платив в Україну, людям платив зарплату. А в казну “ЛНР” ні копійки не йшло. За це він 2,5 роки просидів у в’язниці”.

“Він тверезо оцінює ситуацію. Любить Україну. Але з прапорами не ходить”, – свідчив Неделяєв.

Суд у Білокуракиному стягнув зі Швайка штраф трохи більш як за місяць після його звільнення з “ЛНР”.

Читайте також:
Made in LNR: СБУ викрила “Глорію джинс” на фінансуванні терористів

“Готівкова схема”: відсотки та кара за неї

6 лютого 2018 року вже згаданий вище Білокуракинський районний суд Луганської області оголосив вирок вихідцю з Луганщини, уродженцю смт Ясенівський (м. Ровеньки) – вочевидь харків’янину, який вступив у злочинну змову з учасником незаконного збройного формування  “ЛНР” – працівником Лутугинського райвідділу “МВС ЛНР”.

“Із метою створення уявного фінансового добробуту і стабільності на тимчасово підконтрольній терористичній організації «ЛНР» території, для власного збагачення, виник злочинний умисел, направлений на організацію на тимчасово окупованій території організованої схеми з надання фінансових послуг: видачі учасникам терористичної організації «ЛНР» готівки в українській і російській валютах з їх банківських рахунків, відкритих у банківських установах України, обміну валют, з утриманням прибуткових відсотків за надані послуги”, – йдеться в матеріалах справи.

Співробітник райвідділу “МВС ЛНР” у Лутугинському районі підшуковував людей, які в ОРЛО не могли зняти готівку зі своїх українських банківських карток. Бойовик узяв спільника, який збирав у поневоленого населення пластикові картки та їздив на “материкову” Україну, в Харків. Відбувалося це систематично. У Харкові кур’єра й чекав ОСОБА_1 – власне наш підсудний. 

З лютого 2015-го по вересень 2017 року він у банкоматах Харкова зняв із карткових рахунків клієнтів кошти на загальну суму 11 млн. 597 тис. 542 грн. 

За послуги переведення в готівку брали 10% з кожної картки. “Харків’янин” заробив таким чином 503 028 грн., з яких 251 514 грн. передав представникові “ЛНР”.

Така схема “обналу” в ОРДЛО дуже поширена. Але предметом обвинувачення стало те, що учасником схеми став не пересічний обиватель, а службовець підрозділу “МВС ЛНР”.

Отже, за висновком суду, обвинувачений, усвідомлюючи, що його “соратник” є представником терористичної організації “Луганська народна Республіка”, вчинив протиправні дії з метою його фінансового забезпечення готівковими коштами 251,5 тис. грн.

У цьому випадку до суду також надійшла угода про визнання винуватості, яку українська Феміда благополучно затвердила, визнала обвинуваченого у фінансуванні тероризму винним та засудила до штрафу в розмірі 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 255 тис. грн. – без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Арешт на авто й інше майно суддя Олександр Третяк скасував. Пакет, у якому містяться “ювелірні вироби жовтого кольору”, повернули обвинуваченому. Серед виробів: 23 каблучки “жовтого кольору”, 5 хрестиків, 4 кулони, 2 сережки, 4 ланцюжки такого ж “жовтого кольору”. Про походження цих речей та їх власників у матеріалах справи не йдеться.
Кількадесят банківських карток залишили при матеріалах справи.

 

Ще одна “готівкова” справа. 23 серпня 2018 року Шевченківський райсуд Києва оголосив вирок обвинуваченому в готуванні до фінансування тероризму. На лаві підсудних – уродженець села Тарасівка Олександрійського району Кіровоградської області, непрацюючий і неодружений.

У серпні 2015 року до чоловіка звернувся представник “міністерства доходів та зборів ДНР” із пропозицією співпраці – зняття готівкових коштів із банківських карток. Той йому пообіцяв 3% від загальної суми, яка обготівковується.

Третя особа у цій справі – юристка, яка представляла інтереси фізичних та юридичних осіб з ОРДЛО зі зняття та перевезення готівкових коштів. Саме із нею мав контактувати обвинувачений, нібито не доводячи до її відома про слід “ДНР” у спілкуванні. І переконав під час розмови в київському McDonald’s біля станції метро “Лук’янівська”.

За те, що обвинувачений брався допомогти жінці обготівкувати кошти, вона мала сплатити йому майже 3 млн. грн. Перерахування не вдалося, бо видаткові операції по цьому рахунку зупинила Державна служба фінансового моніторингу, а на кошти суд наклав арешт.

Суддя Оксана Голуб затвердила угоду про визнання винуватості – 3 роки умовно.

Два дешевенькі мобільні телефони конфісковано в дохід держави.

Читайте також:
У Харкові затримали власника мережі маркетів, яка працює на “ДНР”

За платежі Донецькому загальновійськовому командному училищу “ДНР” – штраф 200 тис.

Курсанти “Донецького вищого загальновійськового командного училища “ДНР”

3 березня 2018 року Жовтневий районний суд Маріуполя розглянув обвинувальний акт та виніс акт відносно уродженки міста Васильків Київської області.

Жінка, за висновком слідства, профінансувала тероризм, бо сплачувала зі створеного нею підприємства “Інтер-торг”  непередбачених законодавством України “налогов и сборов” до “центрального республиканского банка ДНР”, а також забезпечувала окремі підрозділи “силового блоку ДНР” шляхом надання їм грошових коштів. У березні 2015-го зловмисниця перереєструвала свою фірму в “податкових органах” сепаратистів, рахунки відкрила в “ЦРБ ДНР”.

“Із січня 2016 року по жовтень 2017 року “Інтер-торг” в якості фінансового забезпечення здійснювало передачу грошових коштів в розмірі 50 000 російських рублів щомісяця структурному підрозділу силового блоку «ДНР» – Донецкому высшему общевойсковому командному училищу ДНР“, – йдеться у вироку, який виніс суддя Вадим Ковтуненко.

І тут знову – запобіжний захід не обирався”, “потерпілих у даному провадженні немає”, а є угода про визнання винуватості між обвинуваченою та прокурором. Суд її затверджує та штрафує бізнесвумен у розмірі 11800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 200,6 тис. гривень.

Фінансистка – ось вона, поруч, раніше несудима, одражена, перебуває у відпустці по догляду за дитиною,  на утриманні має двох неповнолітніх дітей.

Читайте також:
СБУ затримала в Києві підприємця, який постачав медикаменти “ДНР”

Оштрафований за чіпси через Білорусь

29 березня 2018 року Зарічний районний суд міста Суми оштафував іще одного обвинуваченого у фінансуванні тероризму – “не працюючого, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 43, кв. 25”.

Чоловік організував постачання снеків, чипсів на непідконтрольну територію Луганщини через Білорусь. Він фактично виконував обов’язки регіонального менеджера компанії ТОВ “Снек експорт”. “Митні платежі” при цьому сплачувалися до так званого «бюджету “ЛНР”.

“Продукція снекової та непродовольчої груп товарів ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ» постачалась спочатку на підставі офіційно укладеного контракту між ТОВ «СНЕК ЕКСПОРТ» та ТОВ «МИР ПИВА» в Республіку Білорусь, де проходила процедуру сертифікації та розмитнення. В подальшому за невстановлених слідством обставин, вищевказана продукція потрапляла на тимчасово окуповану території Луганської області через ліквідовані згідно Наказу ДФС України митні пости Луганської митниці зі сторони території Російської Федерації”, – йдеться у матеріалах справи про “пивну” схему.

Обвинувачений у цій схемі виконував всі організаційно-господарські вказівки особи, щодо якої є окреме кримінальне провадження. Фігурант справи щодня звітував тому керівникові через Viber і Skype про обсяги виконаних робіт, надходження коштів тощо. У всій цій схемі він отримав майже 400 тис. грн. за виконану роботу.

