Росія намагалася перешкодити ухваленню Генасамблеєю ООН резолюції щодо мілітаризації Криму, і ці спроби були “безпрецедентними”.
Про це заявив речник постійного представництва України в ООН Олег Ніколенко.
“Потуги перешкодити схваленню резолюції були безпрецедентні. Іноземні посли жалілися, що російська дипломатія викручувала їм руки, ноги і голови, але щось не клеїлося”, – написав він у “Фейсбуці”.
За словами Ніколенка, коли Москва усвідомила, що документ таки пройде, російські дипломати вдалися до “кроку відчаю”.
“Не від себе напряму, а через спини таких самих “лідерів” у сфері поваги до Статуту ООН та захисту прав людини – Ірану, Сирії, КНДР, Нікарагуа та Венесуели – внесли поправки в текст, які врешті проголосовані не були. Сенсу вони не мали ні за формою, ні за змістом. Примітно, що згодом від цієї токсичної команди відмежувалася навіть Північна Корея, яка була початковим співавтором цієї авантюри”, – розповів речник.
На початку розгляду резолюції Україна сама запропонувала Генасамблеї ухвалювати рішення двома третинами голосів, а не простою більшістю.
Про це заявив постійний представник України в ООН Володимир Єльченко у коментарі “Укрінформу” в кулуарах ГА ООН.
За його словами, така процедура можлива для резолюцій, що стосуються міжнародного миру та безпеки. Завдяки такому “кроку на випередження” вдалося нівелювати загрозу ухвалення правок групою друзів Росії, зауважив дипломат.
“Ми прекрасно розуміли, що цього значно важче досягти, ніж простою більшістю, яку ми мали у будь-якому випадку” – наголосив Єльченко..
Він пояснив, що правки, які намагалися внести група союзників Росії (Іран, Венесуела, Сирія, Нікарагуа) були спеціально виписані дуже заплутано, із закликами до “обидвох сторін утриматися від ескалації” тощо – аби країни, які не розібралися у ситуації, могли проголосувати “за”.
Правки були направлені на те, щоб “розмити” сенс резолюції. Однак вони були відхилені залою голосувань.
“Була небезпека що багато країн можуть проголосувати “за” ці правки. Але піднявши свідомо планку до двох третин, ми показали Генеральній Асамблеї ООН, що ми не боїмося результату… Україна впевнена у своїх силах”, – зазначив Єльченко.
Речник Олег Ніколенко відзначив важливе значення прийнятої резолюції для України. За його словами, це елемент стратегії політико-дипломатичного врегулювання російсько-українського конфлікту.
“Як і раніше схвалені кримські резолюції, він буде використовуватися в нинішніх заходах з притягнення Москви до відповідальності, на його основі будуватимуться й інші кроки. Головне розуміти, що самі по собі тексти резолюцій не пишуться, держави самі по собі голосувати на їхню підтримку не зголошуються, а на шляху до стабілізації ситуації лежать геополітичні розлади колишньої імперії”, – написав Ніколенко.
Як інформувала “Новинарня“, Генасамблея ООН 17 грудня підтримала проукраїнські резолюцію “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів”. “За” проукраїнську резолюцію проголосували 66 країн, “проти” – 19 країн, “утрималися” – 72.
“Проти” голосували: Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Куба, КНДР, Іран, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Росія, Сербія, Південний Судан, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела, Зімбабве.
Речник представництва України при ООН Олег Ніколенко нагадав основні положення резолюції-2018:
Як інформувала “Новинарня“, подібні резолюції щодо окупованого РФ Криму ГА ООН приймала також у 2017-му та 2016 роках.
Читайте також:
“Важливий крок до деокупації”. Порошенко відреагував
на “кримську” резолюцію ГА ООН
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!