Замах на вбивство і держзрада: СБУ повідомила про підозру нападниці на Стерненка

Слідчі Служби безпеки України повідомили про підозру зловмисниці, яка 1 травня здійснила спробу вбивства волонтера та активіста Сергія Стерненка. Їй інкримінують порушення двох статей Кримінального кодексу України — замах на убивство та державну зраду.

Про це пресслужба СБУ повідомила 2 травня.

Затримана – 45-річна уродженка Одеської області, яка проживала у столиці. У кінці минулого року її дистанційно завербували російські спецслужби, коли вона шукала «швидкий заробіток» в інтернеті.

За матеріалами справи, спершу на замовлення кураторів вона вела спостереження за визначеними автівками, фотографувала їх та передавала інформацію своєму «контактеру».

Згодом агентка почала отримувати нові завдання. Зокрема, за інструкцією свого куратора мала виготовити саморобний вибуховий пристрій, а також змінила місце проживання – переїхала у квартиру в центральній частині Києва.

Із середини квітня фігурантка почала слідкувати за громадським активістом та волонтером Сергієм Стерненком, оселившись в одному з ним житловому комплексі.

Пізніше вона отримала координати «схрону», в якому була захована вогнепальна зброя ‒ пістолет моделі ПМ та набої до нього.

А вранці 1 травня 2025 року куратор дав їй вказівку здійснити убивство активіста поблизу його помешкання. Завдяки попереднім спостереженням, зловмисниці вже були відомі марка автомобіля та приблизний час, коли волонтер залишає своє житло.

У момент виходу Сергія Стерненка з будинку російська агентка здійснила кілька пострілів: одна з куль влучила йому в ногу. Нападниця була миттєво затримана на місці співробітниками Служби безпеки України.

За результатами обшуків у неї виявлено телефон із доказами роботи на РФ, а також компоненти до саморобного вибухового пристрою, які вона зберігала в іншій квартирі.

Фігурантці інкримінується скоєння злочину, передбаченого такими статтями Кримінального кодексу України:

•  ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
• ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 та ч. 2 ст. 115 (закінчений замах на вбивство з корисливих мотивів, вчинений на замовлення, за попередньою змовою групою осіб).

Досудове розслідування СБУ триває. Вживаються комплексні заходи для встановлення усіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.

Затриманій загрожує до 15 років позбавлення волі.

Напад на Сергія Стерненка 1 травня 2025 року. Що відомо

Удень 1 травня Сергій Стерненко повідомив, що на нього було скоєно напад, унаслідок чого він дістав поранення.

Згодом Служба безпеки України повідомила, що на Стерненка було скоєно замах з вогнепальної зброї і оприлюднила фото затриманої нападниці та пістолета.

Сам волонтер пізніше зазначив, що переніс операцію після поранення, куля “нічого важливого не зачепила”.

Попередні замахи на Стерненка

На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.
Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові оголосили 11 червня, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня супроводжувалися сутичками активістів із поліцією. 15 червня були затримані й побиті кілька осіб, які мітингували на вулиці, зокрема спецпідрозділ поліції (колишній “Беркут”) побив народного депутата від “Голосу” Романа Лозинського.
Також під час мітингів у юрбі виникали сутички з представниками проросійських ЗМІ.

Пізно ввечері 15 червня суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.

Захист подав апеляцію на таке рішення, однак 3 липня Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Читайте також:
В Одесі під судом двоє чоловіків намагалися напасти на Стерненка