“Треба побути Швейцарією”: Арахамія вважає, що Україна має бути нейтральною щодо подій у Білорусі

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія вважає, що Україні не вигідно мати ще один фронт на півночі, тому вона повинна бути нейтральною щодо подій у Білорусі стосовно президентських виборів.

Про це розповів під час спілкування із журналістами у вівторок, 25 серпня.

“У фракції позиції немає ще (стосовно постанови про невизнання виборів у Білорусі – Н.), ми не обговорювали. У нас були в чаті якісь дискусії з цього приводу. Якщо ви спитаєте мою персональну позицію, то на мою думку враховуючи те, що ми маємо на сході фронт, то мати ще один фронт на півночі нам не вигідно. Тому нам треба трішки, на мою думку, почекати з якимись засудженнями на цю тему. Тому що нам треба на який час побути Швейцарією в цьому сенсі, бути максимально нейтральними, щоб не підвищувати ризики військової загрози”, – цитує Арахамію УНН.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про невизнання українським парламентом легітимними виборів президента Республіки Білорусь.

Читайте також:
“Не хотілося б, щоб щось вплинуло на відносини між нашими братськими народами”:
Зеленський хоче діалогу між владою й суспільством Білорусі

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.

Читайте також:
Сейм Литви закликав не визнавати Лукашенка президентом Білорусі