МВС: “Білоруські записи” не впливають на версію про виконавців убивства Шеремета – Антоненка і Кузьменко

Поява аудіозаписів із підтвердженням намірів білоруського КДБ вбити журналіста Павла Шеремета не впливає на версію української поліції щодо того, що виконавцями цього вбивства 2016 року стали Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко.

Як передає “Новинарня“, таку думку в коментарі “Прямому каналу” в понеділок, 4 січня, висловив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

За словами Геращенка, поліція України ще кілька тижнів тому була повідомлена джерелами Служби зовнішньої розвідки щодо наявності такої інформації, і поліція працює над цим. Зокрема планується допит особи, що була джерелом витоку аудіозапису розмови за участі ймовірних білоруських силовиків щодо можливої ліквідації Шеремета.

“До цієї інформації ставимося серйозно, і вона може бути однією з версій, хто є замовником”, – сказав заступник глави МВС.

Відповідаючи на запитання, з огляду на новий поворот у справі, що тоді буде з підозрюваними, які перебувають під арештом (Антоненком “Ріффмастером” та ін.), Геращенко заявив: “Нова інформація, яка сьогодні розповсюджена у ЗМІ, стосується питання, хто був можливим замовником вбивства Павла Шеремета. Це жодним чином не стосується того, хто був виконавцем“.

“Саме у виконанні вбивства Павла Шеремета була пред’явлена підозра двом особам (Андрію Антоненку і Юлії Кузьменко – “Н”). І одній особі (Яні Дугарь) – в тому, що вона була пособником в організації вбивства Шеремета. Тому на їхній процесуальний статус це ніяк не впливає“, – зазначив Геращенко.

“По питаннях замовників… Ми завжди казали, що ті, хто виконавці, вони не були замовниками. Їм замовили. У цьому вбивстві, ми вважаємо, були й організатори”, – сказав заступник Арсена Авакова.

Антон Геращенко додав, що, крім допиту особи, яка розповсюдила аудіоматеріал, планується експертиза голосів на згаданому запису, “повна верифікація всієї інформації”, бо “це дуже серйозне питання”.

“Тому що в наш вік цифровий є можливість впливати на такі події”, – сказав представник МВС.

За його словами, вже є дозвіл прокуратури на проведення слідчих дій з цього приводу – допиту тощо.

При цьому Геращенко відмовився говорити про версію, що президент Білорусі Олександр Лукашенко – замовник убивства опозиційного журналіста Павла Шеремета, а виконавці вже під арештом в Україні.

“На записах, які оприлюднені, немає пана Лукашенка. Намагання витиснути з мене звинувачення пана Лукашенка – вони марні”, – додав Антон Геращенко.

Читайте також:
КДБ Білорусі планувало вбивство Шеремета ще з 2012 року. ЗАПИС

У роковини арештів у справі Шеремета на Банковій відбувся “Похорон правосуддя”

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишає під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Справа Шеремета: суд залишив Антоненка під вартою