Ічня – вже дев’ята. Історія пожеж на арсеналах України за останні 15 років

 

У ніч на 9 жовтня в Ічнянському районі Чернігівської області, на 6-му арсеналі ЗС України біля селища Дружба, почали рватися снаряди, спалахнула пожежа з детонацією й розльотом боєприпасів. За твердженням представників Генштабу, причиною НП стали чотири вибухи в різних місцях – імовірно, диверсія.
У 16-кіломтеровій зоні евакуйовано понад 12 тисяч людей із міста Ічня та навколишніх сіл.

Військові склади в Україні багаторазово вибухали й раніше.

За підрахунками “Новинарні“, Ічня – вже дев’ята велика детонація на українських артскладах за останні 15 років.

І п’ята – з початку війни на Сході.

Новинарня” пригадала найбільш резонансні займання військових арсеналів та їхні наслідки.

Травень 2018
Балаклія, Харківщина

Фото: ДСНС

3 травня 2018 року, близько 13:40, загорілася трава на території колишнього технічного майданчика 65-го ракетно-артилерійського арсеналу на околиці Балаклії (Харківська область). На той час на арсеналі ще тривало очищення та розмінування території від залишків боєприпасів, які не розірвалися після пожежі 2017 року. Знову почалася детонація боєприпасів.

Таким чином, на 65-му арсеналі в Балаклії трапилося два загоряння з канонадою за 14 місяців.

Однією з версій другої пожежі назвали іскру з протипожежного танка, яка запалила суху траву. За іншою версією, пожежний танк наїхав на снаряд, через що сталися вибух та подальше поширення вогню.

Частина мешканців міста знову була евакуйована (але не вся Балаклія).

Уранці 4 травня пожежа була локалізована на площі близько 35 га. Загоряння гасили літакамиЖителі повернулися в домівки. Вибухи припинилися.

За фактом пожежі у Балаклії прокуратура почала кримінальне провадження за ч.3 ст. 425 КК (недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду).

Читайте також:
Після Балаклії й Калинівки: у Генштабі підбили підсумки заходів
з посилення безпеки арсеналів

 

Вересень 2017
Калинівка, Вінниччина

О 21:45 27 вересня 2017 року почалися неконтрольовані вибухи боєприпасів на 48-му арсеналі ЗСУ під містом Калинівка на Вінниччині.

Унаслідок хаотичного розльоту снарядів тоді постраждали райцентр та десять сіл Калинівського і Вінницького районів – Павлівка, Сальник, Дорожнє, Мізяків, Медвідка, Стрижавка, Лаврівка та ін.

Було зруйновано 13 будинків, пошкоджено 1437 житлових будинків, три заклади охорони здоров’я, вісім закладів освіти, вісім адмінбудинків. Пошкоджено 8978 вікон, 1431 покрівля, 508 дверей.

Для ліквідації наслідків вибухів уряд виділив 100 млн. грн. але до кінця бюджетного 2017 року в області використали лише 35 млн.

За фактом вибухів військова прокуратура та СБУ відкрили кримінальне провадження за фактом диверсії.

Слідство триває вже більше року, однак про підозру не оголошено нікому. Так, протягом року досудового розслідування було проведено чотири слідчі експерименти на полігонах ЗСУ. У рамках досудового розслідування ще у 2017 році призначено комплексну судову експертизу. Допитано 920 свідків, проведено 950 оглядів місця події проведено 950. Існує близько сотні томів матеріалів справи.

Під час засідання військового кабінету у вересні 2017-го міністр оборони Степан Полторак заявляв, що на Калинівському арсеналі містилося 83 тисяч тонн боєприпасів (зокрема ракети до РСЗВ “Град”, “Смерч”, “Ураган”, гаубичні й танкові снаряди, мінометні міни калібру 82 і 120 мм тощо). З них 68 тисяч тонн – готові до застосування, решта – компоненти та брухт.

За даними деяких ЗМІ, пожежею були знищені приблизно 32 тисячі тонн снарядів вартістю до 800 млн. доларів – більше, ніж використано за три роки на Донбасі.

У Міноборони після вибухів у Калинівці призначили відомче службове розслідування, в ході якого встановлено порушення низки керівних документів. За результатами цього розслідування до дисциплінарної відповідальності притягнено “цілий ряд посадових осіб”.

Читайте лонгрід “Новинарні“:
Люди й арсенал Калинівки: рік після катаклізму

Вересень 2017
Новоянисоль, Донеччина

Фото: ДСНС

Вдень 22 вересня 2017 року спалахнула трава на полі біля села Новоянісоль, де стоїть базовий табір однієї з військових частин ЗСУ в Нікольському районі Донецької області. Пожежа перекинулася на склад зі снарядами, які вибухали продовж кількох годин.

Постраждалих немає.

25 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій відзвітувала про те, що розмінування Новоянисолі та прилеглої території завершено. Загалом від боєприпасів було очищено 42 га території, вилучено 1 954 вибухонебезпечних предметів.

Військовий прокурор АТО Олег Цицак заявив, що як основна версія пожежі розглядається підпал сухої трави на полі поруч із військовими складами. Він також назвав “очевидним” “факт недбалості з боку військовослужбовців, які зберігали велику кількість боєприпасів в неналежних умовах”.

Березень 2017
Балаклія, Харківщина

Пожежа на арсеналі в Балаклії. Фото: ФБ ГШ ЗСУ

У ніч на 23 березня 2017 року на 65-му ракетно-артилерійському арсеналі в Балаклії (Харківська область) сталася пожежа, яка охопила кілька майданчиків зберігання танкових та артилерійських снарядів калібру 125 і 152 мм. Снаряди й ракети почали масово детонувати.

Навколо зони пожежі було організовано 7-кілометровий кордон, зону в радіусі 50 км оголошено надзвичайною зоною. Почалася евакуація людей із прилеглих до військових складів населених пунктів, зокрема із самої Балаклії було евакуйовано понад 16 тисяч осіб.

Унаслідок вибухів одна людина загинула, ще четверо отримали поранення.

За словами міністра оборони Степана Полторака, пожежа в Балаклії знищила 70% наявних там боєприпасів, але ця втрата для ЗСУ некритична.

За даними Харківської ОДА, в Балаклії та прилеглих селах був пошкоджений 231 житловий будинок, з них 114 – приватних, 117 – багатоквартирних; пошкоджень зазнали 22 об’єкти інфраструктури та промисловості, 12 об’єктів соціальної сфери, у тому числі дві школи й два дитячі садки.

Кабінет Міністрів виділив для розмінування Балаклії 100 мільйонів гривень.

Міністерство оборони України у поширеній з цього приводу заяві назвало катастрофу результатом диверсії.

Жовтень 2015
Сватове, Луганщина

Пошкоджений вибухами снарядів будинок у Сватовому. Фото: ДСНС

29 жовтня 2015 року в Сватовому на півночі Луганської області загорілися військові склади, на яких зберігалося майже 3,5 тисячі тонн боєприпасів.

Від пожежі здетонували снаряди, міни та реактивні набої до системи “Град”, які пошкодили у Сватовому майже тисячу квартир та 1,5 тисячі приватних будинків.

Частину мешканців міста евакуювали до Кремневого та Троїцького, дехто впродовж доби ховався від вибухів у підвалах.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, чотири людини загинули, 16 отримали поранення. Рятувальники змогли приборкати пожежу лише за добу, проте і після цього періодично виникали осередки загоряння і вибухи.

Серед причин загоряння складів правоохоронці розглядали три версії: теракт, недбалість і диверсію.

Пізніше головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що причиною пожежі в Сватові стала недбалість посадових осіб, зокрема, начальника цього складу.

Під час пожежі знищено боєприпасів на суму 134 мільйони гривень, вибухами були пошкоджені 59 багатоповерхових будинків, 581 приватний будинок і 21 об’єкт соціальної сфери. На відновлення Кабінет Міністрів виділив 52,65 мільйона гривень.

Серпень 2008
Лозова, Харківщина

27 серпня 2008 року в селі Лозова на Харківщині у військовій частині А0829 загорівся склад 61-го арсеналу Південного оперативного командування сухопутних військ. В арсеналі площею орієнтовно 500 гектарів зберігалося 95 тисяч тонн снарядів, які почали вибухати.

Із найближчих до епіцентру подій районів Лозової евакуювали населення.

У пожежі отримав поранення охоронець одного зі складів. Наступного дня від високої температури вибухнула газорозподільна станція.

Загасити пожежу вдалося через три дні, але вибухи боєприпасів тривали до 11 вересня. Розміновування двох третин арсеналу відбувалося ще протягом кількох років.

Спершу причиною займання називали спеку, але пізніше суд визнав винними в займанні та вибуху складу командира військової частини Олексія Полякова та його заступника Олександра Заїку. За версією слідства, вони вчасно не прибрали сміттєзвалище біля арсеналу, з якого й почалася пожежа.

Травень 2006
Новобогданівка, Запоріжжя

Сумнозвісні військові склади в селі Новобогданівка Запорізької області потужно вибухали тричі.

6 травня 2004 року почалася перша масштабна пожежа на артилерійських складах військової частини А-2985 біля Новобогданівки. Майже 90 тисяч тонн боєприпасів, зокрема для систем “Град”, “Смерч” і “Ураган”, вибухали протягом кількох днів, радіус розльоту досягав 40 км. Було евакуйовано понад 1,5 тисячі людей.

Унаслідок вибухів снарядів п’ять людей загинуло, 4 постраждали, а загалом із пораненнями різного ступеня тяжкості було госпіталізовано 81 особу. Повністю пожежу вдалося згасити лише 19 травня.

Причиною займання назвали куріння поблизу місця зберігання боєприпасів.

23 липня 2005 року о 17:20 загорівся склад на 257-й базі зберігання боєприпасів, але вже о 20:54 детонація снарядів припинилася. Поранення отримали п’ятеро осіб.
Причиною вибухів було самозаймання димової міни під дією високої температури навколишнього середовища.

У 2006 році на складах у Новобогданівці чотири рази виникали пожежі, але їх швидко вдавалося локалізувати. Найсерйозніше займання було 19 серпня 2006 року – тоді знову прогримів вибух, склад загорівся, мешканців села знову довелося евакуювати. Четверо людей було поранено.

Востаннє вибух, але вже без пожежі, стався 18 травня 2007 року під час знищення боєприпасів. Як встановили пізніше, раптово спрацювали ті снаряди, що були пошкоджені під час попередніх пожеж у 2004-2006 роках.

Унаслідок інциденту загинули два піротехніки, один отримав поранення.

Ліквідація боєприпасів у Новобогданівці. Фото: УНІАН

У 2008 році за службову недбалість та необережне поводження з боєприпасами суд засудив до шести років позбавлення волі колишнього начальника Новобогданівської військової частини Сергія Лілова та рядового Олега Селіна. Представника корпорації “Співдружність”, яка займалася утилізацією боєприпасів, Бориса Курбатова було засуджено до майже 2,5 років позбавлення волі за службове підроблення.

Жовтень 2003
Артемівськ (Бахмут), Донеччина

10 жовтня 2003 року на об’єднаних складах боєприпасів 52-ї механізованої бригади 6-го армійського корпусу Південного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ в Артемівську (нині – Бахмут) Донецької області почалася пожежа.

Полум’я знищило 10 із 17 військових складів, вибухнуло майже 3 тисячі тонн снарядів.

Було травмовано двоє людей. Снаряди пошкодили 66 багатоквартирних і 120 приватних житлових будинків, п’ять шкіл та три лікарні.

За даними слідства, пожежу спричинила недбалість військовослужбовців, які за допомогою зварювання різали металеві рейки на складі для продажу – за 40 см від ящиків із боєприпасами. По вісім років ув’язнення отримали начальник служби ракетно-артилерійських озброєнь майор Володимир Бевз і начальник складу №14, з якого почалася пожежа, прапорщик Валерій Ботнарь.

підготували: Леся Шовкун, Дмитро Лиховій, Людмила Кліщук

Читайте також:
В Азербайджані – своя “Балаклія”.
Через пожежу на складі розлітаються “гради”

Працівник ДСНС у Балаклії розпилював нерозірвані снаряди
і продавав як порох і брухт. Йому відірвало ногу

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: