Суд у час карантину: Яну Дугарь залишили під домашнім арештом, хоча прокурор засвідчив її алібі. РЕПОРТАЖ

 

автор: Олена Максименко
фото автора

Київський апеляційний суд, попри карантинні обмеження, 4 травня розглянув клопотання щодо запобіжного заходу військової медсестри 25-ї бригади ДШВ ЗСУ Яни Дугарь, яка проходить у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Нічний домашній арешт залишили без змін.

За перебігом засідання із судового коридору спостерігала кореспондентка “Новинарні“.

Як “Новинарня” стала поручителем Яни, але марно

Судове засідання під час карантину – явище химерне. Коридори будівлі суду незвично порожні, ніхто не перевіряє документи та не цікавиться вмістом наплечників. Немає традиційної для процесів над військовими і добровольцями групи підтримки у футболках із відповідними принтами. Рішення суддів не супроводжуються вигуками “ганьба!”.

Серед присутніх у залі суду, крім служителів феміди – лише сама підозрювана, захист, двоє поручителів та прокурор. Більше нікого не пускають.

У передпокої – трохи людей, що чекають своєї черги в інших справах. “Арешт майна!” – оголошує пані, яка визирає із зали 201, й один із чоловіків заходить всередину.

Початок засідання по Яні Дугарь затримується на пів години. “Нічого не буде зараз”, – висловлює думку Яна, маючи на увазі бажану зміну запобіжного заходу.

Через карантинні обмеження медіа до засідання не допускаються. Тож, щоб потрапити всередину, погоджуюся взяти на себе роль поручителя.

Однак марно: поручителів зрештою також виганяють із зали. Залишається слухати й підглядати з коридору.

“Ця справа – для дискредитації військових і патріотів. Та подивіться й на заяву Зеленського по Одесі…”

Захищають інтереси Яни Дугарь адвокати Денис Ломанов і Віталій Комомієць, прокурор – той самий, єдиний для всіх учасників “справи Шеремета” – Сергій Зузак. Суддя-доповідач – Тетяна Фрич, судді – Юрій Слива та Ольга Юдига.

Усі присутні – в масках, однак дехто з суддів по ходу засідання знімає з себе засоби захисту.

Поручителів по одному запрошують всередину. “Та дайте ж мені сказати!” – чути обурення одного з них.

Це народні депутати від “Європейської солідарності” (у минулому скликанні – від Блоку Порошенка). Михайло Бондар на Майдані був сотником 10-ї сотні, учасник бойових дій – служив заступником командира взводу в батальйоні Нацгвардії імені генерала Кульчицького. Микола Величкович був заступником керівника Самооборони Майдану, також у 2014-му – заступником міністра внутрішніх справ.

Народні депутати Михайло Бондар і Микола Величкович перед будівлею суду

“Коли я став депутатом, перетиналися в АТО, по волонтерській темі, – говорить Михайло Бондар. – Я готовий взяти на поруки не тільки Яну, а і Юлю Кузьменко, і «Ріфа» – Андрія Антоненка. Так що я постійно на суди по добровольцях ходжу”.

“Є такі [підозрювані], який мені вже віддали на поруки. Якраз по недавній справі з Сивохо – двох хлопців відпустили, а один мав домашній арешт – його віддали мені на поруки. Також із Марусею Звіробій, із Тетяною Чорновол, з колегою Софією Фединою – постійно по тих судах ходжу!”

Микола Величкович каже, що з Яною Дугарь був знайомий заочно, знав дівчину по її службі в АТО, та вирішив підтримати її від початку “справи Шеремета”.

“Від першого ж засідання, коли було її призначено «винною» – від того часу виступаю однозначно за те, щоб Яну відпустили, тому що ця справа, на наш погляд, є шита «білими нитками». Був на судових засіданнях і по Яні, і по Юлі, і по Андрію, бачив, наскільки всі ті аргументи притягнуті за вуха, наскільки вони не мають відношення до юридично обґрунтованих аргументів”, – стверджує Величкович.

Поручитель переконаний: це кримінальне провадження покликане дискредитувати волонтерів, військових, активістів – людей, які мають активну державницьку позицію, аби залякати суспільство.

“Це не тільки «справа Шеремета». Достатньо згадати також і справу по Тані Чорновол – це вперше за шість років Революцію Гідності порівнюють [дії майданівців] із масовими заворушеннями, – заявляє нардеп. – В тій самій «справі Шеремета» люди, які брали активну участь на Майдані, і в цій ситуації – це просто дискредитація всього проукраїнського державницького табору України”.

Михайло Бондар принагідно згадує свіжу реакцію президента на річницю подій 2 травня 2014 року.

“Ми бачимо, яка риторика [Володимира Зеленського] до 2-го числа по Одесі, – коментує Бондар. – Ми відзначаємо цю дату як те, що ми не допустили відділення Одещини, Бессарабії, ми зробили все можливе, щоб проросійські сили там не реалізовували свої плани. А теперішня влада показує це як втрату трагічну”.

Читайте також:
2 травня: Зеленський шукає, хто винен у трагедії, та закликає українців не гинути заради “ідеологічних цілей”

По ходу засідання в депутатів-поручителів немає ілюзій щодо результатів.

“Ми робимо все, що в наших силах, щоб Яну відпустили, тому ми тут. Але по тому, як суддя реагувала, як суддя говорила з нами, нічого хорошого я не очікую. Хоча я би дуже хотів помилитися”, – каже Бондар.

“За п’ять місяців жодного доказу не з’явилося”

Однак помилки не відбувається. Єдина різниця з попередніми засіданнями – це швидкість перебігу, такий собі “конвеєр”.

“На жаль, залишили в межах попереднього запобіжного заходу. Тобто не відлучатися [під час домашнього арешту] з району, де знаходиться військова частина. Хоча Яна має дозвіл від прокуратури і вже майже другий місяць перебуває в Києві“, – прокоментував рішення суду адвокат Яни Дугарь Віталій Коломієць.

Докази сторін обвинувачення й захисту лишилися тими самими.

“Жодного доказу в сторони обвинувачення за п’ять місяців не з’явилося, – каже адвокат. – Єдина, та фактично підроблена експертиза ходи [Дугарь, знятої на відеокамеру] – це все, що із формально-процесуального є у сторони обвинувачення. Натомість нами вже допитана значна кількість свідків, проведені експертизи”.

Але новина є. Цього разу прокурор Зузак – імовірно, не вчитавшись у матеріали, які долучив до справи – сам підтвердив алібі Яни щодо її перебування в госпіталі в зоні АТО на момент вбивства Шеремета.

“Прокурор долучав пояснення нібито на свою користь, але до кінця не вичитав. Виявляється, що хлопці, яких вони допитували, які лікувалися, підтвердили, що Яна перебувала в той період, у липні 2016 року, в 66-му госпіталі”, – переповідає Коломієць.

“Там було за той період понад 30 поранених – ми декількох знайшли, хтось відмовився свідчити, решту знайшла прокуратура. І ті, хто пам’ятають – ті підтвердили, що Яна була в той період у госпіталі”, – зазначає адвокат.

Читайте також:
У суспільства зіпсоване сприйняття цієї справи, – Венедіктова про вбивство Шеремета

Що далі

За словами захисника, максимально допустимий термін досудового розслідування – 18 місяців. Однак домашній арешт не може тривати більш ніж шість місяців, і в травні цей термін уже спливає. Тобто запобіжний захід має бути змінено.

“У нас з’явилося процесуальне право на цьому тижні подати клопотання про зміну запобіжного заходу, тому що місяць пройшов від обрання попереднього, – ділиться планами Віталій. – Знову будемо просити про особисту поруку народних депутатів, дякуючи яким ми маємо таку можливість – що вони приходять, заявляють, і навіть попри карантин не залишаються байдужими”.

Читайте також:
Справа Шеремета: поліція прийшла з обшуком до співмешканця підозрюваної Кузьменко

Нагадаємо:

Як інформувала “Новинарня“, 12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Павлом Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, добровольця Андрія Антоненка, медсестру 25 опдбр Яну Дугарь, добровольців Владислава Грищенка “Бучу” (раніше судимого) та його дружину Інну Грищенко “Пуму”.

Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на брифінгу за участі президента Зеленського.

За версією правоохоронців, 20 липня 2016 року закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку. Грищенко ж нібито виготовляв вибухівку.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Сержант Сил спецоперацій ЗСУ Андрій Антоненко – киянин, 1971 р.н., відомий також як музикант, лідер гурту Riffmaster, автор неофіційного гімну ССО “Тихо прийшов…”

Лікар Юлія Кузьменко “Лиса” – 40 років, походженням із Бахмута на Донеччині. Вона відомий дитячий кардіохірург (ендоваскулярний хірург) та військовий волонтер. Працює в дитячій лікарні Охматдит, також працювала в Інституті Амосова.

Яна Дугарь – військова медсестра, військовослужбовець за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді ДШВ ЗСУ.

13 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Юлія Кузьменко заявила про порушення керівниками МВС і Нацполіції презумпції її невинуватості.

Надалі Київський апеляційний не задовольняв клопотання захисту та не змінював міру запобіжного заходу для “Ріффмастера”, Кузьменко і Дугарь.

Читайте також:
Аваков не впевнений щодо оголошених підозр у справі Шеремета, – Тейлор

“Бійцям, які свідчать за Яну Дугарь, уже надходять погрози”. Репортаж із зали суду

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна