автор: Олена Максименко
фото автора
У п’ятницю, 12 серпня, вперше з початку повномасштабного вторгнення мало відбутися судове засідання у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Однак через відсутність присяжних його перенесли на 5 вересня.
До Шевченківського райсуду Києва, незважаючи на бойові дії, прибули всі підозрювані – дитяча хірургиня та волонтерка Юлія Кузьменко (вона в липні вийшла заміж за Петра Кіяна), військовослужбовці Яна Дугарь та Андрій Антоненко.
При тому що двом останнім довелося відпрошуватися з військової служби і їхати з фронту в Київ. Одразу після засідання Яна й Андрій повертаються до своїх підрозділів.
З адвокатів були тільки Денис Ломанов і Тарас Безпалий (котрий також несе службу). Інші захисники не змогли прибути, зокрема через армійські обов’язки.
Значна частина присутніх – по формі, зокрема й учасники процесу: Яна, Андрій, адвокат Безпалий, один із присяжних.
“Група підтримки” в суду також була значно скромнішою, ніж на попередніх засіданнях.
Спершу до зали суду пропустили всіх охочих, однак потім поліцейський перевірив документи в залі і попросив покинути приміщення решту слухачів, окрім учасників процесу та медійників. Останніх, до речі, зібралося чимало.
Минуло дві години від заявленого часу початку засідання, поки прийшли судді, аби визначити, на яку дату засідання буде перенесене.
“Одна з присяжних перебуває за кордоном, – пояснив адвокат Ломанов причину скасування засідання. – Тому технічно провести засідання в такому складі суду неможливо”.
“Наші підзахисні – військовослужбовці. Яна Дугарь сьогодні повертається знову на Схід, Андрій Антоненко – швидше за все, на Південь. Тому спрогнозувати, яким чином буде проходити [наступне] засідання, на даний момент неможливо. Зараз вдалося зібратися з великими зусиллями”, – зазначив Ломанов.
Бойовий медик 95-ї бригади Яна Дугарь у коментарі журналістам сказала, що звикла до “таких розкладів”, і добре, що сьогодні люди взагалі зібралися.
За її словами, ніхто не знає, що буде 5 вересня, хто де буде і чи вдасться приїхати знову.
Адвокат Ломанов нагадав: попереднє засідання у справі відбувалося в січні; слухання справи перебуває на етапі дослідження доказів сторін захисту.
Фотогалерея “Новинарні“:
“В нас залишилися докази по Андрію Антоненку безпосередньо, ті, які ми відкривали стороні обвинувачення та суду, – пояснив Ломанов. – Після цього етапу будемо переходити до допиту свідків”.
Читайте також:
Справа Шеремета: з Антоненка зняли браслет, Кузьменко пройшла поліграф. РЕПОРТАЖ ІЗ СУДУ
Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив автомобіля, в якому він їхав вулицею Богдана Хмельницького.
Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.
12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.
За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.
Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.
Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”
Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.
Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.
Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.
Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.
У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.
13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві, а 13 липня 2020 року звільнили із зобов’язаннями.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт (згодом – на нічний). Натомість Антоненка суд значно довше залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.
Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних. Улітку 2021 року суд досліджував докази обвинувачення.
Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – свідченням неспроможності поліції та намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Із самого початку громадські активісти підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.
4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.
Читайте також:
Справа Шеремета: прокурор оприлюднив висновки вибухотехнічної експертизи
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!