СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
195504 +3833
Летальні випадки:
3903 +76
Одужали:
86873 +1740
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2189926 (+33273). Оновлено: 09:05 26.09.2020

У Мінську в лікарні помер Геннадій Шутов, у якого стріляли силовики під час протесту

доповнено

У військовому госпіталі Мінська помер 43-річний мешканець Бреста Геннадій Шутов, який 11 серпня отримав вогнепальне поранення під час протестів.

Про це в середу, 19 серпня, інформує сайт tut.by.

Родичі Шутова розповіли, що спілкувалися з очевидцями події й ті стверджують, що Геннадій не бився, не конфліктував, просто йшов. Ймовірно, в нього поцілили з даху будинку.

Рідні дві доби не могли знайти Геннадій Шутова. Згодом дізналися, що його доправили спочатку до Брестської обласної лікарні, а потім вертольотом – у Мінськ.

Донька загиблого розповіла, що батько мав вогнепальне поранення, “тяжке пошкодження мозку”.

Протестувальник помер у госпіталі близько 10 ранку 19 серпня.

У МВС РБ повідомляли, що в Бресті ввечері 11 серпня міліціонери стріляли в протестувальників із вогнепальної зброї на ураження. За офіційними даними, одного чоловіка тоді було поранено. Чи мова йшла саме про Шутова – невідомо.

Правоохоронці заявили, що на ураження стріляли з метою захисту життя і здоров’я від “групи агресивно налаштованих громадян із арматурою в руках”, коли останні не зупинилися під час попереджувальних пострілів.

Раніше білоруські правозахисники громадського об’єднання “Зьвяно” повідомили про щонайменше п’ятьох загиблих під час протестів у Білорусі.

34-річний Олександр Тарайковський загинув 10 серпня. Правоохоронці стверджували, що він загинув від вибуху пристрою, який тримав у руках. Проте агенція Associated Press опублікувала відео, на якому видно, що вибуху не було й Олександра застрелили силовики.

Згодом в МВС визнали загибель Олександра Віхора з Гомеля, якому невдовзі після затримання відмовили в наданні медичної допомоги.

18 серпня Міністерство внутрішніх справ Білорусі повідомило про третього загиблого учасника акцій протесту – 19-річний Артем Паруков загинув, потрапивши під машину.

Нагадаємо, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

Під час акцій протесту силовики застосовували світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк, який почався 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів). Тоді в Мінську біля будівлі уряду зібралися кілька тисяч людей.

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Олександр Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Володимиром Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Читайте також:
У Білорусі знайшли мертвим члена виборчкому, який відмовився підписувати протокол з “перемогою” Лукашенка

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

592
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: