“Пропозиції щодо мови освіти враховано”: комітет ВР схвалив у другому читанні законопроєкт про профосвіту, – В’ятрович

Парламентський комітет з питань освіти науки та інновацій 30 червня у другому читанні схвалив законопроєкт “Про професійну освіту”

Про це повідомив колишній голова Українського інституту національної пам’яті (2014-2019), народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович.

За його словами, у схваленій комітетом редакції враховано пропозиції нардепів, що стосуються мови освіти. Зокрема, комітет погодився вилучити з законопроєкту “незрозумілі і небезпечні норми, що заохочували навчання в державних і комунальних закладах профосвіти мовами національних меншин замість української”.

“Добре, що вдалося досягти цього рішення, але погано, що воно стало не стільки наслідком системної мовної політики, скільки реакцією на угорське вето щодо переговорів про членство України в ЄС. Повноцінне застосування і захист державної мови, особливо в освіті – це питання національної безпеки, яке не може бути розмінною монетою в жодних торгах і політичних іграх.

На мою думку, зараз – ідеальний час для ухвалення важливих рішень, які, з одного боку, посилять становище української мови, а з іншого – сприятимуть виконанню Україною євроінтеграційних зобов’язань. Час ухвалити законопроєкт №13072  «Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі», внесений великою групою депутатів з різних фракцій на чолі з першим віцеспікером Олександром Корнієнком.

Ще важливіше невідкладно ухвалити урядовий законопроєкт №12364 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов». Цей проєкт виконує рішення Конституційного Суду і вилучає з переліку захищених Хартією мов російську (бо вона не потребує захисту відповідно до цілей Хартії), а також неіснуючу «молдавську мову», про що нас давно просять Румунія і Молдова”, – прокоментував Володимир В’ятрович.

Він також наголосив: “Українській владі слід проявити політичну волю і ухвалити нарешті ці давно назрілі законопроєкти. І, безумовно, урядовці мають нарешті припинити небезпечні спроби підірвати ефективність роботи Уповноваженого з захисту державної мови. Замість незрозумілих кандидатів, які не відповідають визначеним законом вимогам, члени уряду мають внести і призначити на цю посаду на наступний термін Тараса Кременя, до чого в один голос закликають провідні українські інтелектуали і фахівці з мовної політики”.

Читайте також:
Ліна Костенко, Оксана Пахльовська та ще понад 30 громадських діячів закликали повторно призначити Тараса Кременя на посаду мовного омбудсмена

Передісторія

16 квітня 2025 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13107-д “Про професійну освіту”. “За” проголосували 264 народні депутати.

Мета законодавчої ініціативи — пришвидшення розвитку закладів освіти. Профтехи матимуть більше свободи, бізнес — більше впливу, а студенти — користі від навчання, повідомила з цього приводу пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Водночас частина народних депутатів, зокрема з фракції “Європейська солідарність”, а також активісти з середовища захисників української мови вказують на те, що норми законопроєкту можуть звузити використання державної мови у профосвіті. Вони закликали допрацювати законопроєкт №13107-д до другого читання.

Зокрема, проти ухвалення Верховною Радою законопроєкту “Про професійну освіту” в попередній редакції виступив Уповноважений із захисту державної мови в місті Києві, ветеран російсько-української війни Ігор Спірідонов, наголошуючи, що він легалізує витіснення української мови з навчального процесу.

Раніше також стало відомо, що Міністерство юстиції на пропозицію прем’єр-міністра Дениса Шмигаля подало на посаду уповноваженого із захисту державної мови актора Олександра Завальського. Водночас проти цієї кандидатури виступає середовище мовних активістів, які свого часу лобіювали запровадження в Україні дієвого мовного омбудсмана.

Наприкінці квітня низка громадських організацій заявили про спроби офісу президента послабити інституцію мовного омбудсмена. Причиною обурення стало те, що на посаду запропонували кандидатів без досвіду захисту української мови чи правозахисної діяльності. Таким є й Олександр Завальський.

Нагадаємо, на початку липня 2025 року спливає п’ятирічна каденція Тараса Кременя на посаді Уповноваженого із захисту державної мови.

Читайте також:
Мовний відкат чи поступове виснаження: чому родини не переходять на українську з власними дітьми?