СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
1406800 +5572
Летальні випадки:
27128 +106
Одужали:
1198254 +1734
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 7141341 (+15115). Оновлено: 08:21 08.03.2021

Суд оголосив вирок Стерненкові у справі про викрадення людини

доповнюється

У вівторок, 23 лютого, Приморський суд Одеси оголосив вирок активістові Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні людини – сім років і три місяці ув’язнення із конфіскацією половини майна.

Як передає “Новинарня“, після оголошення вироку Стерненка взяли під варту в залі суду.

“Суд визнав Стерненка винним в повному обсязі в насильницькому нападі та викраденні людини за попередньою змовою групи осіб, а також у незаконному зберіганні зброї. Суд виніс вирок сім років і три місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна”, – оголосив головуючий суддя Віктор Попревич.

Йдеться про визнання вини в повному обсязі за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

Водночас від статті про викрадення людини його звільнили через закінчення строків давності.

Також засуджено на такий же строк екслідера “Правого сектора” Лиманського району Руслана Демчука.

Присутні в залі реагували на таке рішення суду вигуками: “Ганьба!” та “В пекло!”.

До будівлі суду підтримати активіста прийшли близько двохсот його прихильників, а в залі була присутня колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун.

Справа стосувалася викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”.

Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандату.

8 вересня 2015 року Стерненка заарештували за підозрою у викраденні. Він тоді був лідером одеського “Правого сектора”.

Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.

Стерненко заперечує причетність до інкримінованих злочинів, зазначивши в суді, що підставою для відкриття низки кримінальних справ стала бездоказова заява Сергія Щербича про напад на нього і викрадення “заради 300 гривень”, а також знайдена слідчим у помешканні підсудного зброя.

За словами підсудного, прокуратура не надала суду доказів: “Немає свідків, нема фото чи аудіо, невідомо, чи взагалі хтось колись нападав на Щербича. Є тільки його слова, і на основі цих слів мене звинуватили у викраденні людини і в розбійному нападі”.

Активіст вважає, що справа проти нього є “початком політично вмотивованих розправ від Труханова (міський голова Одеси Геннадій Труханов, – “Н”)”, нагадавши, що у 2015 році до нього додому прийшов слідчий з обшуком, під час якого він добровільно видав правоохоронцям пневмат, колекційний ніж і стартовий (шумовий) пістолет.

Як уточнив Стерненко, в експертизі пістолета, що вільно продається і не потребує дозволу, прямим текстом вказано, що пістолет стартовий.

Далі написано, що “експерт МВС викрутив зі ствола втулку і після цього зміг вистрілити гумовими кулями з нього. Тобто експерт сам зробив із стартового пістолета травмат. Але при цьому він вказав, що зброя стала вогнепальною”.

Підтримку Сергієві Стерненку висловили десятки громадських активістів та діячів, що приїхали до Одеси.

“Їдемо в Одесу захистити Сергія Стерненка від щупалець рускава міра і не дати режиму Авакова-Зеленського взяти в полон чергову невинну людину”, – написала вранці у фейсбуці колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун.

“Пане суддя, ваша честь. Ви, безсумнівно, грамотний юрист і не гірше за мене розумієте, що ця справа політична. Ба більше, ще один грамотний юрист- пан Портнов – сказав про це відкритим текстом. Отже, дозвольте дати вам хорошу пораду. Ув’язнювати Сергія Стерненка не треба. І не тому, що він святий. Ні, звісно, не святий. А тому, що це не сприйме українське суспільство. І ваше ім’я стане загальним, а поки що я його не знаю, і слава Богові. Не треба входити в історію з тавром сорому”, – зазначив директор Одеського художнього музею, митець Олександр Ройтбурд.

 

Нагадаємо, кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане, зокрема, і з його самозахистом.

На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.
Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові оголосили 11 червня, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня супроводжувалися сутичками активістів із поліцією. 15 червня були затримані й побиті кілька осіб, які мітингували на вулиці, зокрема спецпідрозділ поліції (колишній “Беркут”) побив народного депутата від “Голосу” Романа Лозинського.
Також під час мітингів у юрбі виникали сутички з представниками проросійських ЗМІ.

Пізно ввечері 15 червня суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.

Захист подав апеляцію на таке рішення, однак 3 липня Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Читайте також:
“Реєстр пропагандистів”: Стерненко опублікував список 177 працівників каналів Медведчука

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

687
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: