Справа Шеремета: як суду надавали “докази” – десять картузів, светри з принтами, холосту міну, “телепорт” і не тільки

 

автор: Катерина Петренко

У четвер, 2 вересня, в Шевченківському райсуді Києва прокурор Михайло Тішин завершив долучати письмові та речові докази у кримінальній справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це потрібно було бачити: шість картузів, кофти з принтами, уламки, несправжня міна тощо.

За версією правоохоронця, надані документи та речі доводять, що Шеремета фізично ліквідували саме спецпризначенець та музикант Андрій Антоненко, дитячий хірург та волонтер Юлія Кузьменко і військовий медик Яна Дугарь.

Адвокати беруть представлені докази на кпини і заявляють, що вони підтверджують невинуватість підсудних.

Новинарня” була присутня на цьому гротескному засіданні та зосередилася на позиціях обох сторін щодо речових доказів.

Шість кашкетів Антоненка

“Під час обшуку саме ці кепки вилучили в обвинуваченого. У тому відео з часу вчинення злочину особи, яких ідентифікували, як Кузьменко та Антоненко, були в кашкетах. Тому ми їх вилучили. Я вважаю, що це речовий доказ і підтвердження винуватості”, – наполягав прокурор Михайло Тішин.

Імовірні злочинці в кашкетах: кадр поліцейського “доказового” відео

Сторона обвинувачення не надала підтверджень, що якийсь із цих головних уборів Антоненка аналогічний із картузом (картузами) ймовірних вбивць. У справі немає жодної порівняльної чи товарознавчої експертиз, які б це доводили.

Адвокат Дугарь Віталій Коломієць саркастично відреагував: “Якщо один із кашкетів зменшує зріст Антоненка на 15 сантиметрів, тоді можна йти з ними до суду”. Так захисник ще раз натякнув на невідповідність у зрості військовослужбовця ССО та людини з відеокамер, ідентифікованої як оргазізатор підриву Шеремета.

Три кофти з “відповідними принтами”

Не оминули увагою й одяг, який вилучили в Антоненка-“Ріффмастера” під час обшуку за адресою проживання.

Підозрюваний в одязі з принтом: кадр поліцейського “доказового” відео

“Погляньте на відповідні принти. Коли досліджували відео з вчинення злочину, то на них особа чоловічої статі була одягнена в одяг з відповідним принтом. Сторона обвинувачення вважає це речовим доказом, який доводить винуватість обвинувачених”, – продовжує прокурор Тішин.

На думку захисту, це, навпаки, доказ невинуватості, бо слідство знов-таки не надало суду результатів жодної експертизи, яка б підтверджувала, що принти на одязі Антоненка та на зафільмованому вбивці – аналогічні.

“У таких “характерних принтах” ходить відсотків тридцять населення. Тому незрозуміло, хто в нас має бути на лаві підсудних”, – апелював адвокат Денис Ломанов.

Андрій Антоненко не стримався і продемонстрував, що під військовим кітелем на ньому й зараз одяг з принтом: “Може, це була ця футболка на відео, чи ті сто, які є в мене вдома?”

Під час судового засідання. Фото: Катерина Петренко

Представник потерпілих Іванов теж визнав: незрозуміло, яка з цих трьох речей має ознаки вчиненого правопорушення.

“Лише один [доказ] може бути характерним принтом. Які із цих доказів є доказом?” – спитав він.

Відповіді не пролунало.

Чотири кашкети Кузьменко

“Як я вже казав, чоловік та жінка були одягнені в темні кашкети. В ході проведення обшуку у Кузьменко ми вилучили деякі кашкети. Це речовий доказ, і він доводить вину”, – повторював прокурор Тішин.

У якому з цих кашкетів, вбивали Шеремета, сторона обвинувачення також не відповіла.

Виявилось, що три картузи – чоловіка Кузьменко та один – сина. Юлії Кузьменко сказала, що сама не носить такі головні убори через їхню незручність.

“На жаль для сторони обвинувачення, це не єдині кашкети в Україні, тому вони нічого не доводять”, – резюмував адвокат.

Читайте також:
Справа Шеремета:
що засвідчило показане в суді відео обшуку з вилученням футболок із “націоналістичними принтами”

95 металевих уламків саморобного вибухового пристрою
і 14 циліндричних металевих фрагментів, вилучених із трупа

За словами прокурора Тішина, комплексна судова пожежно-технічна та вибухово-технічна експертиза встановила, що, 95 металевих фрагментів, деформованих внаслідок вибуху – це уламки циліндричної міни МОН-50, якою підірвали авто з Павлом Шереметом

Фото надане адвокатом Віталієм Галенченком

“Ці осколки відносяться до елементів конструкції вибухового пристрою. Слідство встановило, що до його складу входили елементи міни МОН-50. Є два види: ролики, як тут, або кульки. Після повідомлення про підозру Антоненко намагався приховати міну МОН-50, вона споряджена аналогічними циліндричними елементами і є доказом у справі. Ці докази узгоджуються між собою та доводять винуватість Антоненка”, – запевняє прокурор.

Проте в засіданні стало відомо, що частина вихолощеної міни МОН-50, яку знайшли у Ріффа під час обшуку, містить всі циліндричні елементи. А отже, їх не могли використати для вибухівки.

“Колишня бойова міна була вихолощена, щоб використовувати її як учбовий зразок. Держава учбових зразків не робить, і бійцям доводиться якось викручуватись. Усі втулки запальних гнізд на місці й залиті епоксидним клеєм. Тому заявляти, що це доказ – нонсенс! Елементи вихолощеної міни не використовувались, тому це – доказ захисту!” – переконує адвокат Віталій Галенченко.

Адвокат Кузьменко Тарас Безпалий продемонстрував у суді, що таку “міну” можна купити на OLX.

Він додав, що протокол огляду трупа Шеремета, в якому йдеться про “14 циліндриків”, є основоположним документом, але його не відкривали стороні захисту. А отже, це недопустимий доказом.

Вихолощена міна МОН-50, яку вилучили в Антоненка

Прокурор Тішин звернув увагу на колір фарби та додатковий отвір для саморобних електродетонаторів, не передбачених конструкцією міни. Згідно з висновком експертизи, на фрагменті пробки – частини електродетонатора, який використовувався для підриву і підкладався під авто журналіста, виявили залишки гексогену.

Та сама вихолощена міна МОН-50. Фото надане адвокатом Віталієм Галенченком

У мінах МОН-50 зазвичай використовується ця вибухова речовина. Проте слідство не змогло довести, що саме зі знайденої у Антоненка частини міни вийняли гексоген і помістили у вибуховий пристрій для вбивства журналіста. На інших елементах вибухівки не виявили.

Експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз дійшов висновку, що знайдений в Антоненка шматок металу не можна використовувати як саморобний вибуховий пристрій.

Проте Тішин наполягає: це речовий доказ на підтвердження вини.

“Прокурор недоговорив, що всі елементи вибухового пристрою, які знайшли на місці вбивства Шеремета, знаходяться в учбовому макеті міни й залиті червоною фарбою. Вона виведена з ладу. Її неможливо зробити тим, чим вона була раніше.

Свідок захисту Олександр Положинський раніше підтвердив, що їм цю “міну” подарували в такому вихолощеному стані.

Також макет неодноразово використовували для агітації долучатись до лав Збройних сил України”, – пояснив адвокат Галенченко.

Флешмоб осені-2019 #tetrischallenge у виконанні Андрія Антоненка: що потрібно сержанту Сил спецоперацій ЗСУ

Чому тоді Ріфф намагався сховати макет міни?

“Це нормальна реакція нормальної людини – звернутись до шурина з проханням сховати той шматок металу, бо через нього бачите, що накрутили! Півтора роки нам Геращенко й Аваков розказували, що саме цією міною підірвали Шеремета. А сьогодні суддя каже, що прокурор не стверджує, що саме цією міною його вбили”, – емоційно пояснює Андрій Антоненко під час перекуру у дворі суду.

Ріфф, який перебуває під домашній арештом, активно жестикулює. Він – у колі людей, котрі годинами стоять під судом і незмінно приходять підтримувати обвинувачених у справі Шеремета.

Залишки магнітів, яким кріпили вибухівку до авто журналіста

Далі прокурор долучив 12 металевих однотипних фрагментів, що є залишками двох корпусів побутових магнітів. За результатами слідчого експерименту встановлено, що вибуховий пристрій прикріпили під авто мінімум двома магнітами.

Прокуратура вважає це речовим доказом на підтвердження винуватості Антоненка, Кузьменко та Дугарь.

Проте прокурор не зміг відповісти, як саме ці магніти з ними пов’язані.

Виявилося, що такі речі теж можна купити через OLX, тому ніякої унікальності в них немає.

Фото надане адвокатом Віталієм Галенченком

Глушник та дві частини цівки до автоматів Калашникова

Саме ці “аксесуари до зброї”, як їх охрестив прокурор, знайшли під час обшуку в Антоненка. Тішин наполягає, що це також докази у справі про вбивство журналіста.

“Вбивство Павла Шеремета вчинили з використанням вибухового пристрою. Ці докази не є частинами вогнепальної зброї, але це аксесуари зброї. Наприклад, до цівки можна причепити лазерну указку, якийсь фонарик чи оптику. На мою думку, це доказ в кримінальному провадженні на підтвердження винуватості обвинувачених”, – сказав обвинувач.

Цівки до автомата. Фото надане адвокатом Віталієм Галенченком

Адвокати натомість задаються питанням: яке доказове значення мають ці речі, якщо не йдеться про вбивство Шеремета через постріл з автомата?

“Позиція, що можна було поставити приціл – це фантазія, яка не має стосунку до справи. Це робиться, щоб ці речі валялись в кабінеті судді, а не прокурора?” – емоційно апелював адвокат Безпалий.

Магазини до карабіна

Судді також отримали від прокурора Тішина дев’ять магазинів до мисливського карабіна на базі автомата АК-47 з обмеженням на 10 набоїв. Їх знайшли під час обшуку в помешканні Юлії Кузьменко.

Магазини до АК. Фото надане адвокатом Віталієм Галенченком

“Я ці магазини збирала пів року, щоб повернути їх на фронт. Вони небагато коштують, але якщо їх можна зібрати і повернути, то це багато вартує. Збираєш, відвозиш і все. Я тішуся, що в ті часи не мала тепловізора, бо фантазії прокуратури були б ще цікавішими”, – каже армійська волонтерка.

Її адвокат вкотре наполягає: ці речі також нічого не доводять, бо Шеремета не застрелили, а підірвали.

“Оскільки злочин скоїли за допомогою вибухового пристрою, то знайдені речі підтверджують винуватість. Усе це – зброя, вибухові пристрої, тому вони пов’язані та є речовими доказами в провадженні”, – стоїть на своєму Михайло Тішин.

Також в обвинуваченої вилучили офіційний мисливський карабін із дозволами, який належав її чоловікові, й тубус від гранатомета.

Мобільний телефон Кузьменко

Завдяки телефону Юлії Кузьменко експерт нібито відшукав геомітку, яка вказує, що за день до вбивства Шеремета, о 3 год. 36 хв. 32 сек., обвинувачена була на площі Льва Толстого. За кілька кварталів – будинок журналіста Шеремета.

Водночас захист посилається на трафіки, які підтверджують, що Юлія перебувала у себе вдома.

“Телепортів не існує. Неможливо переміститись за одну секунду з правого берега Дніпра на лівий. У 31 секунду я нібито була там, а в 32 секунди вже перебувала на лівому березі, що підтверджує оператор. Це технічно неможливо”, – пояснює Кузьменко.

Захист стверджує: геомітка – спамове посилання, а на момент вбивства журналіста телефону Кузьменко взагалі не існувало.

“У мене такий самий телефон. Геомітка – це пропозиція відвідати таке місце, це дійсно спам”, – підтвердив представник потерпілих.

Андрій Антоненко під судом. Фото: Анатолій Дибець

Книги “Військова розвідка” та “Розвідувально-пошукові дії”

Вилучені книжки під час обшуку у військовій частині Яни Дугарь прокурор також презентував суду як речові докази. “Вони підтверджують винуватість”, – повторював Тішин.

На його прохання суддя зачитала із книжки розділ про проведення обшуку в населеному пункті: виявлення противника, маскування, мінування.

Але про фотографування відеокамер, що інкримінують Дугарь перед підривом авто Шеремета, в посібнику нічого не сказано.

“Жодного відношення ці книги не мають до того, що є в обвинувальному акті. Неналежний доказ”, – наголосив адвокат Яни Денис Ломанов.

“Кожного разу думаю, чи я з глузду з’їхав, чи прокурор. Але переконуюсь, що, очевидно, прокурор”, – згодом іронізував за дверима суду адвокат Ломанов.

У судовому засіданні представник потерпілих додав, що теж має такі книжки. І потер лоба. Заслуховуючи позицію прокурора, він неодноразово брався за голову і виступав на боці захисту, а не навпаки.

“У мене є книги з анатомії, але це не значить, що я готова до розчленування…

Мене вже майже два роки не покидає відчуття, ніби я – героїня фільму з дурнуватим сценарієм та дешевими спецефектами”, – ділилася емоціями після засідання Юлія Кузьменко.

Юлія Кузьменко перед судом. Фото: Анатолій Дибець

Додамо, що вилучену комп’ютерну техніку, інші телефони, планшети, жорсткі диски прокурор не долучав. Оскільки, за його визнанням, вони нічого не підтверджують.

* * *

Надалі судді оцінюватимуть надані докази сторони обвинувачення в нарадчій кімнаті.

Розгляд справи в Шевченківському суді продовжать 21 вересня. Учасники процесу на режимному об’єкті оглядатимуть авто марки Subaru, в якому підірвали Шеремета, та ВАЗ і “Жигулі”, що їх використовували під час проведення слідчого експерименту. Далі йтиме долучення доказів сторони захисту та допити свідків.

Читайте також:
Суд ще на 2 місяці продовжив домашній арешт Антоненку та зобов’язання для Дугарь

Передісторія

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишав під вартою.

Антоненка суд випустив під домашній арешт 30 квітня 2021 року. Запобіжний захід для Кузьменко 4 серпня змінили на нічний домашній арешт.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Антоненко прокоментував листування Дугарь і Зеленського


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".