Речник Путіна лякає відсутністю шансів на продовження “зернової угоди” Росією

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що шансів на продовження “зернової угоди” нібито немає, принаймні Москва не бачить підстав для її продовження.

Про це Пєсков сказав 17 червня в інтерв’ю “Известиям”, передає “Интерфакс”.

“Тут навряд чи можна передрікати якесь остаточне рішення, можна тільки констатувати, що якщо судити де-факто з того, що ми маємо, то шансів у цієї угоди немає”, – сказав речник.

За словами Пєскова, угода передбачає “справу з боку договірних держав або об’єднань”. “І ось частина цієї справи була зроблена, а друга частина, яка стосувалася Російської Федерації, зроблена так і не була”, – заявив речник Путіна.

“Тому якщо констатувати те, що ми зараз маємо, то, звичайно, перспектив немає, немає підстав для її продовження. Тому що досі те, що нам було обіцяно, не зроблено”, – сказав Пєсков.

Раніше цього тижня президент РФ Володимир Путін заявив, що країни Заходу нібито вкотре “обдурили” Росію, не виконавши її вимоги в рамках “зернової угоди”, і Москва думає про те, щоб із цієї угоди вийти.

Зернова угода: передісторія

22 липня 2022 року на пропозицію Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підписали угоду про безпечне транспортування зерна та продуктів з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Таку ж угоду з Туреччиною й ООН підписала Росія. До того часу війська РФ блокували український експорт збіжжя з усіх чорноморських портів.

Термін дії Чорноморської зернової ініціативи спливав 22 листопада 2022 року, але був двічі автоматично продовжений.

При цьому в жовтні російські інспектори почали штучно гальмувати перевірку суден, що підходять до Стамбула, зібравши в черзі понад 150 зерновозів.

Крім того, 29 жовтня Росія звинуватила ЗС України та британських інструкторів у “теракті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у гарантуванні безпеки “зернового коридору”, і заявила про зупинку своєї участі в Чорноморській зерновій ініціативі (тоді на рейді окупованого РФ Севастополя пролунали вибухи, ішлося про ураження військових суден Чорноморського флоту Росії).
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту не дозволити РФ під надуманим приводом заблокувати “зерновий коридор”, який гарантує продовольчу безпеку мільйонів людей, та заявив, що Росія вирішила зірвати “зернову угоду” задовго до вибухів у Севастополі.

30 жовтня було визначено, що “зернова ініціатива” може працювати без участі російських інспекторів. 2 листопада Росія передумала і повернулась до “зернової угоди”.

В міноборони окупантів заявили, що Росія отримала “письмові гарантії” від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.

26 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, в Києві відбувся міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Після цих домовленостей до Африки прибуло перше судно з пшеницею для Ефіопії в межах програми “Зерно з України”.

У 2023 році Росія знову почала виставляти умови для продовження “зернової угоди” зі свого боку, але зрештою 13 березня таки дала згоду на 60 днів.

Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті свого виробленого зерна.
Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України.
Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.