СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
169472 +3228
Летальні випадки:
3468 +68
Одужали:
75486 +1573
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 1985802 (+30591). Оновлено: 08:37 18.09.2020

Зеленський: Убивство Шеремета – ганьба для України, світ має побачити в суді його справжніх убивць

 

Президент Володимир Зеленський у день четвертих роковин загибелі журналіста Павла Шеремета заявив, що обов’язок Української держави та правоохоронних органів зробити все, щоб українці та весь цивілізований світ побачили у суді його справжніх убивць та замовників убивства.

Про це Зеленський написав у фейсбуці.

Він наголосив, що вбивство журналіста – це “ганьба для України”.

“Справа Павла Шеремета перебуває під пильною увагою та контролем всього українського суспільства. Йому потрібні чіткі відповіді та переконливі, беззаперечні докази.

Обов’язок держави та правоохоронних органів – зробити все, щоб у суді українці та весь цивілізований світ побачили справжніх убивць Павла Шеремета. А згодом – справжніх організаторів і замовників цього злочину.

Як би важко не було знайти правду. Скільки б зусиль і часу це не забрало”, – заявив президент.

Зеленський зауважив, що Шеремет “стояв за цінності демократії, права та свободи людини” в Білорусі, Росії й Україні, “насамперед – за право громадянина на вільну думку та слово. Та за обов’язок влади бути чесною, прозорою й відповідальною перед громадянами”.

“У нього ніколи не змогли б відібрати свободу, тому замовники вирішили відібрати життя”, – сказав Зеленський.

Читайте також:
Зеленський про Авакова: “Кращого міністра досі немає, і він повинен довести справу Шеремета до кінця”

Журналіст “Української правди”, громадянин РФ Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля, їдучи на радіо “Вести” в авто шеф-редактора “УП” Олени Притули.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто Павла Шеремета кількох людей, зокрема дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер” Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр Яну Дугарь.

Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Володимира Зеленського.

За першою версією правоохоронців, 20 липня 2016 року закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй військовий ССО Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

3 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Київський апеляційний не задовольняв клопотання захисту та не змінював міру запобіжного заходу для “Ріффмастера” і Кузьменко. Дугарь перевели під нічний домашній арешт у Києві, а згодом визначили грошову заставу, яка була швидко зібрана 26 травня 2020 року та внесена. 13 липня 2020 року суд пом’якшив Дугарь запобіжний захід: з неї зняли електронний браслет та дозволили пересуватися країною.

21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. Згідно з уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – тиском на ветеранське і військове середовище.

Читайте також:
У четверті роковини загибелі в Києві відкрили меморіал Павла Шеремета

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

101
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: