автор: Михайло Жирохов
військовий історик, експерт, хроніст
Відразу після розпаду Радянського Союзу Україна отримала весь спектр засобів для ураження противника на великих відстанях. Це були не тільки ракети Х-555 повітряного базування, а й оперативно-тактичні ракетні комплекси “Ельбрус” та “Точка-У”. Проте внаслідок незрозумілої внутрішньої політики та агресивного зовнішнього тиску станом на початок російсько-української війни у 2014 році на озброєнні Сухопутних військ ЗСУ лишився тільки ОТРК “Точка-У” з дальністю ураження цілей 120 км.
На першому етапі, під час так званого АТО в 2014–2015 роках, “Точки” було достатньо. Єдина ракетна бригада за цей період здійснила 95 пусків, не маючи власних втрат. Однак повномасштабне вторгнення росіян поставило перед військовим керівництвом України інші задачі – потрібна була зброя з ураженням у радіусі понад 300 км.
Надання Україні західними союзниками засобів ураження з дальністю понад 100 км – тих же ракет Storm Shadow і їхніх варіантів – завжди супроводжується певними обмеженнями, які, як правило, передбачають заборону вражати цілі на російській території. Утім повноцінна війна просто неможлива без знищення противника на його території. Тому Сили оборони України, щоб дістати в “лігво ворога”, досить активно застосовують інші вогневі засоби. В українських реаліях це насамперед різні моделі безпілотників із необхідною дальністю польоту, з яких стали масово робити дрони-камікадзе.
Судячи з наявної інформації, першим такої трансформації зазнав старий (розробка 1960-х років) радянський безпілотний літальний апарат Ту-141 “Стриж”.
Він розроблявся як безпілотник для військової розвідки. Концепція “Стрижа” досить проста – він повинен був прориватися за лінію фронту, вести розвідку на відстані в кілька сотень кілометрів, а потім прориватися назад. Причому прорив планувалося робити перш за все за рахунок реактивного двигуна і досягнення надзвукової швидкості – понад 1230 км/год. В результаті вийшла така собі крилата міні-ракета з дальністю польоту 1000 км.
Ту-141 “Стриж”. Ілюстративне фото
“Стрижів” випускали на Харківському авіазаводі. Вони перебували на озброєнні військово-повітряних сил СРСР із 1979-го по 1989 рік. Після розпаду Союзу ці БПЛА в українській армії виявились “не при ділі” і фактично лишалися на відповідальному зберіганні у хмельницькому полку.
Із початком війни їх відправили на Донбас, але за прямим призначення ці застарілі радянські дрони використати було неможливо. Тому вони перейшли в розряд повітряних мішеней, які збивали під час тренувань зенітних ракетних комплексів. Останні перед вторгненням такі навчання – “Об’єднані зусилля-2021” на півдні Херсонщини, де, за повідомленнями військових, розрахунки ЗРК вдало збили декілька запущених “Стрижів”.
Читайте також:
У МОУ заперечили, що безпілотник, який упав у Загребі, належав українським військам
І ось у 2022 році, на тлі нестачі засобів ураження, хтось знову згадав про Ту-141 “Стриж”. Скільки конкретно їх лишалося в наявності, достеменно невідомо – як правило, говорять про “декілька десятків”.
Вперше про Ту-141 як український дрон-камікадзе заявили росіянські ЗМІ. Це сталося 14 вересня 2022 року, коли з РФ повідомили про те, що на Ставропіллі нібито впав український “Стриж”, внаслідок чого постраждали кілька людей. Згодом коли з’явилися більш детальні фото, і стало зрозуміло, що це – деталі російської крилатої ракети “Калібр”, однак сам факт появи в медійному полі “Стрижа” дуже показовий.
Далі були події 5-6 грудня, коли під удар “невідомих дронів” потрапили російські аеродроми, які використовуються для базування стратегічної авіації – в Рязані, Курську й Енгельсі (Саратовська область).
Українська влада і ЗСУ ніколи не брали на себе відповідальності за ці удари, але росіяни після вивчення залишків (які, до речі, так і не показали) заявили, що це були перероблені “Стрижі”.
Якщо це відповідає дійсності, то цілком можливо припустити, що замість мотлоху, який називався “аерофотографічна апаратура”, на Ту-141 “Стриж” була поставлена бойова частина. За даними автора, це може бути 250- або 500-кілограмова авіаційна бомба. Звісно, це скоротило дальність використання. Але й до Енгельса-2 від нас усього 600 км, а не тисяча.
Читайте також:
“Найкраще, що можливо було зробити”: ЗМІ припустили, чим було завдано ударів по аеродромах РФ
Судячи з всього, паралельно (а може навіть і раніше) з використанням “Стрижів” почалися роботи з модифікації інших безпілотних апаратів як вітчизняного, так і іноземного виробництва. І одним із таких апаратів став комерційний БПЛА Mugin-5 Pro китайського виробництва. Його використання по російських об’єктах зафіксовано на фото й відео.
БПЛА Mugin-5 Pro
Вперше про ці апарати заговорили 22 червня 2022 року, коли по нафтопереробному заводі в Новошахтинську Ростовської області – а це більш ніж 150 кілометрів від лінії фронту – прилетіла пара “невідомих безпілотників – камікадзе”. Шкода була незначна – виникла пожежа, яку ліквідували через годину. Але сам авіаналіт потрапив на відео випадкових цивільних, по якому можливо впізнати тип літального апарата.
Точно такий самий дрон був задіяний 20 серпня 2022 року для удару по штабу Чорноморського флоту в Севастополі. Знову ж таки, особливої шкоди це росіянам не завдало. Однак є дуже цікавий момент. Дрон-камікадзе, який влучив по штабу ЧФ у Севастополі, намагалися збити стрілецькою зброєю, але безуспішно. Очевидно, російські системи ППО виявилися безсилими проти такого безпілотника. Хоча так званий “губернатор” Михайло Развожаєв стверджував, що вибух не завдав будівлі серйозних пошкоджень.
Читайте також:
Штаб ЧФ у Севастополі міг атакувати цивільний безпілотник, але ППО окупантів не змогла його збити, – ISW
Тут потрібно зупинитись на характеристиках цього апарата, який може купити будь-хто за $9500.
Отже, цей дрон має фіксоване крило (розмах 5 метрів) і корпус із вуглецевого волокна. Тож його досить складно засікти навіть за допомогою військових радарів. Двигун внутрішнього згоряння DLA 180cc EFI із баком на 27 літрів.
Це доволі велика машина, тому для базування Mugin-5 Pro потрібна смуга з твердим покриттям завдовжки не менше 60 метрів для злету, і для посадки — 85 метрів.
Маса корисного навантаження – до 20 кг, а час польоту – до 7 годин.
Цікаво, що в офіційній специфікації не вказана дальність польоту дрона, але якщо скласти докупи інші цифри, то виходить, що реально можливості Mugin-5 Pro – це 150-200 км.
Останнє на цей час повідомлення про використання таких апаратів датується 29 квітня 2023 року. Тоді, за словами росіян, військові об’єкти в окупованому Криму атакували щонайменше шість безпілотників, і два з них долетіли до цілі – нафтової бази. Ще один дрон російська система ППО збила неподалік села Зернове приблизно за 43 км від Сімферополя. Судячи з відео, на якому добре видно саме Mugin-5 Pro, він упав через пошкодження крила.
Є суперечлива інформація про використання в якості дронів-камікадзе апаратів вітчизняного виробництва.
Судячи з усього, так використовували ще не прийнятий на озброєння Міноборони UJ-22 Airborne виробництва українського підприємства “УкрДжет”.
БПЛА UJ-22 Airborne
Ще 28 лютого 2023 року російські ЗМІ оприлюднили фото і відео місце падіння “невідомого безпілотника” поблизу селища Губастово неподалік від міста Коломна у Московській області (це 100 км від Москви і за 460 км від кордону з Україною). Цей апарат нескладно опізнати саме як UJ-22 Airborne. Є фотоінформація про їх застосування таких дронів і під час масованого нальоту на Москву 30 травня 2023 року.
Цей БПЛА від “УкрДжет” уперше був представлений на міжнародній виставці озброєнь “Зброя та безпека-2021” як носій боєприпасів різного калібру – від 82-мм мінометної міни до реактивної гранати з РПГ-7.
У рекламних проспектах була вказана його максимальна швидкість польоту 200 км/год при наявності електричного двигуна потужністю 20 к.с. Час знаходження в повітрі – 14 годин. Максимальна висота польоту – 6000 метрів, мінімальна – 50 метрів.
Читайте також:
Резиденції Путіна та елітні котеджі олігархів РФ: чому удари по Москві можуть мати військове значення
І зовсім уже мало зрозуміла історія зі спеціально спроєктованим апаратом для ударів по Москві, який має назву “Бобер”.
На початку 2022 року блогер Ігор Лаченков оголосив спільний збір із “Говор хелп” на ударні БПЛА українського виробництва для Головного управління розвідки. 11 травня Лаченков продемонстрував фото цього апарата та заявив, що ворог уже зазнав втрат через нього.
Безпілотник дальньої дії “Бобер”, травень 2023. Україна. Фото: Лачен
Судячи з фото, БПЛА побудовано за аеродинамічною схемою “качка” зі штовхальним гвинтом позаду, а в якості бойової частини використовується кумулятивний заряд КЗ-6. Це доволі потужний та специфічний інженерний боєприпас кумулятивного типу. В оригінальній версії він має загальну масу 3 кг, а бойової частини – 1,8 кг.
До речі, судячи з усього, такі ж снаряди використовує і сумнозвісний російський “Ланцет”, який завдає чимало клопотів та втрат українським військам.
Вважається, що саме “Бобри” завдали удару по Ільському нафтопереробному заводу під Краснодаром 4 травня 2023 року та були задіяні 30 травня і згодом у липні для завдання ударів по Москві й Підмосков’ю. З цього приводу є багато відео, на яких неможливо сплутати цей “ГУРівський” дрон з іншими типами.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і члени уряду оглядають ударний безпілотник “Бобер” (типу “качка”) та багатоцільовий дрон UJ-22 Airborne на форумі 26 липня 2023. Фото: пресслужба Кабміну
На форумі до річниці проєкту “Армія дронів” 26 липня в Києві були офіційно продемонстровані ударні БПЛА українського виробництва, які атакували Москву та область. На фотоматеріалах, поширених Урядовим порталом України, показали і ударний безпілотник “Бобер” (типу “качка”), і багатоцільовий дрон UJ-22 Airborne.
На думку автора, використання переобладнаних безпілотників для ударів по цілях на території країни-агресора хоча в цілому є дуже важливим з точки зору інфрмаційного та психологічного впливу на ворога, однак поки що мало значить у військовому сенсі. Якісь конкретні результати можуть прийти або при масштабуванні таких нальотів, або при переході на принципово нові типи безпілотників, які матимуть більшу вогневу потужність для ураження цілей.
Читайте також:
Стратком ЗСУ “анонсував” великі неприємності для Москви на 24 серпня. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