Загалом підприємство ввезло снеків та чипсів на територію ОРЛОна загальну суму понад 3 млн. грн., із них майже 31 тис. грн. склали “митні платежі”, які скеровували на фінансування терорганізації “ЛНР”.

В результаті, суддя Євгеній Янголь затвердив угоду про визнання винуватості та призначив покарання – 149 тис 600 грн штрафу.

Півтонни ковбаси – три роки умовно. Ковбаса не доїхала

27 квітня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області не штрафував заступника завідувача складу ТОВ “Дівія Трейд”, який віз ковбасу “ДНРівцям”, а обійшовся іншим покаранням.

За власні кошти обвинувачений у Харкові мав придбати 500 кг м’ясної продукції на суму майже 50 тис. грн. та перемістити продукти до окупованої Горлівки, заплативши бойовикам 350 доларів плюс “митні платежі” – таким чином теж по-своєму профінансувавши терористичну організацію.
Втім, оборудка не вдалася – напередодні завскладу затримали у Слов’янську. У суді він вину визнав, розкаявся. Суддя Лоліта Калиновська дав йому 3 роки умовно.

Читайте також:
У Запоріжжі СБУ викрила мільйонні виплати псевдопереселенцям,
з яких фінансувалася “ДНР”

Замість післямови:
статистика війни і реальний вирок черкащанину

Загалом же, із січня 2014-го по січень 2019-го, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, українська Феміда проголосила 22 вироки за фінансування тероризму, включно із вироками за рік 2018-й.

Здебільшого причетні до фінансування “ДНР/ЛНР” отримували незначні умовні терміни, по 2-3 роки. Обвинувачені – передусім директори підприємств, які зареєстрували свої ТОВки у “податкових органах” незаконних збройних формувань, отже, і фінансували їх мимоволі.

Наявні серед покарань штрафи – від 20 тисяч, 51 тисячі, 100, 340, 850 тисяч гривень тощо.

Деякі вироки, крім штрафу, супроводжувалися ще й десятками чи навіть сотнями тисяч, які засуджений мав сплатити за проведені у рамках кримінального провадження експертизи. У декого також конфісковують майно.

Хоча дивним та, м’яко кажучи, “непропорційним” виглядає вирок у ситуації, коли директор підприємства, за підрахунками слідства, допоміг НЗФ із готівкою на суму понад 27 мільйонів гривень, а український суд його карає 340-тисячним штрафом.

Та й очевидно, що торгово-постачальницьких операцій, які проходять через “нуль” і митницю “ДНР/ЛНР”, за весь це час проведено значно більше, ніж півтора-два десятки.

І новини прес-центру СБУ про викриття підприємців із підозрою в “фінансуванні терористів” звучать у рази частіше, ніж судові вироки.

Так, досі тягнеться вже нібито розслідувана справа Володимира Жириновського – депутата Держдуми РФ, який прислав “ЛНР” броньований автомобіль “Тигр”.

Окремо, із реальним терміном покарання, стоїть справа мешканця Черкас. Там провадження відкрили, крім фінансування тероризму, ще й за посягання на територіальну цілісність та недоторканність держави (ст. 110 ККУ) та дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109).

Черкащанин через мережу “Вконтакте” поширював заклики до створення “нового государства Новороссия”, а в травні-липні 2014 року скуповував в аптеках міста медпрепарати (знеболюючі, антисептики, кровоспинні, системи переливання крові) та надсилав “Новою поштою” у тоді ще окупований Краматорськ, де бандеролі отримували бойовики Гіркіна. Згодом розширив свою “гуманітарну місію”: купував у стокових магазинах одяг чорного та зеленого кольорів і слав туди ж, терористам.

Вирок суду прозвучав у лютому 2016 року – вісім років реальної в’язниці.

над матеріалом працювали: Людмила Кліщук і Дмитро Лиховій

Читайте також:
Умовна кара у справах про псевдореферендуми:
українські суди масово “пробачають” сепаратистів

“Такі справи не є перспективними”. Чому коригувальники “ДНР” із Торецька після суду вийшли на волю

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: