Антоненка не привезли в суд через коронавірус в начальника конвою. Під СІЗО запалили фаєри

Шевченківський районний суд Києва відклав засідання у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета щодо трьох обвинувачених – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко, Яни Дугарь – на 23 березня.

Антоненко брав участь у засіданні у вівторок, 16 березня, в режимі відеоконференції із СІЗО, передає “Укрінформ”.

На початку засідання головуюча суддя Оксана Голуб зачитала лист від військової частини № 3066 Національної гвардії, який надійшов на адресу суду і в якому повідомлялося про “можливі ускладнення з виконання завдань з конвоювання підсудних до Шевченківського районного суду міста Києва у зв’язку з раптовим спалахом захворювання COVID-19 серед особового складу, а саме — начальника варти, призначеного для виконання завдань з конвоювання, 16 березня 2021 року”.

Лист НГУ також показав у ФБ адвокат Леонід Маслов:

Після цього суд поставив питання на обговорення про подальшу можливість участі Антоненка у цьому засіданні у режимі відеоконференції.

“Тебе хочуть взяти на поруки багато людей, багато народних депутатів, вони написали заяви. Серед них — Саврасов, Зінкевич, Бондар, Ар’єв, Фріз, Іонова, Южаніна, Порошенко та інші. Але ми радимо тобі ні в якому разі зараз не погоджуватися на засідання у режимі відеоконференції. Це неможливо, бо ти нічого не зрозумієш… це суттєво обмежить твої права, в тому числі і на безпосереднє вивчення (матеріалів справи — Н.), надання коментарів тощо. У тому числі це стосується і клопотання про зміну запобіжного заходу”, – заявили захисники Антоненка, звертаючись до підзахисного.

Антоненко підтримав позицію своїх захисників і не погодився брати участь у засіданні надалі у такому форматі.
Суддя Голуб сказала, що у зв’язку з такими заявами Антоненка і його захисту тоді не ставиться на обговорення і питання щодо розгляду клопотання щодо зміни запобіжного заходу Антоненку.

Водночас головуюча суддя поінформувала, що у суді знаходиться також клопотання захисту іншої обвинуваченої у справі, Юлії Кузьменко, щодо зміни їй запобіжного заходу, і суд поставив на обговорення питання щодо можливості розгляду вже цього клопотання щодо Кузьменко.

Але захисник обвинуваченої Тарас Безпалий заявив, що він вважає за неможливе розгляд вказаного клопотання у цьому засіданні.
Прокурор зазначив, що, враховуючи те, що сам же захист обвинувачених і подав ці клопотання, а тепер заперечує щодо їх розгляду у суді у вівторок, висловив думку, що розглядати ці клопотання у суді неможливо.

“Суд ухвалив визнати неможливим проведення судового засідання у зв’язку з недоставкою обвинуваченого Антоненка та його відмовою брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Відкласти судове засідання до 23 березня 2021 року на 14:00”, – оголосила Голуб.

Під судом тим часом зібралися активісти на підтримку обвинувачених. Вони тримали в руках плакати із надписами “Ріфу волю”, “Free Riff”, “Free Kuzmenko” та інші. Також активісти розгорнули плакат із надписом “Кайдани порвіте” і зображеннями самого Антоненка і активісти Сергія Стерненка.

<

►

>

Фото Валерія Бойка, для “Новинарні”

Після закінчення судового засідання активісти запалили під СІЗО фаєри жовтого, синього, червоного, білого та інших кольорів, пише “Укрінформ”.

Фаєри під СІЗО, де знаходиться Антоненко. Фото: Укрінформ

Читайте також:
Суд у справі Шеремета-Антоненка: засідання відклали, активісти блокували вивезення в СІЗО. ФОТО, ВІДЕО СУТИЧКИ

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишає під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
КДБ Білорусі планувало вбивство Шеремета ще з 2012 року. ЗАПИС

МВС: “Білоруські записи” не впливають на версію про виконавців убивства Шеремета – Антоненка і Кузьменко