21-річна офіцерка ППО обслуговує NASAMS: історія Вікторії з 96-ї бригади, яка забрала в армію батька й матір

 

автор: Аліна Логвиненко
військовослужбовиця Медіацентру Збройних сил Україн
фото: Віталій Сокур
з Київської області

Вікторія ще школяркою сказала батькам, що хоче пов’язати життя з військовою справою. Хоч як вони намагалися відмовити, донька вперто стояла на своєму. Коли зрозуміли, що забороняти марно, переконували обрати хоча б військову юриспруденцію. Але й тут батьків спіткала невдача. Бо Вікторія твердо вирішила, що служитиме в зенітних ракетних військах. Закінчила Харківський національний університет Повітряних сил і зараз служить у 96-й зенітній ракетній Київській бригаді Повітряного командування “Центр” ПС ЗСУ. Ба більше: тато з мамою Вікторії… теж приєдналися до лав Збройних сил.

Конструкторка власної долі

Навчання у військовому виші було для Вікторії навіть не мрією – цілком реальною метою, до якої вона йшла дуже впевнено і послідовно. Це був 2022 рік, вже вирувала повномасштабна війна, але рішення дівчина не змінила.

Офіцер оперативно-технічної групи дивізіону ЗРК NASAMS 96-ї ЗРБр Вікторія

Єдине, що обрала в останній момент – це факультет зенітних ракетних військ ХНУПС та інженерну спеціальність. І каже, що жодного разу про це не пошкодувала.

– Вивчила систему NASAMS, коли шукала підрозділ, в якому можу служити. Зупинилася на 96-й зенітній ракетній Київській бригаді, де проходила практику. Я бачила цей підрозділ зсередини, знала, як вони працюють, познайомилася з офіцерами, солдатами, сержантами, які працювали з технікою. І тепер я тут проходжу службу на посаді офіцера оперативно-технічної групи. Простими словами: моя задача як інженера – обслуговувати комплекси NASAMS, щоб вони були боєздатними і не підводили в роботі, – пояснює лейтенант Вікторія.

Робота з сучасною зброєю ППО

NASAMS (Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System) – пересувний зенітний ракетний комплекс малого та середнього радіусу дії, призначений для протиповітряної оборони.

Пускова установка ЗРК NASAMS 96-ї зенітної ракетної Київської бригади ПС ЗСУ

Перевага бойових можливостей системи NASAMS – швидке розгортання, потужні зенітні керовані ракети, станція радіолокації, яка забезпечує виявлення та одночасний супровід десятків цілей.

Цей ЗРК застосовується Повітряними силами України для захисту неба з листопада 2022 року. Ефективно знищує ворожі крилаті ракети, шахеди, зокрема, й реактивні, може працювати по літаках та гелікоптерах.

21-річна Вікторія говорить, що нічого складного в її роботі на норвезькому комплексі немає. Якщо з технікою виникають проблеми, інженерна група виїжджає на місце, усуває несправність, і розрахунок NASAMS далі виконує бойові завдання.

Командир зенітної ракетної батареї NASAMS Іван: “Воюватиму, доки не потраплю додому, на лівий берег Херсонщини”

Як розповів Іван, командир зенітної ракетної батареї NASAMS 96-ї зенітної ракетної Київської бригади, загалом комплексом NASAMS вони знищили вже понад 300 ворожих цілей – крилатих ракет, “шахедів”, інших ударних дронів. Збили б більше, якби мали б більше ракет-перехоплювачів до ЗРК.

Чи жіноча це справа

– Трохи страшно було, що зроблю щось не так, коли вперше поїхала на виїзд обслуговувати техніку. Боялася щось не те закрутити, поставити не туди і нашкодити техніці, – згадує Вікторія. – Але я маю досвідчених побратимів поруч. Вони навчають, підказують, допомагають. Навчаюся на практиці, так би мовити.

Чи довіряють складну техніку жінці? З певним скептицизмом доводиться стикатись, зізнається інженерка.

– Іноді чоловіки не дуже хочуть довіряти жінкам технічну роботу, – говорить офіцерка. – Я багато разів чула, що дівчина не може бути інженером, працювати з технікою, краще їй займатися паперами. Сподіваюся, я змінила думку хоча б половини людей у своєму підрозділі. Далі буде видно.

Вся родина в Збройних силах

Свого часу Вікторії довелося змінити думку всієї родини, щоб відстояти своє бажання стати військовою. Це вдалося зробити більш ніж успішно, враховуючи, що тепер її батьки теж у війську. Батько підписав контракт, мама стала цивільним працівником Збройних сил України.

– Виходить, що моя військова сім’я почалася з мене, – сміється дівчина. – Тато сказав:

“Як я можу сидіти вдома, коли донька служить?”

Зараз він пишається тим, що я закінчила військовий університет, служу і роблю свій внесок у боротьбу України.

Офіцер оперативно-технічної групи дивізіону ЗРК NASAMS 96-ї ЗРБр Вікторія

Я докладаюся до того, щоб зброя ППО була завжди готова до захисту нашого неба. Мені подобається справа, якою я займаюся. Так що планую закінчити магістратуру, удосконалювати навички й знання і розвиватися далі.

Читайте також:
6 історій про людей і зброю, від трофейного “Джигіта” до NASAMS: хто і як захищає Київщину від російських ракет та шахедів


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.