автор: Михайло Жирохов
військовий історик, експерт, хроніст
Повномасштабна війна в Україні та цілий ряд конфліктів останнього часу довели, що артилерія залишається важливим елементом бойової могутності та успішності.
Яка саме? Всього у світі є два стандарти калібрів – умовно “совєцький” (100 мм, 122 мм, 130 мм, 152 мм, 203 мм) та НАТО (105 мм, 155 мм, 203 мм). Таким чином, кожна армія світу має більш-менш стандартизовану номенклатуру артилерії.
Звісно, що стволи і снаряди радянських вимірів використовують більшість країн екс-СРСР, Китай, Північна Корея, деякі африканські країни. Окремо стоять європейські країни зі складу колишнього Варшавського договору, які після вступу в НАТО почали переозброюватись, але подекуди зберегли зразки радянської “арти”. До переліку “гібридних користувачів” віднедавна приєдналася й Україна.
В умовах масованого застосування на фронті радянські снаряди витрачаються, артсистеми – зношуються й виходять із ладу, а на заміну їм, завдяки допомозі багатьох західних союзників, приходять гармати натовських вимірів. Тож наразі в нашому артилерійському господарстві працює напрочуд строкатий “зоопарк” (власне, як і в інших галузях озброєнь): маємо вже щонайменше дев’ять різновидів, а дадуть ще три типи 155-мм гармат і САУ.
Відтак артbлерія ЗСУ стрімко прямує до того, щоб повністю перейти на стандарт натовського 155-го калібру. Про відповідну техніку й поговоримо у цій статті.
До 2014 року, та й уже після початку АТО, питання переходу на калібри НАТО для Збройних сил України навіть не стояло – радянських гармат і снарядів на складах було достатньо. Хоча, звісно, в рамках “переходу на стандарти НАТО” час від часу ця тема обговорювалася. Однак генерали, які керували артилерією, ці процеси всіляко гальмували, розуміючи що з новими стандартами потрібно буде міняти буквально все, і з великою ймовірністю вони опиняться “за бортом”.
Показовий приклад – це ситуація з артилерією калібру 152 мм. Десь у 2017 році стало зрозуміло, що як мінімум самохідні артустановки (САУ) цього калібру в нашій армії в найближчі роки потрібно міняти. І тут почалися “танці з бубнами”. Генерали радянського гарту взялися просувати ідею про заміну 152-міліметрових САУ “Мста-С” та “Гіацинт-С” на чеські колісні САУ Dana такого ж калібру. Але більш прогресивні керівники таки проштовхнули фінансування (хоча і явно недостатнє) на проєктування та запуск серійного виробництва вітчизняного продукту калібру 155 мм. Так з’явилася колісна САУ “Богдана” на шасі КрАЗа. Утім, станом на лютий 2022 року вона існувала в єдиному екземплярі та ще пройшла відомчі випробування, не кажучи вже про державні.
Проте все змінило широкомасштабне вторгнення Росії. Вже за перші місяці війни артилерійських снарядів стало катастрофічно бракувати (враховуючи також попередні диверсії на арсеналах), а поставки зі Східної Європи не могли замістити таку колосальну витрату. І це зрозуміло, адже військова промисловість жодної більш-менш дружніх нам країн світу не була розгорнута у воєнний стан.
Саме тоді західні союзники прийняли рішення про масову передачу Україні артилерії калібру 155 мм і снарядів до неї. В результаті із травня 2022 року на полях боїв з’явились нові українські “боги війни”. Як у причіпному, так і в самохідному варіантах.
Першим західним зразком на озброєнні ЗСУ стала американська гаубиця М777.
М777. Фото: Генштаб ЗСУ / Костянтин і Влада Ліберови
“Три сокири” передавали Україні три країни – США (142), Австралія (6) та Канада (4).
Всього, за офіційними даними (які можуть бути неповними), українська армія отримала їх 152 одиниці – разом зі снарядами, в тому числі активно-реактивними і корегованими, та тягачами FMTV M1083A1P2 із броньованою кабіною.
Починаючи з травня, ці гаубиці активно використовуються на фронті. Артилеристи відзначають простоту в експлуатації та відносно невелику вагу “трьох сімок”.
Щодо вогневих можливостей, то тут теж все в порядку: звичайними снарядами M107 вражають цілі на відстані 24 км, з покращеною аеродинамікою ERFB – на 30 км, М795 – до 37 км, а високоточним M982 Excalibur – до 40 км. Ці показники значно перевищують можливості артилерії противника.
В той же час М777 стали об’єктами для “полювання” з боку росіян. Саме вони найбільше потерпають від ударів дронів-камікадзе “ZALA Ланцет”.
Так, за даними сайту Oryx, станом на 22 січня 2023 року ЗСУ втратили 31 американську гаубицю. Це приблизно 20% наявного складу.
Другим зразком причіпної артилерії калібру 155 мм, яку почали використовувати українські воїни на фронті, стала італійська гаубиця FH70. Над її розробкою початково працювали британці й німці.
FH70 нам передавали як Естонія (чітко ідентифікується по вантажівці MAN Kat1 6×6 в якості тягача), так і Італія (тягач – Iveco Astra SM 66.40).
FH70. Фото: пресслужба ГШ ЗСУ
Кількість переданих гаубиць невідома, але в Естонії їх було на 2022 рік 24 одиниці (і на початку 2023 року з’явилась інформацію про можливу передачу ще 10+ FH70). В Італії їх було в військах 90.
Щодо характеристик, то дальність ураження цілей стандартна для 155 мм артилерії – 24-30 кілометрів, маса – до 9,6 тонни.
Може використовувати стандартні американські снаряди, включаючи активно-реактивний M549 та снаряд із лазерним наведенням M712 Copperhead.
Цікава особливість FH70 – наявність бортового двигуна Volkswagen об’ємом 1700 куб. см, який використовується для живлення гідравліки та допомоги при приведенні в бойовий стан і виведенні з нього (з ручним дублюванням), а також для самостійного переміщення гаубиці на швидкості до 16 км/год без буксирування артилерійським тягачем. Тобто фактично це не суто причіпна, а саморухома бойова одиниця.
На початку вересня 2022 року, за даними “Мілітарного”, для ЗСУ придбали 15 французьких гаубиць TRF1.
Формально вони були закуплені Україною за підтримки міністерства збройних сил Франції через приватну французьку компанію S2M Equipment. Це стало можливо, так як гаубиці були зняті з озброєння у квітні 2022 року.
Гаубиця TRF1. Ілюстративне фото
У грудні ЗСУ отримали від Франції шість TRF1, розповідав міністр оборони Франції Себастьян Лекорню. Ці гармати вже працювали в районі Бахмута.
Як і FH70, французька TRF1 є саморухомою і може рухатися зі швидкістю до 8 км/год.
Маса – 10 тонн. Активно-реактивними снарядами може уражати цілі на відстані до 30 км, звичайними – 24 км. Має ствол у 39 калібрів і скорострільність 6 пострілів за хвилину.
Розробляється Краматорським заводом важкого верстатобудування починаючи з 2017 року. База – КрАЗ-63221. Вперше представлена на параді до 27-ї річниці Незалежності України у 2018 році.
Її випробування проходили з величезними проблемами, були навіть заморожені на рік через суперечку між міністерством оборони та головним виконавцем. У підсумку армія “Богдану” до лютого 2022 року не отримала.
САУ “Богдана” на фронті
Єдиний дослідний екземпляр був спочатку вивезений у тил, а потім переданий 1-й окремій бригаді спецпризначення імені Івана Богуна НГУ.
30 червня 2022 року Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наголосив на тому, що українська самохідна гаубиця “Богдана” відіграла важливу роль у звільненні острова Зміїний від російських окупантів. За деякими даними, пострілом із “Богдани” було, зокрема, знищено російський ЗРГК “Панцирь”.
Щодо характеристик щось точне сказати дуже важко – “Богдана” не пройшла весь курс випробувань та не має, наприклад, такого важливого елементу, як автоматичної системи заряджання, що передбачено за проєктом.
Дані про дальність ураження цілей різняться. Так, вважається що більшість із 450 пострілів було здійснено на дальність 40 км. В той же час на практиці нібито була доведена можливість стрільби на 42 км без використання активно-реактивного снаряда.
PzH 2000 після ремонту
PzH 2000 вважається найбільш просунутою самохідною артустановкою калібру 155 мм у світі.
Ці САУ передавали Україні три країни: Німеччина (14), Нідерланди (8) та Італія (вважається, що 6, бо всі італійські оборонні пакети допомоги засекречені).
PzH 2000 розроблена німецьким концерном Krauss-Maffei Wegmann на шасі танкв Leopard 2 для заміни на озброєнні Бундесверу самохідних гаубиць M109 та саморухомих гаубиць FH70.
Для стрільби зі ствола довжиною 52 калібри (8 м) використовуються стандартні в арміях країн НАТО постріли роздільного заряджання: дальність стрільби снарядом L15A2 — 30 км.
Вперше згадка про використання PzH 2000 на українському фронті з’явилася в липні 2022 року. Ця САУ широко використовувалася в ході Харківської операції в серпні-вересні.
Згідно з відкритими даними, PzH 2000 є на озброєнні 26-ї, 43-ї та 45-ї артилерійських бригад ЗСУ. Вважається, що за весь час війни тільки одна САУ була пошкоджена вогнем противника.
Щоправда, ішлося про те, що при високій інтенсивності вогню “Панцергаубітце 2000” потребують ремонту. За нього взялися литовці.
Читайте також:
Литва відремонтувала для України гаубиці PzH 2000 та полагодить ще 12
Стандартна американська САУ країн НАТО, починаючи з 1960-х років.
Поставлялась в Україну декількома союзниками в різних модифікаціях: Норвегія – 23 M109A3GN, Латвія – 6 M109A5Ö, Італія – M109L, кількість невідома, за деякими оцінками до 50 одиниць, Велика Британія – щонайменше 20 M109A4BE, куплені в Бельгії у приватній компанії та відремонтовані.
Крім того, 6 січня 2023 року Міністерство оборони США оголосило про склад чергового пакету допомоги України, і серед іншого, було названо 18 одиниць 155-мм самохідних артилерійських установок (ймовірно, йдеться про модифікацію M109A6 Paladin).
Самохідна гаубиця М109А3
Відомо, що ці САУ передані до артилерійських груп механізованих та танкових бригад – як мінімум, воюють у складі 28-ї та 72-ї механізованої і 17-ї танкової.
За словами головкома Залужного, дальність стрільби САУ M109A3GN складає до 22 кілометрів, але надалі військові можуть використовувати активно-реактивні снаряди, які збільшують цю відстань.
“Цезарі” надходять на озброєння французької армії з 2007 року для заміни TRF1.
Протягом травня-червня 2022 року Україна в рамках програми військової допомоги отримала 18 одиниць таких САУ, які нині стоять на озброєнні 55-ї окремої артилерійської бригади “Запорізька Січ”.
Працює САУ CAESAR. Фото: ГШ ЗСУ
Вважається, що САУ CAESAR (фр. CAmion Equipé d’un Système d’ARtillerie) здатна уражати цілі стандартними снарядами НАТО на відстані 40 км та активно-реактивними на відстані понад 50 км.
За час ведення бойових дій портал Oryx нарахував тільки одну знищену росіянами в Україні французьку САУ.
19 січня з’явилась інформація, що уряд Данії планує передати Україні 19 самохідних гаубиць CAESAR. Ця модифікація відрізняється від французької тим, що має базу шасі Tatra T815 з колісною формулою 8×8. Обслуга зменшена до 3 чоловік, а боєкомплект збільшений до 30 пострілів.
Читайте також:
“Чи бажаєте продовжити вогонь?” У мережі показали “космічний” інтерфейс гармати CAESAR ЗСУ
У травні 2022 року Польща передала Україні в якості військової допомоги 18 САУ Krab свого виробництва.
Фактично, це такий собі “франкенштейн” – польська ліцензійна башта від британської САУ AS-90 на шасі від САУ K9 Thunder виробництва південнокорейської компанії Samsung Techwin.
AHS Krab
У червні 2022 року стало відомо, що Україна підписала угоду на придбання 54 таких САУ, які будуть виготовлені на заводі Huta Stalowa Wola.
Ці установки будуть передаватись по мірі виготовлення. Так, наприкінці липня 2022 року польське видання Polskie Radio24 повідомило, що в рамках міжурядової угоди було виготовлено вісім одиниць САУ, обладнання чекає на завершення останніх формальностей і буде транспортовано в Україну.
САУ “Краб” масою 48 тонн дозволяє уражати цілі на відстані до 30 км стандартним снарядом НАТО та 40 км активно-реактивним снарядом.
Zuzana 2
У червні 2022 року Україна і Словаччина підписали контракт на постачання 8 колісних самохідних гаубиць Zuzana 2, які були передані ЗСУ: чотири – в середині серпня, дві – на початку жовтня, одна – в листопаді, одна – в січні 2023 року.
Крім того, на початку жовтня 2022 року було повідомлено, що Данія, Норвегія та Німеччина погодились оплатити виробництво 16 САУ Zuzana 2 для України. Вартість контракту, за даними німецького телеканалу ARD, склала 93 млн євро. Машини згідно з домовленостями почнуть надходити в 2023 році.
Zuzana 2 масою 32 тони побудована на колісному шасі Tatra 8×8. Екіпаж складається з чотирьох осіб, автоматична система заряджання дозволяє здійснювати 6 пострілів за хвилину. Максимальна дальність ураження цілі – 41 км.
Закінчуючи розповідь про артилерійські системи калібру 155 мм, які є на озброєнні ЗСУ, слід також декілька слів сказати і про зразки, що їх західні союзники тільки пообіцяли поставити Україні у найближчий час.
RCH 155
У вересні 2022 року німецькі видання повідомили, що уряд Німеччини видав компанії Krauss-Maffei Wegmann ліцензію на продаж Україні 18 колісних гаубиць RCH 155.
За неофіційними даними, перші зразки будуть готові до поставки не раніше, ніж через 30 місяців – тобто навесні 2025 року.
AS-90
Офіційне позначення — Gun Equipment 155 mm L131.
16 січня 2023 року міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що його країна передасть Україні 30 самохідних гусеничних гаубиць AS-90.
FH77 BW L52 Archer
9 січня 2023 року прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон оголосив про новий пакет військової допомоги Україні, до якого вперше війшли САУ Archer.
Кількість невідома, але вважається, що Швеція передасть Україні 12 таких установок.
“Лучник” (“Арчер”) спеціально розроблений для пересування найскладнішою місцевістю зі швидкістю руху до 70 км/год. Дальність стрільби – до 40 км звичайними 155-мм боєприпасами і до 60 кмм- високоточними керованими боєприпасами, включаючи “Екскалібур”.
У нього висока скорострільність: “Арчер” несе боєзапас у 21 повний постріл, який може бути випущений за 2,5 хвилини з повністю автоматичних магазинів.
Читайте також:
Протиракетна панацея: які відповіді росіянам готує ППО ЗСУ
Україна протитанкова: чому наша потуга ПТРК – одна з найсильніших в Європі
“Зоопарк” українських дронів у повітряній війні проти Росії
Бойові багі і квадроцикли на службі в ЗСУ: перевага над пікапами і “бронею”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
