Поступки Києва не мають бути односторонніми, інакше це домінування Варшави, – В’ятрович

 

Поступки української сторони Варшаві не мають бути односторонніми, інакше вони означатимуть домінування однієї країни над іншою та стануть заохоченням для тиску на Україну з боку інших держав.
Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи домовленості президентів Володимира Зеленського та Анджея Дуди, досягнуті в Варшаві в суботу, 31 серпня.

В’ятрович нагадав у соцмережі, що утиски поляками українців в історичній політиці останніх п’яти років – неспівмірні проблемам, що їх створив для Польщі Київ.

За його словами, “за останніх п’ять років в українській історичній політиці не було жодних антипольських кроків чи заяв. Натомість у Польщі за цей час ухвалили резолюцію про «геноцид поляків українськими націоналістами», ухвалили скандальну редакцію закону про Інститут національної пам’яті, яка передбачала кримінальне переслідування за «заперечення злочинів українських націоналістів» (частково скасовано), на територію Польщі не допущено секретаря державної міжвідомчої комісії з питань поховань Святослава Шеремету (заборону в’їзду скасовано через кілька місяців), розпочато кримінальне переслідування проти історика Григорія Купріяновича за виступ про масові вбивства українців вояками польської Армії Крайової (наразі зупинили), вчинено 17 актів вандалізму на українських пам’ятниках та могилах, а під час одного з них сплюндровано український герб (жоден випадок не розлідувано, жодних вибачень не пролунало)”.

“Певен, українські і польські політики мають робити все, аби пам’ять про конфлікти минулого не стала джерелом непорозуміннь у сьогоденні. Але для цього потрібні конкретні кроки з двох сторін“, – заявив В’ятрович.

“Односторонні поступки України (скасування видачі дозволів на пошукові роботи на терені України) без очікуваних з боку Польщі (відновлення бодай одного із зруйнованих пам‘ятників) – лише погіршать ситуацію.
Тому, що утвердять не партнерські стосунки між нашими країнами, а стосунки домінування однієї над іншою. Легалізують нав’язування однією країною свого бачення минулого іншій. Навіть більше – односторонні поступки стануть заохоченням для продовженням тиску на Україну з боку інших держав (Угорщина, Румунія і особливо Росія), засвідчивши ефективність польської політики тиску і невміння/небажання української влади захищати українські національні інтереси”, – наголосив керівник УІНП.

Як інформувала “Новинарня“, під час візиту до Варшави 31 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт для польської сторони в Україні, “а польська сторона упорядкує українські місця пам’яті в Польщі”. Також Зеленський ініціював побудову спільного меморіалу на кордоні з Польщею.

Читайте також:
“Візьміть хоча б Верхрату”: В’ятрович назвав умову, за якої полякам дозволять ексгумацію могил в Україні

Як інформувала “Новинарня“, у квітні 2017 року Український інститут національної пам’яті призупинив видачу дозволів для ІНП Польщі на встановлення, легалізацію пам’ятників та проведення ексгумацій в Україні, поки в Польщі не відновлять зруйновані там за останній час такі українські об’єкти.
Сталося це після того, як було знесено пам’ятник ветеранам УПА в Грушовичах (Підкарпатське воєводство).
Загалом за останні роки в Польщі було зруйновано або спаплюжено півтора десятки українських поховань і пам’ятників.

У відповідь Польща заявила про заборону на в’їзд до країни секретареві Державної міжвідомчої комісії України у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святославу Шереметі, голові УІНП Володимиру В’ятровичу тощо.

Представники адміністрацій президентів Порошенка й Дуди на піку загострення відносин у галузі історичної пам’яті восени 2017 року зустрічалися та домовлялися зняти мораторій на ексгумацію, але ця заборона продовжує діяти.

У червні 2019 року новообраний президент України Володимир Зеленський на першій зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що “налаштований на сприйняття процесу примирення й недопущення домінування тематики складних моментів історії українсько-польських взаємин на порядку денному стратегічного партнерства України та Польщі”.

Голова УІНП Володимир В’ятрович на дострокових виборах до Верховної Ради балотується за списком партії “Європейська солідарність” (№25). Він заявляв, що не залишиться на чолі Інституту нацпам’яті після приходу до влади в уряді команди Зеленського.

Читайте також:
Польща відкриває нові меморіали на Волині, незважаючи на заборону УІНП, – ЗМІ

Володимир В’ятрович: Я в’їзний до Польщі. То був піар влади

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: