Шабунін розповів про п’ять вироків за “статтею Стерненка”, коли обвинувачених відпускали

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін проаналізував 5 вироків за тією ж статтею Кримінального кодексу України, що й засудили активіста Сергія Стерненка. Але у випадках, які аналізує Шабунін, обвинувачених відпускали.
Стерненека засудили за розбій із заволодінням 300 грн на 7 років.

Про це він написав у своєму блозі для “Української правди”, який опублікований у четвер, 4 березня.

Перший випадок

У квітні 2017 року двоє молодиків вчинили розбійний напад на ювелірний магазин. Вони погрожували битками продавцю і винесли з магазину коштовностей на 260 тисяч гривень. Йдеться не просто про викрадення майна, а про погрозу насильством або смертю.

Поліція інкримінувала хлопцям розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах.

“І ця ознака значно обтяжує вчинений ними злочин, адже за нього Кримінальним кодексом передбачено від 8 до 15 років позбавлення волі”, – пише Шабунін.

Проте Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області призначив їм 3 роки умовно. Так, обоє нібито розкаялися і допомагали слідству, але при передбаченому законом покаранні у 8-15 років, злочинців навіть не відправили до в’язниці.

Другий випадок

У квітні 2020 року двоє осіб, повнолітній і неповнолітній, побили до непритомності чоловіка у місті Вишневому на Київшині. Коли чоловік знепритомнів, вони його продовжували жорстоко бити. Злочинці забрали в нього одяг, окуляри загалом на понад 3 тисяч гривень.

При цьому, один із нападників, котрий був повнолітнім, раніше засуджувався за крадіжку і за розбій. Тобто фактично він є рецидивістом. Цього разу йому зі спільником також кваліфікували розбій. Покарання коливається від 7 до 10 років в’язниці.

Але Києво-Святошинський суд дав старшому нападнику 7 років позбавлення волі, а неповнолітньому – два роки умовно. Обидва визнали провину та розкаялися.

“Але постає питання: чому рецидивіст отримує за побиття людини до непритомності стільки ж, скільки й Стерненко?”, – зауважує Шабунін.

Третій випадок

У листопаді 2018 року до таксиста у Львові підійшла родина громадян Таджикистану із малолітніми дітьми. Вони попросили його довезти їх до Карпат, де вони збиралися відпочити. Таксист виставив ціну у 400 доларів, проте родина погодилася.

Дорогою таксист зателефонував знайомому і розповів про родину з Таджикистану, у яких при собі чимало готіки. Врешті вони вирішили викрасти родину і вимагати з них гроші. Таксист витягнув з-під сидіння зброю, під дулом довіз туристів до обумовленого з товаришем місця, де їм натягнули поліетиленові пакети на голову і відвели до підвалу. Їх там тривалий час утримували, забрали майна на 168 тисяч грн, після чого хотіли відправити потягом до Києва.

Але один із членів родини зміг втекти і повідомити поліціянтів.

За такі дії, кваліфіковані як розбій, незаконне позбавлення волі людини і незаконне поводження зі зброєю, таксисту дали аж… 2 роки умовно. Такий вирок ухвалив Ужгородський міськрайонний суд Закарпаття.

Четвертий випадок

У липні 2018 року двоє чоловіків напали на людину, побили її, після чого почали погрожувати ножем. Вони вимагали віддати всі речі, в результаті обібравши його на 15 тисяч грн.

Потерпілий намагався втекти, але розбійники наздогнали його і побили до непритомності. Обом інкримінували розбій.

Івано-Франківський міський суд хоч і дав нападникам 5 років позбавлення волі, проте звільнив їх від покарання, давши 3 роки умовно.

“У цьому випадку були і каяття, і визнання вини, але 3 роки умовно за такий напад на людину… Самі посудіть про пропорційність”, – каже антикорупціонер.

П’ятий випадок

У квітні 2019 року у Кропивницькому хлопець побачив на одному з дитячих майданчиків свою неповнолітню знайому, з якою останнім часом не спілкувався. Дівчина йшла до медичного коледжу.

Він перестрів її, дістав ніж і почав погрожувати. Після цього вдарив ножем (судячи з усього, не гострою частиною), забрав телефон, рюкзак і гроші. Коли дівчина просила повернути речі, той знову дістав ніж в почав бігти за нею.

Хлопцю інкримінували розбій, за що передбачено від 3 до 7 років. При цьому, він хоч і розкаявся, повернув майно, та повністю вину не визнав. Лише частково.

Але Кіровський районний суд призначив обвинуваченому 1 рік позбавлення волі умовно.

Читайте також:
“Правди!”: в Україні почалися акції проти вироку активісту Сергію Стерненку. ФОТО, ВІДЕО

Спалений шолом, сніжки, газ і “запах Майдану”: як Київ протестував проти ув’язнення Стерненка. ФОТОРЕПОРТАЖ

Прокурор Одещини виступив зі зверненням щодо справи Стерненка

“Можливо, остання мирна акція”: тисячі людей у Києві вимагали волі Стерненку і судової реформи. ФОТО, ВІДЕО

23 лютого Приморський суд Одеси оголосив вирок активістові Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні людини – сім років і три місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна. Його забрали до СІЗО.

Справа стосувалася викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”.
Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандату.
8 вересня 2015 року Стерненка заарештовували за підозрою у викраденні. Він тоді був лідером одеського “Правого сектора”.

Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.

Паралельне кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане, зокрема, і з його самозахистом.
На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.

Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня 2020 року Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові у випадку про самозахист оголосили 11 червня 2020 року, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня 29020 року супроводжувалися сутичками активістів із поліцією.

Тоді суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.

29 січня 2021 року суд пом’якшив запобіжний захід для Сергія Стерненка.

Читайте також:
Стерненка переведуть в окрему камеру одеського СІЗО. Він написав листа