КДБ Білорусі планувало вбивство Шеремета ще з 2012 року. ЗАПИС

доповнено

Президент Білорусі Олександр Лукашенко санкціонував політичні вбивства своїх опонентів у Німеччині, а співробітники Комітету державної безпеки РБ обговорювали замаху на журналіста Павла Шеремета через підрив ще 2012 року, задовго до того, як його вбили в Україні.

Про це в понеділок, 4 січня, інформує EUObserver із посиланням на аудіозапис, наданий працівником антитерористичного спецпідрозділу МВС Білорусі “Алмаз” Ігорем Макаровим владі Євросоюзу для проведення розслідування.

У записі, зробленому 11 квітня 2012 року, тодішній очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, які стали опонентами режиму Олександра Лукашенка і виїхали в Німеччину.

Він говорить, що “президент очікує чітких заходів”, а методи “втопити, розстріляти” є неактуальними, тому завдання – “спровокувати звичайні підрив, пожежу, вбивство та все інше”.

Ішлося про вбивство колишнього директора мінського СІЗО №1 Олега Алкаєва, полковника Володимира Бородача і керівника відділу по боротьбі з корупцією в РБ В’ячеслава Дудкіна. А смерть Шеремета мала стати сигналом для всіх інших.

“Щодо Шеремета потрібно спрацювати, він за*бав, бл*дь. Зробимо закладку якусь і так далі, щоби цього щура, бл*дь, зовсім (…) ні рук, ні ніг не зібрали. Все щоб здавалося звичайним, адже це не так діє на свідомість людей”, – говорила на записі людина, яка має голос, дуже схожий на колишнього керівника КДБ РБ.

Зазначається, що завдання організовувати політичні вбивства поставив перед КДБ президент Олександр Лукашенко і виділив на ці потреби 1,5 мільйона доларів.

Експерт із Національного центру медіакриміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григорас, який вивчав запис у 2020 році за запитом бельгійського видання EUObserver, зазначив, що з нього видалений цифровий підпис, який міг би сприяти ідентифікації джерела в КДБ, але водночас на записі не виявлено жодних помітних слідів аудіоманіпуляцій.

Читайте також:
У роковини арештів у справі Шеремета на Банковій відбувся “Похорон правосуддя”

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві. 11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас суд постійно залишає Антоненка під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

Читайте також:
Справа Шеремета: суд залишив Антоненка під вартою