Справа Шеремета: спроба засідання

автор: Олена Максименко
фото автора

У п’ятницю, 12 серпня, вперше з початку повномасштабного вторгнення мало відбутися судове засідання у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Однак через відсутність присяжних його перенесли на 5 вересня.

До Шевченківського райсуду Києва, незважаючи на бойові дії, прибули всі підозрювані – дитяча хірургиня та волонтерка Юлія Кузьменко (вона в липні вийшла заміж за Петра Кіяна), військовослужбовці Яна Дугарь та Андрій Антоненко.

При тому що двом останнім довелося відпрошуватися з військової служби і їхати з фронту в Київ. Одразу після засідання Яна й Андрій повертаються до своїх підрозділів.

З адвокатів були тільки Денис Ломанов і Тарас Безпалий (котрий також несе службу). Інші захисники не змогли прибути, зокрема через армійські обов’язки.

Підсудні та їхні адвокати. Фото: “Новинарня

Значна частина присутніх – по формі, зокрема й учасники процесу: Яна, Андрій, адвокат Безпалий, один із присяжних.

“Група підтримки” в суду також була значно скромнішою, ніж на попередніх засіданнях.

Спершу до зали суду пропустили всіх охочих, однак потім поліцейський перевірив документи в залі і попросив покинути приміщення решту слухачів, окрім учасників процесу та медійників. Останніх, до речі, зібралося чимало.

Суд. Підсудні та їхні адвокати. Фото: “Новинарня

Минуло дві години від заявленого часу початку засідання, поки прийшли судді, аби визначити, на яку дату засідання буде перенесене.

“Одна з присяжних перебуває за кордоном, – пояснив адвокат Ломанов причину скасування засідання. – Тому технічно провести засідання в такому складі суду неможливо”.

“Наші підзахисні – військовослужбовці. Яна Дугарь сьогодні повертається знову на Схід, Андрій Антоненко – швидше за все, на Південь. Тому спрогнозувати, яким чином буде проходити [наступне] засідання, на даний момент неможливо. Зараз вдалося зібратися з великими зусиллями”, – зазначив Ломанов.

Бойовий медик 95-ї бригади Яна Дугарь у коментарі журналістам сказала, що звикла до “таких розкладів”, і добре, що сьогодні люди взагалі зібралися.

За її словами, ніхто не знає, що буде 5 вересня, хто де буде і чи вдасться приїхати знову.

Адвокат Денис Ломанов – другий ліворуч. Фото: “Новинарня

Адвокат Ломанов нагадав: попереднє засідання у справі відбувалося в січні; слухання справи перебуває на етапі дослідження доказів сторін захисту.

Фотогалерея “Новинарні“:

суд у справі Шеремета - 12-08-2022_ Антоненко суд у справі Шеремета - 12-08-2022_ адвокат Денис Ломанов суд у справі Шеремета - 12-08-2022_Дугарь - Антоненко (2)
<
>
Адвокат Денис Ломанов

 

“В нас залишилися докази по Андрію Антоненку безпосередньо, ті, які ми відкривали стороні обвинувачення та суду, – пояснив Ломанов. – Після цього етапу будемо переходити до допиту свідків”.

Читайте також:
Справа Шеремета: з Антоненка зняли браслет, Кузьменко пройшла поліграф. РЕПОРТАЖ ІЗ СУДУ

Передісторія

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив автомобіля, в якому він їхав вулицею Богдана Хмельницького.
Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.

Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві, а 13 липня 2020 року звільнили із зобов’язаннями.

11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт (згодом – на нічний). Натомість Антоненка суд значно довше залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних. Улітку 2021 року суд досліджував докази обвинувачення.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – свідченням неспроможності поліції та намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Із самого початку громадські активісти підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Справа Шеремета: прокурор оприлюднив висновки вибухотехнічної експертизи


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".