Лукашенко доручив вжити “найжорсткіших заходів” для захисту територіальної цілісності, – джерела

Про це пише “Укрінформ” з посиланням на телеграм-канал “Пул Першого”.

“Як ми і припускали, все йде за планом кольорових революцій з порушенням внутрішньополітичної ситуації в країні. Оригінальність і особливість ситуації полягає в тому, що підключено зовнішній фактор, що буває не завжди. Зазвичай вони розкручують всередині, скидають чинну владу. Але оскільки влада у нас на місці, жорстко опирається, підключили зовнішній фактор”, – сказав Лукашенко.

За інформацією телеграм-каналу, він доручив міністру оборони й командувачу Західного оперативного командування “захистити насамперед західну перлину Білорусі з центром у Гродні, із застосуванням найжорсткіших заходів із захисту територіальної цілісності нашої країни”.

ОНОВЛЕНО
Як повідомила державна інформагенція Білорусі БелТА, у суботу, 22 серпня, Олександр Лукашенко заявив, що вперше за чверть століття йому “довелося ухвалити найсерйозніше рішення, привівши основні частини Збройних сил РБ в повну бойову готовність і перекинувши війська на західний напрямок”.

Про це він заявив під час наради з керівництвом силового блоку в Гродні, в пункті постійної дислокації 6-ї окремої гвардійської механізованої бригади.

За словами Лукашенка, “замість того, щоб займатися економікою і нагальними справами країни, доводиться приділяти увагу питанням стабілізації обстановки”.

“Навіть не сказав би, що всередині країни – насамперед це Мінськ. Навіть не хочу тут Гродно називати з позиції сьогоднішнього дня. Проте що мене найбільше турбує – це те, що до цієї внутрішньої ситуації додався зовнішній фактор. Ми бачимо серйозне ворушіння військ НАТО у безпосередній близькості від наших кордонів на території Польщі й Литви”, – заявив Лукашенко.

Читайте також:
Лукашенко підтвердив, що на держЗМІ Білорусі почали працювати російські журналісти

Нагадаємо, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

Під час акцій протесту силовики застосовували світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк, який почався 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів). Тоді в Мінську біля будівлі уряду зібралися кілька тисяч людей.

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Читайте також:
“Не хотілося б, щоб щось вплинуло на відносини між нашими братськими народами”: Зеленський хоче діалогу між владою й суспільством Білорусі