“Прикмета Вагнера – наколка-свастика”. Як влаштована і воює його ПВК

 

“Вагнер узагалі жорстка людина, не тюхтій. Він приїжджав на позиції під Пальміру, роздягнувся, у нього тут на руці [на плечі] – німецька свастика, наколка. Каска у нього з рогами. Він рідновір“.
Так розповідає про Дмитра Уткіна “Вагнера” – ватажка сумновідомої приватної військової компанії РФ – один із бойових командирів цієї ПВК.

Парадокс: Уткін провів дитинство в селищі Смолине на Кіровоградщині, навчався там у школі №2 (за деякими версіями, у Смолиному він і народився), взяв собі позивний “Вагнер” через прихильність до ідей та атрибутики Третього рейху – а воював за Росію, проти “українських нацистів”.

Про витоки та устрій ПВК “Вагнера” троє представників її командування нещодавно на умовах анонімності розповіли російському “Радіо Свобода”.
Вони брали активну участь у війні в Донбасі, воювали також Сирії, у всіх за плечима радянська армія.

Новинарня” подає скорочену версію цього матеріалу в перекладі українською.

В Україну – через Сирію й тюрму

Уткін-“Вагнер” на прийомі на честь “героїв” у Кремлі, 2016 рік

“Загін Вагнера” бере витоки в 2013 році, коли росіяни Вадим Гусєв та Євген Сидоров, які працювали в ПВК Moran Security Group, зареєстрували в Гонконгу ПВК “Слов’янський корпус”.

Тоді, за даними петербурзького видання “Фонтанка.ру”, 267 осіб виїхали до Сирії нібито для охорони родовищ і нафтопроводів, але по факту вони взяли участь у громадянській війні на боці військ Башара Асада.

За словами співрозмовників “Радіо Свободи”, їх “там пошарпали дуже сильно” – загін зазнав втрат до 90% особового складу. Тих, хто вижив і в жовтні повернувся в Москву, в аеропорту “Внуково” вже чекали: бійці були допитані слідчими ФСБ, а керівників “Слов’янського корпусу” Гусєва й Сидорова через рік, у жовтні 2014-го, засудили до трьох років ув’язнення.

Але сама ідея створення такої ПВК керівництву країни сподобалася.  “Когось закрили, а комусь зробили таку пропозицію, від якої неможливо було відмовитися”, – каже один з анонімних командирів.

Пропозиція передусім стосувалася Донбасу.

І поки Гусєв з Сидоровим сиділи в “Лефортові”, інші командири “Слов’янського корпусу” почали формувати свої бригади для війни в Україні.

Серед них – підполковник запасу Дмитро Уткін, який був у складі першої “сирійської” групи.

“У 2014 році товариш Стрєлков зайшов у Слов’янськ, і купа людей захотіла йому допомагати”, – розповідають співрозмовники “РС”.

За їхніми словами, перетнути український кордон ці “добровольці” не могли, бо на той час кордон існував, тому вся організація відбувалася в Ростові-на-Дону. Орендували базу, взяли грамотних офіцерів спецслужб і міноборони РФ. Перший загін пішов – “Місяць” (рос. “Луна”- “Н”), у червні 2014-го другий – “Степ”.

Це були фактично ротно-тактичні групи чисельністю до 250 осіб. ПВК тоді не було, але зарплату платили.

Одним із загонів, які “зайшли” на Донбас, був загін Уткіна. Який дуже скоро стали називати за позивним командира – “Вагнер”.

Дмитро Уткін “Вагнер”

За цими групами спостерігали, частину їх згодом було розформовано (наприклад, групу Ігоря Безлера).

“Група Вагнера” зарекомендувала себе добре, було прийнято рішення її укрупнити.

Читайте також:
СБУ опублікувала запис переговорів ватажка ПВК “Вагнер”
з російським генералом під час боїв за Дебальцеве

СБУ оприлюднила імена бойовиків ПВК “Вагнера”, вбитих під Дебальцевим

Вагнер – крайній праворуч

Юридично ПВК “Вагнера” не існує,
і він не керівник

Говорити про ПВК “Вагнера” неправильно – такої одиниці юридично не існує.

А Дмитро Уткін “Вагнер” – не перша особа компанії, а лише командир бригади, кажуть співрозмовники.

Станом на березень 2018 року в Сирії працює кілька військових компаній із найманцями з Росії, але тільки “група Вагнера” виконує справжні бойові завдання. 

За словами командирів, чисельність “групи Вагнера” на цей час становить близько 2 тисячі осіб (за іншими повідомленнями – до 4 тисяч).

Крім того, до “Вагнера” прикомандирований загін “Карпати”, що складається в основному з “казаків” з українським громадянством, – ще 300 людей.

Іноді “на обкатку” приїжджають групи російського спецназу. Всього ж, за прикидками співрозмовників видання, в Сирії на боці урядових військ служить до 8 тисяч росіян.

Читайте також:
Розкриті таємниці ПВК “Вагнера”: СБУ розкрила всю “штатку”
та виписала підозру ватажкові

Нафтова кампанія зі броєю

“Вагнер?” – так їх називають у множині в російській армії.

І співрозмовники “РС”, й інші джерела стверджують, що договори з бійцями ПВК укладають на геологорозвідку, на роботу на нафтових промислах, але із застереженням: працювати вагнер?м доведеться в районі бойових дій, і потрібно бути готовим взяти в руки зброю.

Зброя видається після прибуття. Новобранців збирають на військовому полігоні в Молькіно (Краснодарський край). Беруть майже всіх, не дуже перевіряючи стан здоров’я. Головне, щоб було 25 років і не було проблем з законом.

Кандидати проходять перевірку на поліграфі (перевіряють роботу на спецслужби, кримінальне минуле, співпрацю з “конкуруючими організаціями”), потім – розмова з психологом. Який може запитувати, наприклад, про те, скільки ти роздумуватимеш, перш ніж убити людину.

“Чисто перевіряють, наскільки ти воїн. Бо буває так, що налаштований мільйони заробляти, приїхав, перший бій – і він [каже] ні, не треба грошей, поверніть мене назад”.

Крім того, в Сирію категорично не беруть чеченців, та й узагалі не люблять вихідців з Кавказу. “Росіяни краще за всіх воюють”, – зауважують командири ПВК “Вагнера”.

Новоспечені бійці летять чартерами з Ростова-на-Дону або Моздока у Хмеймім. Частина особового складу, в тому числі українці, вирушають у Сирію на ВДК (великий десантний корабель – “Н”). На кораблях зручніше й повертатися: “пришвартувався в Новоросійську, зійшов на берег, і ніякої митниці”.

Зазвичай усі бійці повинні мати закордонний паспорт, проте один із командирів розповів, що в 2016 році принаймні кілька літаків відправили по “зеленому коридору”, не перевіряючи документи.

Платить Сирія

Бойові завдання вагнер?м ставить сирійське командування, робота ведеться в координації з повітряно-космічними силами РФ: “Там Вагнера п’ять рот працює і шоста рота – “Карпати”. У кожної роти зв’язок зі штабом [Вагнера], в штабі сидить офіцер ВКС, він координує авіацію, коли штурми відбуваються. Взагалі чітку взаємодію, часом навіть аж приємно, настільки красиво підтримує і авіація, й артилерія”. Наступи відбуваються за класичною схемою: спершу авіація й артилерія “відпрацьовують” потрібний район, потім його штурмують бійці ПВК”.

“ПВК не веде там повноцінні бойові дії – вона розширює зони впливу, бере під контроль території, як правило, нафтових і газових родовищ, і ці території охороняє. За це й отримують гроші. Навіть Пальміра – там навколо газові поля, їх брали під контроль. Але неможливо контролювати нафтове поле, коли від тебе за 500 метрів бойовики – тож доводиться вибивати”, – пояснює схему один із командирів,

Гроші за роботу ПВК платить сирійська сторона, всі фінансові питання вирішуються через  ТОВ “Євро Поліс”, що належить структурам Євгенія Пригожина.

Зарплати виплачують після приїзду в Росію на тому ж полігоні біля хутора Молькіно у Ставропольському краї.

Фронтовий мільйон

Заробітки різняться: оклад рядового у Вагнера становить 150 тисяч рублів (близько 2600 доларів) на місяць, плюс премія до 100%, за тримісячне відрядження можна заробити до мільйона рублів.

Командир роти за той же час може отримати до 3 мільйонів (близько 53 тисяч доларів).

Боєць роти “Карпати” привозить удвічі менше.

Якщо раніше можна було оформити довіреність на рідних, які отримували гроші на картки, то з 2016 року видавати стали тільки готівкою.

За загиблих родичів виплачують по 3 мільйони рублів, поранення оплачуються за “тарифною сіткою”: легке – 30 тисяч рублів, середньої тяжкості – 50 тисяч, важке – “у нас бійцеві одному заплатили 180 тисяч рублів. Помилково своя авіація відпрацювала, у нього все кишки викинуло. Але залишився живий”.

Якщо хтось у процесі передумав і вирішив не воювати, його переведуть у порт “тягати ящики” – за 1000 рублів на день.

Бійців, що провинилися, карають в основному рублем: платять по “табірному тарифу” – 60 тисяч рублів на місяць і без премії.

“Є покарання для алкашів – контейнер. На полігоні [Молькіно] є контейнер і в Сирії теж. Ну, у когось поганий настрій, хочеться комусь *** дати. Ось ти щось зробив, тебе садять в контейнер, і будь-хто може прийти і дати *** тобі. Як раніше прив’язували на площі і поряд клали палицю. За добу-дві контейнера можна здоров’я втратити”.

Компанія “М’ясорубка”

Попри величезну для російської глибинки зарплату, “Вагнер” останнім часом відчуває гостру нестачу кадрів. Співрозмовники “Радіо Свобода” пояснюють це тим, що люди для вагнерівського командування – просто м’ясо.

Зброя загиблого під Пальмірою найманця з РФ, 2016 рік

“От, наприклад, ситуація: 2017 рік, район Дейр-ез-Зора, 100 чоловік з «Карпат» змінюють 300 вагнерів. Вагнери стоять на цій позиції півроку. Там п’ять ключових висот треба було взяти, людей поклали неміряно, але взяти не можуть. Вони 300 йдуть в атаку – 20-30 «двохсотих». Через місяць знову йдуть в атаку – знову 20-30 «двохсотих».

Це так, по мінімуму. «Карпати» втратили 11 чоловік, взяли ці висоти і ще дві додаткові, й іще дорогу перерізали.

Людей немає, толкові не хочуть їхати. Ставлення до людей скотське: ви гондони, гарматне м’ясо, приїхали гроші заробляти, і що там з вами буде – нікого не ї**”.

Читайте також:
Reuters уточнив число втрат російської ПВК “Вагнера” біля Дейр-ез-Зора

Ілюстративне фото: типове татуювання російських ультраправих “рідновірів”

Обурює найманців і те, що у “Вагнера”  процвітає лизоблюдство: “Талант – це не найважливіше. Щоб стати командиром роти, треба лизати вміти йому в потрібний час, до людей по-скотськи ставитися, ну й бажано – бути рідновіром.
Там тільки один толковий командир – Ратибор, командир першої роти, решта – тварини, які на бойові [позиції] і близько не виїжджали, боялися”.

Загальної цифри втрат, як і будь-якої статистики, співрозмовники видання навести не змогли.

“2015 року з Луганська 60 осіб їздило з вагнерами – повернулося двоє. Ось так пощастило. А нас їздило 50 осіб – і в нас двоє загиблих”, – каже один із командирів.

За його особистими оцінками, з 2015 року в Сирії загинуло до 400 росіян. При цьому, за словами одного з командирів, тіла загиблих іноді й не доставляють на батьківщину: в договорі з роботодавцем нібито є пункт, за яким бійців можуть ховати на місці загибелі.

Перевірити це неможливо: договори на руки не видають.

“Ходить чутка, що «Вагнер» – це проект «М’ясорубка». Куди подіти ополченців [з Донбасу]? Ідіотів першої хвилі, ідейних? Це страшні люди, це каталізатор суспільства, вони можуть розбурхувати, як дріжджі. А тут і інтереси країни підтримуються, і дріжджів поменше залишається. Ось такий варіант. Має право на життя”.

На початку сирійської кампанії “групі Вагнера” ні в чому не відмовляли. Як розповідають командири, вартість одного комплекту екіпірування у бійця на той час становила 12 тисяч доларів.

Бронеавтомобіль РФ КамАЗ-43269 “Выстрел”

На озброєнні “вагнерівців” були російські танки Т-90, Т-72, БТР, бронеавтомобілі “Водник”, “Вистрел”, “Рись”, “Тигр”.

Не все, щоправда, було новим – чимало снарядів підлягали утилізації ще 1986 року, але замість цього чомусь опинилися на сирійській війні.

Але, як розповідають співрозмовники РС, у 2016 році між Євгеном Пригожиним і міністром оборони Сергієм Шойгу стався якийсь конфлікт. І з 2016 року постачання “вагнерівців” різко погіршилося. У них забрали танки, видану раніше зброю – мовляв, хочете воювати, то воюйте своїми силами. Тож тепер найманці з ПВК “Вагнер” нібито воюють сирійською зброєю. Принаймні так розповідають респонденти “Радіо Свобода”.

Полігон у Молькіно, який також раніше був екіпірований по повній програмі, тепер нібито залишився з 30 автоматами, і підготовки де-факто не ведеться. Втім, великої проблеми в цьому співрозмовники “РС” не бачать: “Війна навчить”.

Сирія: бруд, геї і гадюки

“Країна страшна, – розповідає про Сирію один із командирів ПВК. – По-перше, там педерастія процвітає. Повально в них це все розвинене. Ми тільки приїхали [в Латакію], перший день, прибігає мій боєць, аж губи тремтять: сирієць підійшов, пропонує, щоб йому засадили, він за це дає блок сигарет і пляшку віскаря. Я кажу хлопцям, ха-ха, ну що, може, набухаємось сьогодні?”

“Брудно, все запущено. Ландшафт: їдеш по району, де не було війни, по Латакії, наприклад, центр міста, будь-яка вулиця, узбіччя, скрізь пресоване сміття, його ніхто не прибирає, і воно тільки накопичується. [Торговець] стоїть, коржі продає – відвернувся, посцяв на цю купу, знову продає. Ось так вони живуть, гірше ніж цигани живуть.
Ковбаси немає ніякої, м’ясо в них – це чікен (курка). Баранина – дефіцит, пару разів купували, виходить баран по 100 доларів, ну або патронів ПМівських підганяли пару-трійку пачок. А так вони їдять ці коржі, чікен не всі їдять”.

“Годівля для солдатів [ПВК] – сухпаї, але не зелені, а сині, цивільної оборони, термін придатності в яких давно пройшов. Деякі вибухали навіть… Зараз зробили типу крамниць, можна обслуговуватися за [армійськими] жетонами: заходиш в магазин, показуєш жетон, а потім, що проїв, із зарплати утримують”.

“Сплять на позиціях просто на землі: викопують лунки, туди – каремат, спальник, згори бушлат і попросиш, щоб його камінням придавили. Ми це називаємо “хобітські хатки”.

“Вода, гігієна – де як. Кожен підрозділ саме собі битовуху налагоджує.
Медицина є, але немає протиотрут від змій, а там змій валом. Рогата гадюка, ефа… Ми їх смажили”

“Взагалі місцеве населення ставиться добре, росіян люблять. Особливо дітвора маленька, просто до сліз: “Ой, рашн, ай лав ю, ай лав ю!”
Але не скрізь. Є палестинські райони, там краще не ходити, навіть зі зброєю.

“Гоу, раша, гоу”

До сирійської армії співрозмовники “РС” ставляться зі зневагою: “Сирійці воювати не можуть, бояться ІДІЛівців… Я багато разів бачив, вони тільки що – кидають позиції, тікають.

“Гоу, гоу, раша, гоу!” – кричать. – “Куди ви гоу, ***, давайте оборонятися!” Ні. Йде, наприклад, штурм, беремо висоту, передаємо її ввечері сирійцям, вранці сирійців нема. Знову ІДІЛівська висота. Знову її беремо по новій”.

“Я питаю там одного перекладача: чому ваші пацани не хочуть воювати? Він каже – о, багато наших вбило на війні. Треба щоб наші залишилися, дівок ***, щоб діти були. Я кажу – давай ми будемо ваших дівок ***, а ви йдіть воюйте, ваша ж батьківщина. Він – ні, нам кров берегти. Я говорю, яку кров? Гейську?”

Президенти Сирії й Росії Башар Асад і Володимир Путін на плакаті в САР

За словами командирів, великих втрат ПВК зазнають від фугасів – противник намагається мінувати позиції, з яких відступає.

Друга проблема – тунелі: “Там з тунелю танк виїжджає, стріляє і їде назад”.

Атаки бійців “Ісламської держави” теж зазвичай починаються з артилерійських обстрілів: “Спочатку зушки (зенітна установка ЗУ-23) їхні кладуть, висунутися не можеш, потім біжать легкі смертники”.

