Юлія Кузьменко повернулася на роботу в Центр дитячої кардіології та кардіохірургії

 

У вівторок, 10 серпня, дитячий хірург Юлія Кузьменко повернулася на роботу до Центру дитячої кардіології та кардіохірургії.

Про це йдеться в повідомленні на фейсбук-сторінці Free Dr Kuzmenko.

“Сьогодні сталася подія, яку ми всі так важко виборювали на судах по “справі Шеремета” для дитячого лікаря Юлії Кузьменко – нарешті вона почала важкий шлях повернення до своєї професійної діяльності! Протягом 17 років свого життя Юлія безперервно рятувала серця маленьких українців, але в грудні 2019 року її медичну практику було перервано абсолютно абсурдним та безпідставним звинуваченням у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що Юлія Кузьменко прагнула повернутися до роботи із грудня 2019 року, коли її затримали.

“Перебуваючи спочатку за ґратами, а потім на цілодобовому домашньому арешті, Юлія прагнула якнайшвидше повернутися до справи свого життя – рятувати життя маленьким пацієнтам з вадою серця, тож вона невпинно підтримувала навички дрібної моторики рук малюванням картин”, – розповіли в спільноті Free Dr Kuzmenko.

“Нарешті настав той день, коли Кузьменко змогла приїхати до своєї роботи і зайти в свою ангіоопераційну, де виконують найтонші малоіназивні втручання в дитячі серця заради їх порятунку. Поки що не в статусі оперуючого хірурга, але ми впевнені – це станеться зовсім незабаром! Найближчим часом будуть вирішені всі юридичні моменти і лікарка зможе робити те, для чого він існує – лікувати”, – наголосили в спільноті.

Тепер Юлію Кузьменко очікує адаптація до робочого процесу, відновлення практичних навичок та зустрічі з рідним колективом Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, який увесь цей час підтримував та чекав на неї.

Нагадаємо, 4 серпня Шевченківський районний суд міста Києва змінив запобіжний захід дитячому хірургу Юлії Кузьменко – обвинуваченій у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Її відпустили з-під цілодобового домашнього арешту, замінивши на нічний, і зняли електронний браслет.

Читайте також:
5 років убивства Шеремета: речник Авакова й надалі вважає, що журналіста підірвали Ріфф і Кузьменко під кураторством СБУ

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий рівно п’ять років тому – 20 липня 2016 року – в Києві через підрив автомобіля, в якому він їхав вулицею Богдана Хмельницького. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.

Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, вже було натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві, а 13 липня 2020 року звільнили із зобов’язаннями.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Натомість Антоненка суд значно довше залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Вони підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
“Чорти йдуть – пекло залишається”: під МВС закликали шукати справжніх убивць Шеремета. ФОТО, ВІДЕО


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна