У день п’ятих роковин від убивства журналіста Павла Шеремета, 20 липня 2021 року, під будівлею Міністерства внутрішніх справ у Києві відбулася акція протесту “Шукайте справжніх убивць!”
Учасники акції вимагали припинити переслідування ветерана АТО і музиканта Андрія Антоненка, дитячого кардіохірурга Юлії Кузьменко та військової медсестри Яни Дугарь, які нині є обвинувачуваними у справі про вбивство Шеремета, і знайти реальних винуватців. Зокрема, провести внутрішнє розслідування в Національній поліції та передати справу іншим органам досудового розслідування.
Пікетувальники скандували “Аваков – чорт!” і тримали плакати з гаслами: “Чорти йдуть – але пекло лишається”, “19 місяців брехні! МВС, досить!” тощо.
Також перед МВС поруч із ростоміром виставили фігури підозрюваних, яких зафіксували камери спостереження, та фігури Кузьменко, Антоненка й Дугарь, що помітно відрізняються від них за розмірами.
Акцію організував центр “Правотворець”.
Виступ адвоката Масі Найєма:
Наприкінці акції, незважаючи на сильний дощ, активісти запалили фаєри та шашки з кольоровим димом.
Фотогалерея (автор: Ірина Семеняка, “Новинарня“):
Читайте також:
5 років убивства Шеремета: речник Авакова й надалі вважає, що журналіста підірвали Ріфф і Кузьменко під кураторством СБУ
Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий рівно п’ять років тому – 20 липня 2016 року – в Києві через підрив автомобіля, в якому він їхав вулицею Богдана Хмельницького. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.
12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.
За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.
Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.
Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”
Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.
Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.
Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.
Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, вже було натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.
У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.
13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.
Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.
Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Вони підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.
4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.
Читайте також:
Андрій Антоненко “Ріффмастер”: Допускаю домовленості Авакова й Путіна для дискредитації ССО і ЗСУ
Верещук: Зеленський попросив Авакова писати заяву про відставку через “питання” у справі Шеремета
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!