МВС заявляє, що вибухівку під авто Шеремета закладали Антоненко “Ріффмастер” та волонтерка Кузьменко. ВІДЕО БРИФІНГУ

доповнено

Сержанту Сил спеціальних операцій, лідеру рок-гурту “Riffmaster” Андрію Антоненку та волонтерці, лікарці Юлії Кузьменко та низці інших фігурантів поліція готує підозру за вбивство журналіста Павла Шеремета у 2016 році.

Як повідомляє “Новинарня“, про це в ході брифінгу в четвер, 12 грудня, повідомив заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль. 

У брифінгу в МВС взяли участь президент України Володимир Зеленський, генеральний прокурор Руслан Рябошапка, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, начальник Нацполіції Ігор Клименко, заступники голови офісу ОП тощо.

Фото: НПУ

За твердженням поліції, мотив вбивства Шеремета – дестабілізація соціально-політичної ситуації шляхом вбивства відомої людини.

Що каже слідство

Відео брифінгу:

Слідчі відпрацьовували такі робочі версії: 

• помилка в об’єкті злочину, оскільки автомобіль належав дружині Шеремета Олені Притулі;
• побутові конфліктні ситуації;
• професійна діяльність журналіста;
• дестабілізація соціально-політичної ситуації шляхом вбивства відомої людини (основна версія).

У справі проведено 800 виїмок документів, допитано 3700 осіб, проведено 47 експертиз, відпрацьовано 577 будинків, проаналізовано 80 млн телефонних з’єднань.

За словами правоохоронців, експертизи та інші зібрані дані дають підстави об’єктивно підозрювати у виконанні вбивства:

• військового ССО ЗСУ, музиканта Андрія Антоненка;
• волонтерку, дитячого кардіохірурга з Охматдиту Юлію Кузьменко (прізвисько “Лиса”);
• військову Яну Дугарь;
• подружжя Інни (“Пума”) та Владислава (“Буча”) Грищенків.

За даними слідства, Дугарь здійснювала розвідку поблизу місця вчинення злочину. У Кузьменко та Антоненка були вимкнені телефони у ніч перед вбивством Шеремета. Кузьменко нібито кріпила вибухівку, а Антоненко був організатором цього злочину, що стався 20 липня 2016 року. Раніше судимий Владислав Грищенко у свою чергу є спеціалістом з мінновибухової справи, фігурує у справі про замах на вбивство за допомогою вибухового пристрою іншої особи та, за версією слідства, ймовірно вихотовляв вибухівку для підриву Шеремета.

Перший заступник голови НПУ – начальник кримінальної поліції Євген Коваль. Фото: НПУ

“До аналізу ходи людини, яка закладає вибухівку був залучений один з кращих фахівців Великої Британії Айвон Бірч, який співпрацює з правоохоронними органами Британії, країн ЄС та США. Бірч опрацював надані матеріали протягом певного часу – це було непросте дослідження, та надав свої висновки. Враховуючи його думку та висновки експертів КНІСЕ по комплексній експертизі (до якої входить психологічна, фотопортретна та дослідження ходи) надав наступні висновки: особа чоловічої статі, що бере участь в закладанні вибухового пристрою під авто Шеремета – це громадянин Антоненко. Особа жіночої статті – це Кузьменко Юлія. Ці висновки підтверджуються аналізом трафіків цих осіб в момент скоєння злочину. Телефон Антоненка з 23:24 19 липня 2016 року по 07:23 20 липня 2016 року був вимкненим, що є нехарактерним для його поведінки. У Кузьменко телефон був вимкнений з 19:36 19 липня до 09:19 наступного дня. Це для неї взагалі є нехарактерним”, – сказав Євген Коваль.

За словами начальника кримінальної поліції, справи про вбивство Шеремета та замах на вбивство бізнесмена Ч. (за даним ЗМІ – Михайло Чекурак, кримінальний авторитет) із міста Косів Івано-Франківської області – пов’язані. В обох фігурує Владислав Грищенко.

У справі про замах на вбивство бізнесмена Ч., нагадаємо, затримана ветеранка війни Інна Грищенко з позивним “Пума”. 

