
автор: Аліна Логвиненко
військовослужбовиця Медіацентру Збройних сил Україн
фото: Віталій Сокур
з Київської області
Вікторія ще школяркою сказала батькам, що хоче пов’язати життя з військовою справою. Хоч як вони намагалися відмовити, донька вперто стояла на своєму. Коли зрозуміли, що забороняти марно, переконували обрати хоча б військову юриспруденцію. Але й тут батьків спіткала невдача. Бо Вікторія твердо вирішила, що служитиме в зенітних ракетних військах. Закінчила Харківський національний університет Повітряних сил і зараз служить у 96-й зенітній ракетній Київській бригаді Повітряного командування “Центр” ПС ЗСУ. Ба більше: тато з мамою Вікторії… теж приєдналися до лав Збройних сил.
Навчання у військовому виші було для Вікторії навіть не мрією – цілком реальною метою, до якої вона йшла дуже впевнено і послідовно. Це був 2022 рік, вже вирувала повномасштабна війна, але рішення дівчина не змінила.
Єдине, що обрала в останній момент – це факультет зенітних ракетних військ ХНУПС та інженерну спеціальність. І каже, що жодного разу про це не пошкодувала.
– Вивчила систему NASAMS, коли шукала підрозділ, в якому можу служити. Зупинилася на 96-й зенітній ракетній Київській бригаді, де проходила практику. Я бачила цей підрозділ зсередини, знала, як вони працюють, познайомилася з офіцерами, солдатами, сержантами, які працювали з технікою. І тепер я тут проходжу службу на посаді офіцера оперативно-технічної групи. Простими словами: моя задача як інженера – обслуговувати комплекси NASAMS, щоб вони були боєздатними і не підводили в роботі, – пояснює лейтенант Вікторія.
NASAMS (Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System) – пересувний зенітний ракетний комплекс малого та середнього радіусу дії, призначений для протиповітряної оборони.
Перевага бойових можливостей системи NASAMS – швидке розгортання, потужні зенітні керовані ракети, станція радіолокації, яка забезпечує виявлення та одночасний супровід десятків цілей.
Цей ЗРК застосовується Повітряними силами України для захисту неба з листопада 2022 року. Ефективно знищує ворожі крилаті ракети, шахеди, зокрема, й реактивні, може працювати по літаках та гелікоптерах.
21-річна Вікторія говорить, що нічого складного в її роботі на норвезькому комплексі немає. Якщо з технікою виникають проблеми, інженерна група виїжджає на місце, усуває несправність, і розрахунок NASAMS далі виконує бойові завдання.

Командир зенітної ракетної батареї NASAMS Іван: “Воюватиму, доки не потраплю додому, на лівий берег Херсонщини”
Як розповів Іван, командир зенітної ракетної батареї NASAMS 96-ї зенітної ракетної Київської бригади, загалом комплексом NASAMS вони знищили вже понад 300 ворожих цілей – крилатих ракет, “шахедів”, інших ударних дронів. Збили б більше, якби мали б більше ракет-перехоплювачів до ЗРК.
– Трохи страшно було, що зроблю щось не так, коли вперше поїхала на виїзд обслуговувати техніку. Боялася щось не те закрутити, поставити не туди і нашкодити техніці, – згадує Вікторія. – Але я маю досвідчених побратимів поруч. Вони навчають, підказують, допомагають. Навчаюся на практиці, так би мовити.
Чи довіряють складну техніку жінці? З певним скептицизмом доводиться стикатись, зізнається інженерка.
– Іноді чоловіки не дуже хочуть довіряти жінкам технічну роботу, – говорить офіцерка. – Я багато разів чула, що дівчина не може бути інженером, працювати з технікою, краще їй займатися паперами. Сподіваюся, я змінила думку хоча б половини людей у своєму підрозділі. Далі буде видно.
Свого часу Вікторії довелося змінити думку всієї родини, щоб відстояти своє бажання стати військовою. Це вдалося зробити більш ніж успішно, враховуючи, що тепер її батьки теж у війську. Батько підписав контракт, мама стала цивільним працівником Збройних сил України.
– Виходить, що моя військова сім’я почалася з мене, – сміється дівчина. – Тато сказав:
“Як я можу сидіти вдома, коли донька служить?”
Зараз він пишається тим, що я закінчила військовий університет, служу і роблю свій внесок у боротьбу України.
Я докладаюся до того, щоб зброя ППО була завжди готова до захисту нашого неба. Мені подобається справа, якою я займаюся. Так що планую закінчити магістратуру, удосконалювати навички й знання і розвиватися далі.
Читайте також:
6 історій про людей і зброю, від трофейного “Джигіта” до NASAMS: хто і як захищає Київщину від російських ракет та шахедів
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!