У четверті роковини загибелі в Києві відкрили меморіал Павла Шеремета

У Києві 20 липня, в день четвертих роковин убивства журналіста Павла Шеремета, відкрили монумент, присвячений його пам’яті.

Про це повідомляє “Українська правда“, де Шеремет працював до загибелі.

Пам’ятний знак встановили на вулиці Івана Франка – на місці, де загинув журналіст, та неподалік від будинку, де він жив.

Фото: Олена Рощенко/УП

Автор меморіалу – відомий український скульптор Назар Білик.

Пам’ятник виконаний у лаконічному стилі – білий аркуш паперу з ім’ям та прізвищем убитого журналіста, а також слова внизу: “На цьому місці 20 липня 2016 року загинув журналіст”.

Фото: Микола Донєв/УП

Журналіст “Української правди”, громадянин РФ Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля, їдучи на радіо “Вести” в авто шеф-редактора “УП” Олени Притули.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто Павла Шеремета кількох людей, зокрема дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер” Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр Яну Дугарь.

Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Володимира Зеленського.

За першою версією правоохоронців, 20 липня 2016 року закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй військовий ССО Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

У контексті справи згадували також добровольців Владислава Грищенка “Бучу” (раніше судимого) та його дружину Інну Грищенко “Пуму”. Нібито вибухівка, виготовлена Грищенком під час виконання іншого злочину, була подібна до вибухового пристрою, застосованого для підриву авто з Шереметом у липні 2016-го.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

3 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Київський апеляційний не задовольняв клопотання захисту та не змінював міру запобіжного заходу для “Ріффмастера” і Кузьменко. Дугарь перевели під нічний домашній арешт у Києві, а згодом визначили грошову заставу, яка була швидко зібрана 26 травня 2020 року та внесена. 13 липня 2020 року суд пом’якшив Дугарь запобіжний захід: з неї зняли електронний браслет та дозволили пересуватися країною.

21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. Згідно з уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – тиском на ветеранське і військове середовище.

Читайте також:
“Справа Шеремета”, 2-й сезон: підозрюваним продовжили запобіжні заходи. Репортаж із нічного суду