Банкова прокоментувала вирок Сергію Стерненку

 

Президент Володимир Зеленський не обговорював із активістом Сергієм Стерненком призначення на державні посади.

Про це у вівторок, 23 лютого, повідомила речниця президента Юлія Мендель у коментарі “Радіо Свобода”.

“Президент України не пропонував Сергію Стерненку жодних посад, оскільки такі пропозиції не є частиною моделі соціальних ліфтів, які президент вважає найкращою моделлю відбору професіоналів на посади”, – йдеться у її коментарі.

Речниця президента додала, що Зеленський “наголошував і наголошує, що покладається на незалежність і справедливість правоохоронної системи у розслідуваннях”, не втручається у розслідування і не тисне на правоохоронні органи в будь-якій справі.

Мендель також прокоментувала телефонний дзвінок, який Стерненко мав після оголошення йому вироку із адресатом, підписаним як “Володимир Зеленський”.

“Публічні заяви, якими президента намагаються долучити до цієї історії, є політизацією справи. Жодних дзвінків від вказаної засудженої особи (Стерненка – Н.) президент не отримував. Глава держави вважає, що не має бути частиною спроб самопіару будь-якого активіста або політика, його ім’я не має використовуватися в спробах захиститися від судового вироку”, – повідомила речниця Зеленського.

Нагадаємо, 23 лютого Приморський суд Одеси оголосив вирок активістові Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні людини – сім років і три місяці ув’язнення із конфіскацією половини майна.

Справа стосувалася викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”.
Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандату.
8 вересня 2015 року Стерненка заарештували за підозрою у викраденні. Він тоді був лідером одеського “Правого сектора”.
Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.

Стерненко заперечує причетність до інкримінованих злочинів, зазначивши в суді, що підставою для відкриття низки кримінальних справ стала бездоказова заява Сергія Щербича про напад на нього і викрадення “заради 300 гривень”, а також знайдена слідчим у помешканні підсудного зброя.

Нагадаємо, кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане, зокрема, і з його самозахистом.

На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.
Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові оголосили 11 червня, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня супроводжувалися сутичками активістів із поліцією. 15 червня були затримані й побиті кілька осіб, які мітингували на вулиці, зокрема спецпідрозділ поліції (колишній “Беркут”) побив народного депутата від “Голосу” Романа Лозинського.
Також під час мітингів у юрбі виникали сутички з представниками проросійських ЗМІ.

Пізно ввечері 15 червня суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.

Захист подав апеляцію на таке рішення, однак 3 липня Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Читайте також:
“Реєстр пропагандистів”: Стерненко опублікував список 177 працівників каналів Медведчука

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

[sendpulse-form id="91944"]