Нацполіція отримала інформацію про можливих замовників убивства Шеремета

Національна поліція України отримала інформацію про можливих замовників убивства журналіста Павла Шеремета – документи й аудіозаписи, зроблені не пізніше ніж 2012 року.

Про це в понеділок, 4 січня, інформує пресслужба Нацполіції.

“У грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році. Документи та аудіозаписи, останні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину. Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі Інтернет”, – йдеться в повідомленні.

На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета.

Зокрема, акцентують на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив.

“Сьогодні слідство Нацполіції отримало дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій”, – йдеться в заяві.

У Нацполіції нагадують, що справу стосовно виконавців вбивства Шеремета передано до суду, а стосовно замовників – виділено в окреме кримінальне провадження, розслідування за яким триває.

“Нацполіція звертається до всіх, і до українських громадян, і до іноземців: кому відома будь-яка інформація про замовлення вбивства Павла Шеремета – прохання звертатися до органів поліції”, – наголошується у повідомленні.

Нагадаємо, 4 січня в мережі з’явилися записи, на яких ймовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву автівки журналіста Павла Шеремета за наказом Олександра Лукашенка через підрив.

Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як його вбили в Україні.

Читайте також:
У роковини арештів у справі Шеремета на Банковій відбувся “Похорон правосуддя”

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві. 11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас суд постійно залишає Антоненка під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

Читайте також:
Справа Шеремета: суд залишив Антоненка під вартою