автор: Катерина Петренко
Шевченківський районний суд міста Києва продовжив запобіжні заходи трьом обвинуваченим у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета: спецпризначенцю ССО й музиканту Андрію Антоненку “Ріффмастеру”, дитячому кардіохірургу, волонтерці Юлії Кузьменко, а також військовому медику Яні Дугарь. Проте є й нетипова новина: з Ріфа зняли електронний браслет контролю.
Про такі підсумки засідання в п’ятницю, 24 грудня, інформує “Новинарня” із судової зали.
Строк дії запобіжних заходів фігурантів справи Шеремета вичерпується лише 29 січня 2022 року, проте обвинувач бажав їх продовжити вже тепер.
Прокурор ОГП Михайло Тішин просив суд залишити в силі чинні запобіжні заходи. Мовляв, наразі триває стадія дослідження доказів сторони захисту, а свідки, потерпілі та експерти досі не допитані. Тому, на думку обвинувача, існують ризики, що Антоненко й Кузьменко можуть незаконно впливати на свідків та переховуватись.
Окрім того, Тішин мотивував необхідність домашнього арешту для Антоненка тим, що йому загрожує довічне ув’язнення.
“Єдино можливий запобіжний захід – домашні арешт із застосуванням електронного засобу контролю. Прошу суд заборонити з 23-ї до 6-ї ранку полишати домівку, а також продовжити строк дії обов’язків: прибувати за кожною вимогою до суду, здати паспорти для виїзду за кордон, утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками та експертами, носити браслет та не виїздити за межі Київської області”, – заявив прокурор Тішин.
Адвокат Антоненка Дмитро Круговий заявив, що сторона захисту неодноразово зазначала, що справу не встигнуть розглянути у розумні строки. Так і відбулося.
Захисник переконує: прокурор уже два роки посилається на одні й ті самі ризики без нових обґрунтувань, і з огляду на це людей незаконно позбавляють свободи.
“Матеріали сторони обвинувачення вже дослідили. Свідків заявлено понад 250 осіб. І жоден із цих свідків не вказував про безпосередню причетність до злочину обвинувачених, – наголосив Круговий. – Такий тривалий термін позбавлення свободи людей є недопустимим. Ці ризики повторювались кожен раз з моменту повідомлення про підозру. На підставі тих самих доводів не можемо продовжувати строк дії запобіжних заходів”.
Сам Андрій Антоненко заявив, що домашній арешт додає йому труднощів в житті.
“Єдине логічне й правильне рішення, яке може відбуватися сьогодні, – це подання прокурора про відмову від обвинувачення. Але ми всі заручники ситуації, і тому маємо проходити цю процедуру гідно і надалі. Я виконую всі обов’язки, тому мені досі незрозуміло, чому цей театр абсурду продовжується”, – звернувся до суду Ріффмастер.
За версією обвинувачення, ризики щодо Юлії Кузьменко теж нікуди не ділись, тому їй треба продовжити домашній арешт та покласти ті самі обов’язки, окрім носіння електронного браслета (нагадаємо, браслет із Юлії зняли 27 серпня, вона залишається з нічним домашнім арештом).
Обвинувачені й адвокати. Фото: Катерина Петренко
Її адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Кузьменко пройшла поліграф – детектор брехні. Сьогодні він отримав результати експертизи. Експерт, який працює в цій галузі із 2007 року, встановив, що Юлія не брала участі в підриві авто журналіста, ніхто їй не пропонував його вбити, також вона не закладала вибухівку.
Безпалий заявив, що чимало експертів з різних міст відмовлялись провести поліграф, коли дізнавались, що йдеться про справу Шеремета.
Юлія Кузьменко вкотре наголосила, що переконана: ніхто з обвинувачених не вбивав журналіста.
“Я говорила зі священником… Це, мабуть, хрест, який я маю нести. Ми не можемо змінити світ, але можемо зробити кращим життя для однієї людини, а в цій ситуації – для трьох. Зробити Різдво трохи більше Різдвом”, – емоційно висловилася дитяча хірургиня.
Стосовно військової Яни Дугарь прокурор домігся продовження строку дії обов’язків: вона має повідомляти суд про зміну місця проживання, прибувати до суду за першою вимогою, здати паспорти для виїзду за кордон.
Дугарь вчергове наголосила, що ніхто з обвинувачених досі жодного разу не порушував процесуальні обов’язки та відзначився належною процесуальною поведінкою.
“Коли ти без обмежень можеш пересуватися, ти їздиш до друзів, йдеш по Львову і маєш мрію пройтися з ними там втрьох, просто прогулятись, не дивитись на годинник, не дивитись на браслет…” – зазначила Яна.
Цікаво, що представник потерпілих також став на бік захисту й наголосив, що Андрій Антоненко не може через браслет носити однострій і цим порушує наказ свого військового керівництва.
“Ураховуючи непросту ситуацію в Україні, невиконання наказу – найтяжчий злочин. Прокурор був військовим прокурором раніше, але чомусь цього не розуміє”, – наголосив він.
Суд під головуванням Оксани Голуб продовжив всім трьом обвинуваченим запобіжні заходи та бажані для прокуратури обов’язки до 24 лютого 2022 року (крім браслета Антоненка).
Клопотання адвоката Андрія Антоненка щодо зміни домашнього арешту на особисте зобов’язання залишили без розгляду.
На поруки також нікого вчергове не віддали.
Після судового засідання у справі Шеремета 24 грудня 2021. Фото: Катерина Петренко
“Гарних свят”, – побажала присутнім суддя Голуб і закрила засідання.
У вестибулі Шевченківського суду фігурантів та слухачів справи Шеремета проводжала кольоровими вогнями новорічна ялинка.
21 січня 2022 року учасники процесу зберуться знову, щоб продовжити розгляд справи по суті.
Читайте також:
Справу Шеремета можуть відправити на новий розгляд, – Єнін
Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий рівно п’ять років тому – 20 липня 2016 року – в Києві через підрив автомобіля, в якому він їхав вулицею Богдана Хмельницького. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.
12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.
За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.
Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.
Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”
Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.
Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.
Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.
Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, вже було натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.
У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.
13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві, а 13 липня 2020 року звільнили із зобов’язаннями.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт (згодом – на нічний). Натомість Антоненка суд значно довше залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.
Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних. Улітку 2021 року суд досліджував докази обвинувачення.
Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Вони підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.
4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.
Читайте також:
Справа Шеремета: прокурор оприлюднив висновки вибухотехнічної експертизи
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