У матеріалах справи фігурує і її чоловік Владислав Грищенко, учасник АТО, раніше шість разів судимий, який, за версією сторони обвинувачення, й отримав замовлення на вбивство підприємця.

За словами начальника кримінальної поліції Євгена Коваля, саме на суді з обрання запобіжних заходів Інні Грищенко оперативні працівники та слідчі поліції помітили Андрія Антоненка та Юлію Кузьменко. А потім пов’язали ці злочини.

Євген Коваль на брифінгу показав велику інфографіку та вмикав записи “прослушки” розмов фігурантів справи.

Він заявив, що в ході відпрацювання версії про “дестабілізацію” слідство дослідило всі вибухи, які відбувалися в Україні до та після вбивства Павла Шеремета. “Особливу увагу” привернули підрив електроопори в Херсонській області у 2015 році та невдалий замах на бізнесмена у місті Косів у 2018-му.

“Одним з організаторів вибуху у Херсонській області є громадянин на прізвище Онацик. На фото з місця пригоди видно, що там є невідома особа у одязі зі специфічним малюнком на спині. Слідство встановило, що це громадянин Антоненко, який живе у центрі Києва, неподалік від місця, де вбили Шеремета. Антоненко має двох друзів – Юлію Кузьменко та [її співмешканця] чоловіка К. на псевдо “Електрик”. Вони неодноразово зустрічалися, в тому числі і на тлі допомоги військовим.
Другий злочин, який привернув нашу увагу – замах на бізнесмена Ч. в Косові. Під час замаху використали майже такий вибуховий пристрій, на якому і підірвався Павло Шеремет. Слідство встановило, на якому автомобілі приїздили злочинці. Молекулярними експертизами було визначено, що на вибухівці лишилися сліди ДНК сімейного подружжя – Владислава та Інни Грищенко”, – розповів начальник кримінальної поліції.

Євген Коваль також зазначив, що в поле зору потрапив громадянин В. на псевдо “Пістолет”, який возив Грищенка у Косів. А під час затримання Грищенка на його автомобілі приїхав К. “Електрик”.

“Нас зацікавила громадянка Кузьменко, яка є співмешканкою громадянина К., громадянка Дугарь та Антоненко Андрій. На допит викликали громадянина В. як свідка у вбивстві Шеремета. Далі слідство дослідило телефонні дзвінки цієї групи і прийшло до висновку, що ця тема їх хвилює. На наступний день після виклику на допит громадянин В. вчиняє самогубство. У телефонній розмові з чоловіком Інна Грищенко стверджує, що це навіть на краще”, – повдіомив Євген Коваль, прокрутивши запис розмови.

Після смерті Пістолета, відповідно до “прослушки”, Інна Грищенко сказала, що “він не вивіз [справи?] Шеремета”.

Також увагу слідства привернула військова Яна Дугарь, яка ділилася своїми “пересторогами” щодо проведення обшуків за місцем проживання. Вона висловлює побоювання, що слідчі знайшли докази на іншій її квартирі. Ішлося про наявність там у медсестри Дугарь сумки з набором сапера.

Так слідство відокремило осіб, які, на думку поліції, “об’єктивно підозрюються” у вбивстві Павла Шеремета – це Яна Дугарь, Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко та подружжя Грищенків, пише сайт Нацполіції.

Вину Антоненка поліція доводить тим, що він носить одяг зі “специфічними принтами”, бороду та шкутильгав на відео, а перед замахом на Шеремета йому робили операцію на нозі з усунення варикозу.

Коваль наголосив, нібито зазначені особи планували “новий сценарій дестабілізації ситуації” – обрати відому особу та зробити її “сакральною жертвою”. “Підозрювані планували створити ситуацію, коли нападають на відому волонтерку Марусю Звіробій”, – пише сайт НП зі слів Коваля.

Водночас запис розмови Юлії Кузьменко на показаному відео не містить даних про те, що вона говорила саме про намір усунення чи знищення конкретних осіб. Слова Кузьменко в розмові про “пів касети “Граду” для приведення киян до тями також навряд чи свідчать про її вину в інкримінованих злочинах.

А де мотиви і замовники?

Після звітів керівників поліції і МВС, вітальних слів генпрокурора й президента журналістам дозволили поставити три запитання.

