Кулеба прокоментував переговори Ердогана й Путіна про “зернову угоду”

Чорноморська зернова ініціатива має бути відновлена, але не за рахунок шантажу і виконання забаганок Росії.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи зустріч президентів Туреччини і Росії Реджепа Таїпа Ердогана та Володимира Путіна в Сочі 4 вересня, повідомляє “Інтерфакс-Україна“.

“Якщо хтось зустрічається без України, це не означає, що вони говорять без України”, – зауважив при цьому сказав Кулеба.

Він нагадав, що нещодавно Київ з візитом відвідав міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, і вони мали “дуже предметну розмову”. Після цього Фідан поїхав у Москву.

“Ми розуміємо логіку обговорення. Наша позиція дуже проста: [по-перше,] Чорноморську зернову ініціативу має бути відновлено. А по-друге, її має бути відновлено не за рахунок шантажу, виконання забаганок Російської Федерації”, – підкреслив Кулеба.

За його словами, Україна наполягає на тому, що потрібно розвивати альтернативний коридор.

“Технічна можливість для цього є. Треба зміцнити додаткову можливість безпеки. Ми вже показали, що це працює. І ми бачимо, як з’являються країни, які виявляють інтерес до того, щоб допомогти нам в організації функціонування цього коридору на стабільній основі”, – зауважив очільник МЗС.

Він додав, що жодних правових політичних підстав для виходу РФ з угоди не було.

“Якщо зараз іти їм на поступки, вони повернуться, а через місяць знову вийдуть і висунуть нові вимоги”, – наголосив Кулеба.

Він також закликав паралельно розвивати альтернативні морські коридори до Чорноморської зернової ініціативи, адже Росії вірити не можна.

Окрім того, Кулеба висловив упевненість, що після зустрічі з Путіним президент Туреччини зв’яжеться з президентом України Володимром Зеленським, і вони “детально поговорять, про що йшлося і про що домовилися –  якщо домовилися – в Сочі”, – додав глава українського зовнішньополітичного відомства.

Як писала “Новинарня“, 4 вересня 2023 року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган приїхав у російське місто Сочі для зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним.

Путін після переговорі з Ердоганом заявив, що Москва готова повернутися до “Чорноморської зернової ініціативи”, але тільки після того, як будуть виконані її умови.

Раніше представники російської влади заявляли, що Путін сам приїде в Туреччину для переговорів з Ердоганом. Проте згодом стало відомо, що натомість саме турецький лідер приїде в Росію.

Міжнародна спільнота покладала на зустріч президентів РФ і Туреччини надії щодо повернення Росії до Чорноморської зернової ініціативи.

Читайте також:
Ердоган про відновлення “зернової угоди”: Україні потрібно пом’якшити свій підхід

Зернова угода: передісторія

22 липня 2022 року на пропозицію Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підписали угоду про безпечне транспортування зерна та продуктів з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Таку ж угоду з Туреччиною й ООН підписала Росія. До того часу війська РФ блокували український експорт збіжжя з усіх чорноморських портів.

Термін дії Чорноморської зернової ініціативи спливав 22 листопада 2022 року, але був двічі автоматично продовжений.

При цьому в жовтні російські інспектори почали штучно гальмувати перевірку суден, що підходять до Стамбула, зібравши в черзі понад 150 зерновозів.

Крім того, 29 жовтня Росія звинуватила ЗС України та британських інструкторів у “теракті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у гарантуванні безпеки “зернового коридору”, і заявила про зупинку своєї участі в Чорноморській зерновій ініціативі (тоді на рейді окупованого РФ Севастополя пролунали вибухи, ішлося про ураження військових суден Чорноморського флоту Росії).
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту не дозволити РФ під надуманим приводом заблокувати “зерновий коридор”, який гарантує продовольчу безпеку мільйонів людей, та заявив, що Росія вирішила зірвати “зернову угоду” задовго до вибухів у Севастополі.

30 жовтня було визначено, що “зернова ініціатива” може працювати без участі російських інспекторів. 2 листопада Росія передумала і повернулась до “зернової угоди”.

В міноборони окупантів заявили, що Росія отримала “письмові гарантії” від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.

26 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, в Києві відбувся міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Після цих домовленостей до Африки прибуло перше судно з пшеницею для Ефіопії в межах програми “Зерно з України”.

У 2023 році Росія знову почала виставляти умови для продовження “зернової угоди” зі свого боку, але зрештою 13 березня таки дала згоду на 60 днів. Надалі росіяни теж гальмували проходження перевірок суден зі збіжжям перед Босфором.

17 липня Москва заявила про припинення участі в зерновій угоді та про те, що повідомила про це Київ і Анкару. Після цього російські війська почали щоденні обстріли портової і логістичної інфраструктури півдня України.

В ЗСУ припускають, що РФ силою блокуватиме райони Чорного моря після виходу із зернової угоди.

Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті свого виробленого зерна.
Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України.
Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.

Читайте також:
Африканський союз і президент ПАР Рамафоса закликали Путіна відновити українську зернову угоду