5 років убивства Шеремета: речник Авакова й надалі вважає, що журналіста підірвали Ріфф і Кузьменко під кураторством СБУ

Прессекретар уже колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Артем Шевченко і надалі переконаний, що виконавцями вбивства журналіста Павла Шеремета були військові та волонтери Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь, яких курирувала імовірно СБУ.

Про це речник МВС писав у коментарях на своїй ФБ-сторінці після заяви Авакова про відставку (допис від 13 липня “Із ним завжди було цікаво, динамічно і драйвово…”).

Реагуючи на репліку однієї з користувачок “Антоненку, Кузьменко (помилково написано “Кліменко” – “Н”) і Дугарь особливо було і є драйвово з вами”), Шевченко зазначив: “Їм драйвово було не з нами, а зі своїми кураторами з іншої силової структури, за що тепер і потерпають”.

“Почекаємо рішення суду. Їх називали не вбивцями, а підозрюваними у вбивстві. А зараз я стверджую, що вони обгрунтовано, із доказами, підсудні у цій справі. Тобто “тихо пішов, тихо прийшов, ворога знищено, як був наказ”, – додав речник Авакова. Очевидно він має на увазі підозрюваного – військового ССО, музиканта Андрія Антоненка “Ріффмастера” – автора пісні про спецпризначенців з такими словами.

Скріншот із ФБ-сторінки Артема Шевченка

Читайте також:
“Шукайте справжніх вбивць!”: в річницю смерті Шеремета під МВС збирається акція протесту

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий рівно п’ять років тому – 20 липня 2016 року – в Києві через підрив автомобіля, в якому він їхав вулицею Богдана Хмельницького. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.

Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, вже було натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Вони підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Андрій Антоненко “Ріффмастер”: Допускаю домовленості Авакова й Путіна для дискредитації ССО і ЗСУ

Верещук: Зеленський попросив Авакова писати заяву про відставку через “питання” у справі Шеремета