Путін – майстер нагнітання страху, але проти нього працює спільна дипломатія стримування, – Кулеба

Президент Росії Володимир Путін – “майстер нагнітання страху”, і “за багато років його модель поведінки вже стала очевидною”. Проте західні партнери України правильно вдаються до “спільної дипломатії стримування”.

Як передає УНІАН, про це сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю шеф-редактору німецького видання “Більд” Паулю Ронцгаймеру, відповідаючи на запитання, як Захід має реагувати на погрози Путіна.

“Спершу він створює проблеми й кризи, потім запрошує інших разом обговорити їхнє вирішення і зрештою пропонує рішення, які вимагають поступок від опонентів”, – заявив глава МЗС України.

Кулеба наголосив, що Путін зупиняється лише там, де його зупиняють, і розуміє лише мову сили.

“Наша сила – в нашій єдності, тому ми спільно працюємо над подальшим впровадженням трирівневого пакету стримування”, – сказав міністр.

Відповідаючи на запитання, чи стала ситуація безпечнішою для України за підсумками цього тижня дипломатії, Кулеба сказав: “Ситуація стала б менш безпечною для України, якби Росії вдалося розділити Захід або змусити Україну та союзників порушити власні фундаментальні принципи. Але Росії не вдалося цього досягти”.

Дмитро Кулеба зазначив, що переговори між США, НАТО та Росією минулого тижня стали “кульмінацією спільної дипломатії стримування”.

“Єдність Заходу була очевидна” – Росії не вдалося розділити Захід, і нелегітимні російські ультиматуми щодо відносин НАТО з Україною були відхилені. Тож необхідно і надалі демонструвати Росії неприйнятну ціну, яку їй доведеться заплатити за подальшу агресію, водночас залучаючи Москву в дипломатичний процес, примушуючи до дипломатії замість застосування сили, заявив глава МЗС.

На переконання Кулеби, Росія має продовжити переговори, якщо не планує жодних нових військових дій.

Він вірить у силу дипломатії й каже, що всі наші зусилля спрямовані на те, щоб знеохотити Росію від подальшої ескалації та змусити її знизити напругу.

За словами Кулеби, Україна очікує від європейських партнерів, особливо від Німеччини та Канцлера Олафа Шольца, що новий федеральний уряд разом з Україною та нашими партнерами та союзниками візьме твердий курс на протидію російським загрозам і спробам залякування.

“Жодні бізнес-інтереси чи симпатії до Путіна не варті того, щоб допустити нову криваву війну в Європі”, – наголосив міністр закордонних справ України.

На його переконання, рішення про членство України в НАТО має ухвалювати виключно Україна та 30 держав-членів НАТО. Україна прагне вступити в НАТО, і це записано у Конституції та Стратегії зовнішньополітичної діяльності України.

“…Парадокс в тому, що саме дії Росії мотивують сусідні з нею країни прагнути колективної безпеки в НАТО. Протягом десятиліть Росія створювала пояс конфліктів вздовж своїх кордонів і в тій чи іншій формі підривала безпеку майже всіх сусідніх країн. Якщо Путін хоче знати, чому його сусіди прагнуть вступити в НАТО, йому достатньо подивитися в дзеркало”, – поділився думкою Кулеба.

Читайте також:
Росія почне нове вторгнення з імовірністю 70%, – Волкер

Як інформувала “Новинарня“, 17 грудня міністерство закордонних справ Росії опублікувало проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані “гарантії безпеки”, яких вимагає Володимир Путін. Зокрема йдеться про неприпустимість розширення НАТО, заборону на розміщення зброї НАТО і проведення навчань у Східній Європі включно з Україною тощо.
Згодом представники МЗС РФ висунули вимогу, аби НАТО “забирало манатки” зі Східної Європи й поверталося на рубежі, які були до 1997 року.

Вимоги є вочевидь неприйнятними не лише для України, а й для країн-членів НАТО у Східній та Південній Європі.

Прессекретар МЗС України Олег Ніколенко наголосив, що лише Україна та члени НАТО мають право вирішувати вектор подальшого розвитку своїх відносин, зокрема і в питанні набуття Україною членства в Альянсі.

10-13 січня в Женеві, Брюсселі та Відні відбулися переговори щодо російських вимог на рівнях США-РФ, НАТО-РФ та ОБСЄ. Однак вони були безрезультатними. Держави Альянсу в Брюсселі відмовили Росії в задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО, присутності військ Альянсу на його східному фланзі та деескалації навколо України. Росіяни ж не погодилися на деескалацію біля кордонів України та заявили, що не збираються йти на компроміси щодо своїх вимог.
При цьому США і НАТО заявили про готовність до нової зустрічі з Росією в рамках дипломатичного діалогу.

На цьому тлі США заявляють про готовність застосувати проти РФ “небачені досі” санкції та ухвалили рішення про додаткову військову допомогу Києву в розмірі 200 млн доларів.

Читайте також:
У США готові 18 сценаріїв на випадок наступу РФ на Україну