Прозвучало зокрема запитання про мотиви підозрюваних для вбивства саме російсько-білоруського журналіста Шеремета – не надто відомої особи в Україні, та про те, що цей замах насправді не призвів до дестабілізації суспільного життя.  На це начальник Нацполіції Ігор Клименко заперечив: мовляв, насправді Шеремет був відомим журналістом і публіцистом, його знала вся Україна.

За словами слідчих, підозрюваних наразі лише троє. “Не виключаємо, що коло буде розширене”.

Також слідчі не змогли відповісти на запитання щодо попередньої основної версії замаху – дестабілізація з боку Росії.

Генпрокурор Руслан Рябошапка привітав розкриття злочину, але водночас зазначив, що не встановлені “ініціатори й організатори” вбивства Шеремета.

Президент Володимир Зеленський подякува керівництву МВС, поліції, слідчим і прокурорам, але зазначив, що досі не відомо про замовників убивства Шеремета. Він висловив сподівання, що замовники будуть названі при третій зустрічі з ним із цього приводу.

Також Зеленський у відповідь на запитання ЗМІ, би було розкриття вбивства Шеремета умовою залишення на посаді міністра Авакова, сказав: “Не тільки я, а жодна порядна людина домовленостей на крові не робить”.

Що каже Антоненко

Сам Андрій Антоненко відмовився підписати повідомлення про підозру, яке йому спробував вручити поліцейський: військовий очікував прибуття адвоката, який має бути присутнім при обшуку і врученні підозри. Ріффмастер додав, що по службі не мав відношення до роботи з вибухівкою або мінами.

На питання журналістів “РБК-Україна” він також відповів, що знайомий з Інною Грищенко, але підкреслив, що не знайомий із її заарештованим чоловіком-підривником.

Андрій Антоненко

Антоненко  заперечує причетність до вбивства Шеремета. Він також додав, що є діючим військовослужбовцем і працює в пресслужбі Сил спеціальних операцій.

“Це маячня якась. Я ніколи не спілкувався і не був знайомий з Шереметом“, – заявив він журналістам.

“Я геть не розумію. В лапках “приємна несподіванка”. Що я можу пам’ятати про день вбивства Шеремета? Я не пам’ятаю був, я в Києві чи ні. Важко сказати, я навіть не пам’ятаю, коли це сталося”, – сказав Ріффмастер.

Читайте також:
До сержанта ССО та рок-музиканта Riffmaster’а поліція прийшла з обшуком у справі вбивства Шеремета

Як писала “Новинарня“, журналіст “Української правди”, громадянин РФ Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля, їдучи на радіо “Вести” в авто шеф-редактора “УП” Олени Притули.
Силовики кваліфікують загибель журналіста як умисне вбивство.
У поліції повідомляли, що основна версія загибелі журналіста Павла Шеремета – його професійна діяльність.
Винних у вбивстві журналіста або замовників підриву його авто до цього часу не встановили.

10 травня 2017 року було оприлюднено фільм “Вбивство Павла”, автори матеріалу – редакція розслідувань “Слідство.Інфо” та представники міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP.
У фільмі, зокрема, йдеться про те, що колишній чи теперішній співробітник СБУ Ігор Устименко був помічений на відео з камер спостережень у ніч перед вбивством Шеремета біля його будинку. Тієї ночі невідомі особи (зокрема жінка) закладали вибухівку в авто, яким користувався Шеремет.

19 липня 2017 року на сайті “Української правди” низка правозахисних та громадських організацій опублікували звернення до української влади щодо розслідування вбивства Шеремета. У ньому викладені вимоги: залучити до спільної оперативної слідчої групи, яка була створена на базі головного слідчого управління МВС, слідчих, прокурорів, детективів високого рівня кваліфікації з країн ЄС, Великої Британії та США; публікувати щоквартальні звіти про перебіг розслідування вбивства Шеремета тощо.

У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, “які беруть участь у кримінальному судочинстві”.

У лютому 2018 року редактор-засновник “Української правди” Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель Шеремета як терористичний акт.

Читайте також:
Справа Шеремета: Князєв доповідає Зеленському секретні деталі слідства