Смертники – в поясах шахідів і майже без зброї, з автоматом та одним магазином, їхнє завдання – досягти позиції і підірватися. Іноді вони можуть їхати на пікапах або навіть БМП.

“Потім біжить стадо бородатих новачків, стріляють. А ось за ними вже йде їхня еліта. Еліта якщо дійшла – все, переб’ють всіх”, – говорить командир “Вагнера”.

“В полон не можна потрапляти, не хочеться в помаранчевому комбінезоні приносити задоволення в Ютубі”.

З боку противника теж мало хто здається: “Там така війна, що не маніжаться, всі прекрасно розуміють, що полон – це смерть через тортури.

Які тортури? Прострелити що-небудь, пальці відрізати. А можна витягувати очі чайними ложками: “У мене є фахівці, які витягують. Видовище шокуюче. Беруться дві чайні ложечки, підчіплювати [очні яблука] треба знизу і згори – і око висить”.

За словами командира, очі потім можна вставити назад, “втім, це твердження ненаукове”, пише спецкор російського “Радіо Свобода” Сергій Хазов-Кассіа.

Читайте також:
Росіяни Цуркану і Заболотний, які потрапили в полон до ІДІЛ у Сирії,
воювали також на Донбасі

Втім, бійців ІДІЛ в Сирії не було вже в минулому році – сьогодні ПВК воює з різними групами озброєної опозиції.

Автор статті передає слова одного з командирів ПВК про те, що нібито серед цієї неІДІЛівській опозиції “також чимало найманців: турків, марокканців, українців, росіян і громадян Євросоюзу, як правило, це араби етнічні”.

Фото: REUTERS

Про розбиту 7 лютого 2018 року американською авіацією колону, в якій загинуло, за різними оцінками, від десятка до двох сотень росіян, співрозмовники “РС” говорили неохоче. Але запевняла, що 200 осіб – цифра перебільшена, максимум чоловік 15. Решта – поранені, яких розвезли по госпіталях в Ростові, Москві та Петербурзі. У всіх, швидше за все, відібрали телефони – ймовірно, щоб уникнути скандалу перед президентськими виборами.

Читайте також:
У Луганську пам’ятник російським “добровольцям” – точно як у Сирії.
Із хрестом “Вагнера”. ФОТО

Штурмовий загін російської геополітики

Основна мотивація командирів – зовсім не гроші, пише “РС” – запевняють, що вперше взагалі їхали в Сирію за 30 тис. рублів на місяць, хоча в підсумку отримали набагато більше.

медаль ПВК Вагнера

“Є розуміння, геополітика. Я вважаю, що якщо ти під російським прапором і з російським автоматом, нехай навіть з пліснявим сухпаєм, воюєш за 10 тис. км від Росії, все одно ти воюєш за Росію. Ти ж туди не сам прийшов, тебе туди Росія привезла, значить, інтерес держави. А так, якщо народ буде міркувати, кухарки почнуть: та от, нам до Сирії далеко, воно нам на*** не треба… Ні, треба нам скрізь! Може, тому тут немає війни, що вона там іде”.

На думку вагнерівського командира, війна в Сирії тільки починається: “Три роки ще – це мінімум. Башара Асада вони ненавидять. Реально. Його там підтримує дуже маленький відсоток населення, решта всі проти нього. Тільки Путін за нього”.

“Немає війни сирійської, немає війни української, є війна між РФ і США, – підхоплює другий командир. – А це бої місцевого значення”.

За своє майбутнє в умовах цієї геополітичної обстановки вагнерівці не переймаються: “Воєн багато попереду, скоро Лівія буде, в Судані вагнер? вже воюють. Тим більше Путін їм усім пояснив, що готуйтеся, хлопці”, – каже один зі співрозмовників “РС”, маючи на увазі послання президента Федеральним зборам.

Читайте також:
Неонацист Мільчаков, якому загрожує довічне в Україні,
тепер воює у ПВК “Вагнера” в Сирії

Як інформувала “Новинарня“, Служба безпеки України встановила причетність російської ПВК “Вагнер” до знищення Іл-76 на Донбасі та штурму аеропорту Луганська 2014 року, а також до подій у Дебальцевому Донецької області 2015 року.
За злочини на території України Дмитру Уткіну виписали повідомлення про підозру.

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: