СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
309107 +5469
Летальні випадки:
5786 +113
Одужали:
129533 +3044
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2847376 (+31543). Оновлено: 08:55 19.10.2020

Катастрофи військових літаків у незалежній Україні: хроніка найбільших втрат

 

Катастрофа літака Ан-26Ш навчальної авіаційної бригади Харківського національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба, в якій загинуло 26 людей, стала однією з найбільших за кількістю жертв в історії військової авіації незалежної України.

Коли “Новинарня” вирішила узагальнити основні – з людськими жертвами – катастрофи військових літаків, починаючи з 1991 року, це виявилося непросто. Адже відповідної статистики як такої у відкритому доступі немає, а про більшість інцидентів періоду 1991-2000 років складно знайти навіть згадки в інтернеті.

Загалом за нашими підрахунками, які з вищенаведених причин на точність не претендують, за роки Незалежності в Україні сталося щонайменше 20 катастроф* військових літаків із людськими жертвами, у яких загинуло понад 190 людей.

Не враховуючи Скнилівську трагедію, жертвами якої стали переважно цивільні, найбільше болісних втрат наша військова авіація зазнала в перші місяці російсько-української війни у 2014 році – до того, як у вересні українська армія перестала використовувати авіацію на передовій.

* У наведеному нижче переліку не враховано катастрофи зафрахтованих цивільними авіакомпаніями Іл-76 та Іл-78 у липні 1998 року, а також літаків, які розбилися не над територією України

24 квітня 1992 року
Миргород
Су-27УБ

Під час показового виступу на аеродромі в Миргороді винищувачу Су-27 не вистачило висоти для виконання фігури.

Загинув перший пілот – заступник командира полку з льотної підготовки, 37-річний підполковник Віктор Камельков.

Підполковник, командир ескадрильї Сергій Останін, який перебував у кабіні другого пілота, успішно катапультувався й вижив.

Згодом в інтерв’ю “Дзеркалу тижня” Останін розповів, що Камельков спочатку “викинув” його, а потім автоматично катапультувався сам. Але було вже пізно: в його випадку катапульта спрацювала хибно – не вгору, як належить, а паралельно до земної поверхні. Льотчик загинув від удару об землю…

На відео катастрофи чітко видно момент невдалої катапультації першого пілота Камелькова (вогненна пляма праворуч). Скріншот з відео

Причиною катастрофи визнали помилку пілота при виконанні пілотажу на критичних кутах атаки.

1 грудня 1992 року
Львівська область
МіГ-21

Ілюстративне фото: Aviamuseum.com.ua

Щойно відремонтований на Львівському державному авіаційно-ремонтному заводі МіГ-21, злетівши з аеродрому у Львові, під час випробувального польоту впав на території Волинської області.

Льотчик, майор Сергій Мусланов, загинув.

Точної причини катастрофи з’ясувати не вдалося, оскільки літак впав у болото, звідки його уламки витягнути так і не змогли.

15 червня 1995 року
Івано-Франківська область
МіГ-29УБ

Пілоти Анатолій Козлов і Сергій Захожий загинули, намагаючись відвести літак від Бурштинської ТЕС

На сьомій хвилині тренувального польоту МіГ-29 Червонопрапорного винищувального авіаційного полку впав у річку Гнила Липа поблизу села Бовшів Галицького району на Івано-Франківщині.

Пілоти, майор Анатолій Козлов і капітан Сергій Захожий, загинули.

Ймовірно, вони не встигли катапультуватися, бо намагалися відвести винищувач від Буршинської ТЕС та житлових будинків.

Поруч із місцем загибелі екіпажу в урочищі встановлено символiчний знак у виглядi крила лiтака, до якого прикрiплено фотографiї льотчикiв та металеву табличку з написом “На цьому місці 15 червня 1995 року, при виконанні польотного завдання загинув екіпаж літака МІГ-29 УБ: майор Козлов Анатолій Геннадійович, капітан Захожий Сергій Євгенович”.

30 липня 1996 року
Миколаївська область
МіГ-29

Скріншот з відео

Під час тренувального повітряного бою на Києво-Олександрівському полігоні під Вознесенськом, у якому брали участь чотири МіГ-29 (“пара на пару”), машина з бортовим номером 10 мала імітувати падіння підбитого літака.

У мережі можна знайти розповіді свідків того “бою”, які запевняють, що командуванню перші два вильоти “не сподобалися”. А під час третього вильоту літак розбився по-справжньому.

Пілот, капітан Вадим Кирильчук, загинув.

31 жовтня 1996 року
Крим
МіГ-29

Ілюстративне фото

МіГ-29, який пілотував 39-річний майор, заступник командира ескадрильї Олег Кулик, мав виконати плановий переліт за маршрутом Джанкой-Кіровоград-Васильків.

Але через 20 хвилин після злету з аеродрому “Кіровське” літак несподівано змінив курс на 180 градусів і перестав відповідати на запити з землі. РЛС зафіксували зниження винищувачем  висоти з 10600 м до 3400 м, після чого він зник з радарів над Чорним морем (орієнтовно за 40 км від берегової лінії).

Упродовж наступних двох тижнів у морі було виявлено спершу секції лівого елерону МіГ-29, а згодом – частину правого.

Пілот Олег Кулик вважається загиблим.

Причини катастрофи залишилися нез’ясованими. Як одну з імовірних версій на той час перший заступник командувача ВПС України Віктор Стрельніков називав знищення літака метеоритним дощем.

13 серпня 1997 року
Черкаська область
L-39

Ілюстративне фото

Літак L-39 “Альбатрос” пілотажної групи “Українські козаки” розбився в Умані під час тренувального польоту.

Пілоти виконували ризиковану фігуру перед першим в історії групи показовим виступом на День Незалежності.

Обидва члени екіпажу, підполковники Олександр Гульченко і Олександр Чічіков, загинули.

Незважаючи на трагедію, показовий виступ “Українських козаків” 24 серпня 1997 року все одно відбувся.

І став не лише першим, а й останнім в історії групи, яку відтак було розформовано. “Альбатроси”, на яких виступали “Козаки”, перевезли на аеродром у Чугуєві (Харківська область) і законсервували.

26 березня 1998 року
Крим
МіГ-29

Ілюстративне фото

Пілотажна група “Українські соколи”, яка виступала на винищувачах Міг-29, проводили на аеродромі “Кіровське” тренувальні польоти перед авіасалоном у французькому Ле Бурже.

Під час тренуваня різко змінилися погодні умови: здійнявся сильний боковий вітер, а злітно-посадкову смугу почало швидко затягувати туманом.

На той час у небі перебувало три літаки, два з яких встигли приземлитися успішно. Третій, який пілотував досвідчений полковник Дудкін, під час заходу на посадку злетів зі смуги, розламався на дві частини й вибухнув.

Пілот Сергій Дудкін катапультувався на надмалій висоті й помер від отриманих травм.

26 серпня 1999 року
Миколаївська область
L-39

Ілюстративне фото

На військовому аеродромі “Кульбакине” під Миколаєвом відбувалася генеральна репетиція перед авіашоу до Дня ВПС України.

Під час складного маневра “ножиці” полковник Олександр Шапіро та підполковник Дмитро Русин, які пілотували L-39, припустилися помилки. Літак розбився на очах у їхніх дружин та дітей, що спостерігали за генрепетицією.

Авіашоу, яке мало відбутися через два дні, скасували.

3 квітня 2002 року
Запорізька область
Су-25

Ілюстративне фото

Су-25 із бортовим номером 34 впав на 34-й хвилині першого випробувального польоту після капітального ремонту.

Досвідчений пілот, 45-річний полковник Юрій Гудін, загинув.

27 липня 2002 року
Львівська область
Су-27УБ

“Скнилівська трагедія” забрала життя 77 людей

Катастрофа на Скнилівському аеродромі під Львовом стала найбільшою за кількістю жертв в історії світових авіашоу.

Під час святкування 60-ї річниці 14-го авіаційного корпусу ВПС України досвідчений екіпаж пілотів першого класу групи “Українські соколи” виконував фігури вищого пілотажу на винищувачі Су-27УБ.

Насправді здійснювати демонстраційний політ мав інший літак – МіГ-29УБ зі складу 114-ї бригади тактичної авіації. Але через погодні умови він не зміг вилетіти з Івано-Франківська, і замість нього був піднятий Су-27УБ зі складу 9 винищувального авіаційного полку.

Завершуючи “напівпетлю”, винищувач вийшов на критичні кути атаки і врізався у натовп глядачів.

Загинуло 77 людей. Із них 28 – діти.

Ще понад 250 осіб отримали поранення.

Фотогалерея катастрофи на Скнилівському аеродромі:

Скнилів-1 Скнилів-4 Скнилів-3 Скнилів-5 photo by Evgen KravsOstap Hmil (v konce familii stoit mjagkiy znak) 2002
<
>

Обидва пілоти, полковники Володимир Топонар та Юрій Єгоров, успішно катапультувалися вже після зіткнення літака із землею.

Саме їх визнали винними у катастрофі.

Топонар отримав 14 років ув’язнення, Єгоров – 8 років.

В.о. командувача 14 АК, генерал-майора Анатолія Третьякова засудили до 6 років, а керівника польотів, підполковника Юрія Яцюка – до 5 років тюрми.

Зліва праворуч: Володимир Топонар, Юрій Яцюк, Анатолій Третьяков у суді

Окрім того, Військовий апеляційний суд Центрального регіону України постановив стягнути за знищений винищувач з Топонаря 7,2 млн грн, з Єгорова 2,458 млн грн, з Третьякова та Яцюка –по 800 тисяч грн з кожного. З часом суми стягнень були зменшені.

Пілоти визнати свою провину відмовилися.

4 липня 2012 року
Закарпатська область
Diamond DA42

Той самий Diamond DA42. Фото: ДПСУ

Літак Державної прикордонної служби здійснював плановий обліт території державного кордону на Закарпатті.

І з невстановлених причин зазнав катастрофи неподалік кордону зі Словаччиною.

На місці катастрофи

На борту перебували начальник штабу Одеської авіаційної ескадрильї Віталій Мамонтов, штурман Олександр Лисенко і бортоператор Костянтин Оголюк.

Усі вони загинули.

22 вересня 2012 року
Харківська область
L-39

Ілюстративне фото (цей літак розбився у вересні 2017 року на Хмельниччині)

L-39 із бортовим номером 04 зазнав катастрофи під час навчального польоту на аеродромі “Чугуїв”, де базується 203-тя авіабригада.

Пілот, курсант 3-го курсу Харківського університету повітряних сил Микола Наконечний, загинув.

Це був перший самостійний політ 21-річного курсанта, який раніше здійснив 71 успішний політ з льотчиком-інструктором.

Причиною катастрофи було названо помилку пілота, який виконував набір висоти з більшим кутом атаки. Команду катапультуватися Наконечний проігнорував, імовірно, до останнього намагаючись врятувати літак.

6 червня 2014 року
Донецька область
Ан-30Б

Літак ВПС України, що виконував розвідувальний політ, був збитий російсько-терористичними військами з ПЗРК біля Слов’янська.

П’ятеро членів екіпажу загинули. Ще троє врятувалися, вчасно залишивши борт.

14 червня 2014 року
Луганська область
Іл-76МД

Катастрофа Іл-76МД в Луганську стала найбільшою одночасною втратою Збройних сил України за період незалежності.

Під час заходу на посадку в аеропорту Луганська, який на той час перебував під контролем українських сил, військово-транспортний літак ВПС України був збитий із ПЗРК “Ігла”.

Обстріл здійснили найманці з російської диверсійної групи “Вагнера”.

Загинули 49 військовослужбовців, які перебували на борту: 40 десантників та 9 членів екіпажу.

…Син капітана Ігоря Скочкова, штурмана збитого Іл-76, через шість років також загинув у небі – Олександр Скочков був одним із курсантів на борту Ан-26, який 25 вересня 2020-го зазнав катастрофи на Харківщині.

Читайте також:
Українські специ ліквідували полковника з “ЛНР”,
який організував атаку на Іл-76 ПС ЗСУ шість років тому

14 липня 2014 року
Луганська область
Ан-26

Військово-транспортний літак Ан-26 ВПС України був збитий російсько-терористичними силами в районі Краснодона під час проведення аерофотозйомки.

Усі 8 членів екіпажу встигли залишити палаючу машину, але командир і правий пілот загинули.

Ще чотирьом вдалося вийти до своїх, а через кілька днів до них долучився і механік збитого борта, якого переховували від бойовиків місцеві мешканці.

Один із членів екіпажу, льотчик Сергій Мордвінов потрапив у полон, з якого був звільнений 2 вересня 2014 року.

11 листопада 2015 року
Запорізька область
Су-25

Штурмовик Су-25 розбився під час виконання планового навчального польоту за 40 кілометрів на північ від Запоріжжя.

Пілот, старший лейтенант Єгор Большаков, загинув.

Єгор Большаков

Ймовірно, здійснюючи тренувальний політ на наднизькій висоті, літак зіткнувся з високовольтною лінією електропередач.

29 вересня 2017 року
Хмельницька область
L-39

Під час виконання навчального польоту L-39 “Альбатрос” втратив зв’язок із командним пунктом.

Як з’ясувалося, літак розбився в районі міста Старокостянтинів.

Загинули обоє пілотів: підполковник Сергій Бородаченко та старший лейтенант Михайло Ткаченко.

16 жовтня 2018 року
Вінницька область
Су-27УБ

Су-27УБ, бортовий номер 70 синій

Український Су-27УБ з бортовим номером 70, яким керував досвідчений пілот, заступник командувача ПвК “Схід” Іван Петренко, брав участь у міжнародних навчаннях “Чисте небо-2018”.

Під час виконання навчально-бойового польоту штурмовик 831-ї бригади тактичної авіації розбився в районі села Уланів на Вінниччині.

Разом із 45-річним Іваном Петренком у цій катастрофі загинув 44-річний військовослужбовець повітряних сил Національної гвардії США Сет Нерінг із позивним “Джетро”.

Сет “Джетро” Нерінг біля того самого Су-27

Військова прокуратура Вінницького гарнізону відкрила кримінальне провадження за ст. 416 Кримінального кодексу України – “порушення правил польотів або підготовки до них”.

Після катастрофи Су-27 польотна практика на навчаннях “Чисте небо” продовжилася.

Читайте також:
“Фрагменти тіл у коробках”. Що досліджує слідство у справі краху Су-27 на Вінниччині

15 грудня 2018 року
Житомирська область
Су-27

Су-27 зазнав катастрофи під час заходу на посадку в ході виконання планових польотів.

Загинув льотчик 1-го класу, учасник бойових дій на сході України майор Олександр Фоменко, який був начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки бригади тактичної авіації ПвК “Центр” ВПС ЗСУ.

Попри те, що в районі проведення польотів на Житомирщині того дня постерігалися складні метеорологічні умови, планові польоти відбувались при встановленому мінімумі погоди. Водночас катапультуватися пілот не намагався.

Читайте також:
ДБР розповіло подробиці розслідування трагедії Су-27 на Житомирщині

25 вересня 2020 року
Харківська область
АН-26Ш

25 вересня 2020 року Ан-26Ш Харківського національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба виконував плановий навчальний політ.

Під час заходу на посадку літак, на борту якого перебували 7 членів екіпажу та 20 курсантів, упав і загорівся.

Двом курсантам вдалося врятуватися з палаючої машини. Але один із них, Віталій Вільховий, наступного дня помер у лікарні від отриманих травм.

Вижив лише курсант В’ячеслав Золочевський.

Катастрофа Ан-26 під Чугуєвом – одна з найбільших за кількістю жертв в історії військової авіації України.

Її обставини з’ясовує державна комісія.

Читайте також:
Катастрофа Ан-26 під Чугуєвом: оприлюднено імена загиблих курсантів й офіцерів

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

193
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: