Майже третина українців живе не за місцем реєстрації, у Києві – майже половина. А понад 5 млн – за кордоном, – “Опора”

В Україні кожна четверта людина має досвід переміщення після повномасштабного вторгнення. Однак ці зміни не завжди відображені в офіційних реєстрах, що створює додаткові виклики для планування виборчої інфраструктури та реалізації виборчих прав громадян для майбутньої організації перших повоєнних виборів в Україні.

Про це йдеться в ексклюзивному дослідженні Громадянської мережі “Опора”.

Згідно з дослідженням,  25% дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72% із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5% (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57%. При цьому 81% переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.

За даними дослідження, більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах.

Так, 58% опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70%. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77%. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55% громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.

Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75% респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38% розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48% оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74% заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16% перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49% українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61%. Водночас великий відсоток людей (понад 80%) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Аналіз мобільності населення на основі даних мобільного оператора Vodafone Україна, який має майже 11 млн користувачів, демонструє, що держава може сильно недооцінювати масштаби міграції, зазначає “Опора”. Так, близько 1,2 млн людей змінили область проживання, ще близько 640 тисяч змінили район проживання в межах своєї області, а близько 5,2 млн громадян перебувають за кордоном.

За результатами дослідження зафіксовано 482 маршрути міжрегіональної міграції. Найбільший приріст населення спостерігається у Києві та Київській області, а також у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Натомість найбільше скорочення населення зафіксоване в Миколаївській, Запорізькій та Харківській областях. Варто зазначити, що щонайменше половина міжобласної міграції сьогодні не відображається у списках виборців через офіційні механізми обліку місця проживання.

На думку голови правління Громадянської мережі “Опора” Ольги Айвазовської, дослідження покликане не лише зафіксувати масштаби міграції, а й зрозуміти готовність громадян користуватися інструментами оновлення виборчих даних та брати участь у майбутніх перших повоєнних виборах: “Тепер у нас є дані, які засвідчують бажання виборців голосувати. І що більше виборці знають про ці процедури, то більше вони готові користуватися цим правом”.

Також вона зазначила, що актуалізація даних Державного реєстру виборців — це інвестиція в чесні, вільні, інклюзивні та прозорі перші повоєнні вибори: “Якщо дані Державного реєстру виборців не будуть актуалізовані за участю самих виборців, значна частина людей залишатиметься у списках за старими, неактуальними адресами. У такому разі фактична явка на перших повоєнних виборах може становити лише 20–30%, що неминуче породжуватиме дискусії про рівень суспільної підтримки та легітимність їхніх результатів. Саме тому про актуалізацію даних ДРВ необхідно думати вже сьогодні, а не напередодні голосування”.

Читайте також:
Законопроєкт про перші повоєнні вибори готовий на 65%, – Айвазовська