автор: Олена Максименко
фото автора
Після оголошення вироку Приморським районним судом Одеси активісту і блогеру Сергію Стерненку в Україні та кількох містах за кордоном відбулася ціла серія акцій протесту. Тисячі людей протестували проти “політичного” й “вибіркового” правосуддя – позбавлення волі колишнього лідера одеського “Правого сектора” на сім років із конфіскацією половини майна у справі 2015 року.
Як відбувався протест, який вже оголосили безстроковим, в Києві поблизу офісу президента – бачила журналістка “Новинарні“.
“Тут запах Майдану!” – з ностальгією згадували ті, хто прийшов на Банкову за закликлм на 20-ту підтримати Стерненка.
Як у “кращі часи”, групки людей починали формувати потік уже на виході зі станції метро “Хрещатик”, на Алеї Героїв Небесної Сотні.
При вході на вулицю Банкову їх зустрів кордон поліції.
Активістів пропускали ближче до ОП після перевірки речей, тоді як доступ на площу до самого офісу президента був перекритий.
Поліція мотивувала це браком простору для проведення акції протесту.
Так само був заблокований підхід від вулиці Лютеранської.
У певний момент почалися сутички з поліцією і Нацгвардією.
Активісти намагалися проштовхнутися крізь кордон. У правоохоронців летіли фаєри, сніжки, а також щонайменше одна петарда чи вибуховий пакет.
Силовики зі свого боку відтісняли протестувальників і відповідали сльозогінним газом.
На передній лінії стояли бійці НГУ (як внутрішні війська – під час Майдану). Активісти вступали із ними в діалог, і ті відповідали, що пішли служити на покликом серця.
Із кількох правоохоронців під час штовханини активісти зірвали шоломи. “Трофеї” пустили по руках.
Протестувальники фотографувалися з ними, а потім прилюдно спалили один із шоломів, назвавши цей “перформанс” “поліцією діалогу”.
Варто зазначити, що шолом НГУ мав свій номер.
Люди вигукували “Аваков – чорт!”, “Один за всіх і всі за одного!”, “Стерненку – волю!”.
Про досвід протестів минулих років свідчили гасла “Київ, вставай!”, а також вимога “Правди!” – як на акції “Україна без Кучми” 2001 року.
Серед учасників акції – представники “Демсокири”, “Голосу”, “Європейської солідарності”, “Руху опору капітуляції”. Чимало ветеранів, військових, і волонтерів. У натовпі зустрічалися Марко та Уляна Супрун, Мирослав Гай, Світлана Поваляєва, Андрій Римарук, Анастасія Шевченко та багато інших.
“Коли вже ми перестанемо бачитися?” – з іронією запитували одне одного давні друзі, що постійно зустрічаються під час подібних акцій протесту.
Згодом пресслужба НПУ повідомила, що “24 активних учасників акції доставляли до управлінь поліції. У них відібрали пояснення і відпустили”.
За цими ж даними, “під час забезпечення правопорядку на вулиці Банковій постраждало 27 правоохоронців“, у них нібито опіки очей.
При цьому, за спостереженнями учасників, більшість силовиків постраждали від власного ж газу, яким щедро заливали натовп.
У поліції підрахували, що біля ОП протестували понад 2 000 осіб (як на око рядового учасника – дуже сильно “понад”).
“Під час акції учасники використовували газові балончики та фаєри. На зауваження поліцейських не вчиняти правопорушень вони не реагували, тож словесні перепалки переростали в сутички”, – ідеться в поліцейському релізі.
Наприкінці більшість протестувальників роз’їхалася, проте частина залишилася.
“Ми залишатимемося на Банковій стільки, скільки потрібно. Влада не до кінця зрозуміла, що часи безправ’я та свавілля закінчуються. Тому ми не збираємось зупинятися і оголошуємо безстрокову акцію протесту, яка триватиме доти, доки Сергій Стерненко не буде на волі”, – заявили організатори.
Вони закликали киян знову виходити до офісу президента у суботу, 27 лютого о 12:00.
Читайте також:
Прокурор Одещини виступив зі зверненням щодо справи Стерненка
23 лютого Приморський суд Одеси оголосив вирок активістові Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні людини – сім років і три місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна. Його забрали до СІЗО.
Справа стосувалася викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”.
Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандату.
8 вересня 2015 року Стерненка заарештовували за підозрою у викраденні. Він тоді був лідером одеського “Правого сектора”.
Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.
Паралельне кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане, зокрема, і з його самозахистом.
На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.
Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.
Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.
У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.
На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.
18 травня 2020 року Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.
Підозру Стерненкові у випадку про самозахист оголосили 11 червня 2020 року, ще раз викликавши його до СБУ.
Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.
Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.
Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня 29020 року супроводжувалися сутичками активістів із поліцією.
Тоді суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.
29 січня 2021 року суд пом’якшив запобіжний захід для Сергія Стерненка.
Читайте також:
“Реєстр пропагандистів”: Стерненко опублікував список 177 працівників каналів Медведчука
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
