Справа Шеремета: суд звільнив підозрювану Кузьменко із СІЗО

Для лікарки та волонтерки Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Таке рішення ухвалив у вівторок, 11 серпня, Київський апеляційний суд.

Таким чином суд частково задовольнив клопотання захисту, який просив скасувати арешт Кузьменко, передає “Українська правда”.

Адвокат Кузьменко, серед іншого, звертав увагу, що арешт обґрунтовують тяжкістю інкримінованого злочину, але це суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Також захист говорив, що Кузьменко не може переховуватись на окупованій територій, як пише прокуратура, бо у такому випадку її як волонтерку затримають бойовики.

Сама лікарка, виступаючи в суді, згадала про репресії часів СРСР і сказала, що її разом із іншими фігурантами справи переслідують для дискредитації волонтерського та ветеранського руху.

У суді також були поручителі, готові взяти Кузьменко на поруки. Зокрема, депутат від “Європейської солідарності” Михайло Бондар, колишній радянський політв’язень Степан Хмара, екснардеп Андрій Тетерук.

Прокурор просив не скасовувати арешт.

Водночас, судді говорили, що ризики, на які раніше посилались правоохоронці (втечі, перешкоджання слідству і тд), уже нечинні, бо розслідування завершене.

Прокурор відповів, що ризики нібито продовжують існувати через те, що триває слідство стосовно замовників вбивства і вони наразі ще не встановлені.

Зокрема, сторона обвинувачення вважає тиском на експерта те, що захист вимагає притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Також судді хотіли, щоб прокурор пояснив, який є зв’язок між Кузьменко та невстановленими замовниками. Прокурор не відповів на це прямо.

Пресу та громадських слухачів до зали засідання не допустили.

Як інформувала “Новинарня“, 12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Павлом Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, добровольця Андрія Антоненка та бойового 25 опдбр Яну Дугарь.

Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Володимира Зеленського.

За першою версією правоохоронців, 20 липня 2016 року закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

У контексті справи згадували також добровольців Владислава Грищенка “Бучу” (раніше судимого) та його дружину Інну Грищенко “Пуму”. Нібито вибухівка, виготовлена Грищенком під час виконання іншого злочину, була подібна до вибухового пристрою, застосованого для підриву авто з Шереметом у липні 2016-го.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”.

Згідно з уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

Також до підозр додали дві нові статті: про знищення майна (автомобіля, на якому їхав Шеремет) та незаконне поводження зі зброєю (вибухівкою, яку підклали під авто).

Сержант Сил спецоперацій ЗСУ Андрій Антоненко – киянин, 1971 р.н., відомий також як музикант, лідер гурту Riffmaster, автор неофіційного гімну ССО “Тихо прийшов…”

Лікар Юлія Кузьменко “Ліса” – походженням із Бахмута на Донеччині. Вона відомий дитячий кардіохірург (ендоваскулярний хірург) та військовий волонтер. Працює в дитячій лікарні Охматдит, також працювала в Інституті Амосова.

Яна Дугарь – військова медсестра, військовослужбовець за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді ДШВ ЗСУ.

13 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Київський апеляційний не задовольняв клопотання захисту та не змінював міру запобіжного заходу для “Ріффмастера” і Кузьменко, а Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.

25 травня Печерський райсуд Києва визначив запобіжні заходи Юлії Кузьменко та Яні Дугарь, в обох випадках суд став на бік обвинувачення.

Лікарці та волонтерці Кузьменко суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Медсестрі 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Яні Дугарь оновили запобіжний захід – на заставу в розмірі 168 тис. грн, обов’язкове носіння електронного браслета і перебування в районі, де розміщена військова частина Яни (Новомосковськ Дніпропетровської області).

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – тиском на ветеранське і військове середовище.

Читайте також:
Із вогнем, “бобіком” і самоспаленням: як під Радою вимагали відставки Авакова. НАШ РЕПОРТАЖ