У НАТО підвищили бойову готовність сил швидкого реагування через загрозу Росії, – Die Welt

Командування НАТО вперше підвищило боєготовність своїх сил швидкого реагування через розгортання російських сил біля кордонів України.

Як передає “Новинарня“, про це німецькому виданню Die Welt повідомив високопоставлений представник Альянсу.

Видання стверджує, що відповідне рішення ухвалила минулого тижня Північноатлантична рада. Загальна чисельність сил складає 40 тисяч військових.

Термін готовності до розгортання в зоні кризи Об’єднаної оперативної групи підвищеної готовності (VJTF) скорочено з семи до п’яти днів.

VJTF складається з 6,4 тис. осіб, групу очолює Туреччина.

Інші підрозділи сил швидкого реагування, такі як сили спеціальних операцій та логісти, також були приведені в підвищену бойову готовність, щоб у разі кризи вони також могли відреагувати набагато швидше.

Відзначається, що цих заходів вживають не лише через кризу довкола України, а й для зміцнення оборони таких країн, як Польща, Румунія та країни Балтики.

Створити передову групу VJTF у НАТО вирішили на саміті в Вельсі в 2014 році після анексії Криму Росією.

Передісторія

Як інформувала “Новинарня“, наприкінці жовтня 2021 року американські ЗМІ, зокрема The Washington Post i Politico, оприлюднили дані, що свідчать про концентрацію Росією військ та військової техніки біля кордонів з Україною. Супутникові знімки, зроблені Maxar Technologies, продемонстрували накопичення російських військ та озброєнь біля міста Єльня у Смоленській області.

Цю інформацію заперечили в ГУР Міноборони та РНБО України, зазначивши, що це “свідома дезінформація”. Українські силовики дали зрозуміти, що йдеться про звичну присутність російських військ неподалік кордонів України.

6 жовтня речник Пентагону офіційно підтвердив “незвичайну” концентрацію військ РФ біля кордону України.

Речник Кремля Дмитро Пєсков називав “безпідставним нагнітанням напруженості” інформацію у західних ЗМІ про плани РФ щодо вторгнення на територію України та заявляв, що це “внутрішня справа Росії”.

Міністр оборони України Олексій Резніков у США 19 листопада заявив, що не вірить у “великий наступ Росії”.

Однак 21 листопада вийшло інтерв’ю начальника ГУР МОУ Кирила Буданова американському військовому виданню. Він наголосив, що Росія сконцентрувала понад 92 тисячі військовослужбовців біля кордонів з Україною, а масштабне вторгнення з трьох напрямків готується на січень-лютий 2022 року.

3 грудня міністр оборони Олексій Резніков заявив у Раді, що Російська Федерація може досягнути найбільшої готовності для ескалації агресії проти України наприкінці січня 2022 року.

4 грудня видання Washington Post написало: американська розвідка робить припущення, що Росія планує наступ на Україну на кількох фронтах на початку 2022 року за участі до 175 тисяч військовослужбовців.

Концентрація військ РФ біля північного і східного кордонів України з політичною метою спостерігалася також навесні 2021 року.

Читайте також:
Байден готує комплекс заходів проти Росії на випадок вторгнення в Україну

17 грудня міністерство закордонних справ Росії опублікувало проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані “гарантії безпеки”, яких вимагає Володимир Путін. Зокрема йдеться про неприпустимість розширення НАТО, заборону на розміщення зброї НАТО і проведення навчань у Східній Європі включно з Україною тощо. 15 грудня Москва передала ці вимоги американській стороні.

Вимоги є вочевидь неприйнятними не лише для України, а й для країн-членів НАТО у Східній та Південній Європі.

Речниця Білого Дому Джен Псакі 17 грудня заявила, що Сполучені Штати не почнуть консультації з питання безпеки в Європі без європейських союзників і партнерів.

Прессекретар МЗС України Олег Ніколенко наголосив, що лише Україна та члени НАТО мають право вирішувати вектор подальшого розвитку своїх відносин, зокрема і в питанні набуття Україною членства в Альянсі.

Читайте також:
Росія створює інформаційне прикриття для провокацій, – МЗС про “американців і хімзброю” на Донбасі