Селище Урожайне у Великоновосілківській громаді Волноваського району Донецької області ЗСУ звільнили в ході наступу 16 серпня 2023 року. Його штурмували підрозділи одразу трьох бригад морської піхоти. У російських військ в Урожайному був потужний вузол оборони, але менш ніж за тиждень нашим воїнам вдалося його прорвати. Про ті бої нагадує знищена російська бронетехніка, танки, залишки майна на колишніх позиціях росіян і залишки самих російських солдатів, покинутих на дорозі.
На пошуки мертвих ворогів в околицях селища виходить група військово-цивільного співробітництва 38-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ – однієї з тих, що визволяли населений пункт. Якщо пощастить, ці трупи росіян у чорних пакетах можна буде обміняти на останки наших воїнів.
Офіцери роздивляються рештки людських тіл. Серед них теоретично можуть траплятися й українські військові. Треба дивитися на камуфляж. Хоча він буває й універсальним, і настільки спотвореним, що важко зрозуміти, якої армії.
“Ні, ну, це точно пі***р. Це не наш. – А ось такий, можливо… – Та ні, судячи з форми, це не наш”, – офіцер-СІМІС Максим оцінює частини деградованого трупа, що не закатані в путівець.
Він же, Максим, спілкується і з жителями смт.
До вторгнення РФ в Урожайному мешкало більше тисячі людей. Зараз залишилися тільки два пенсіонери, які не схотіли йти на південь разом з окупантами й колаборантами. Микола й Володимир намагаються полагодити хати та почати хоч якось господарювати, готуючись до зими. Із продуктами та медициною їм допомагають військові ЗСУ й волонтери.
Як розповідає пан Микола, за півтора року окупації в селищі порядкували не тільки росіяни, а й буряти, чеченці, удмурти. Шоломи бурятських танкістів досі валяються в покинутих машинах.
“Покрали все – побутову техніку, холодильники… Родич, який виїхав, залишив тут свій старий ВАЗ-2107. Попросив мене зняти колеса, щоб машину не забрали. Ми поставили цю “Ладу” на колодки. Згодом приходимо – машини немає! Як?! Колеса тут залишилися!”, – сміється Микола.
Бої за селище тривають досі – росіяни намагаються повернути Урожайне під свій контроль, контратакуючи з півдня. Самого населеного пункту вже, по суті, не існує. Впродовж місяця московити обстрілюють його з артилерії та накривають авіабомбами. У небі господарюють не тільки ворожі літаки, а й дрони – їх просто безліч.
У діда Миколи є спінінг, човен – прогодувати себе можна. Тільки б на міні не підірватися, яких тут лишається добіса. Та й снаряди прилітають.
Інший мешканець – Володимир – розповідає, що в одній із хат лишається мертве тіло літньої місцевої мешканки.
“Бабушка. Отам будинок двоповерховий, розбитий, із червоної цегли. Я туди не ходжу, бо там “приходи”… Я думав, що її вивезли, а її не вивезли. Вона сама жила. Якось би її похоронити. Але зараз там по цвинтарю стріляють… Ну, нічого, поховаємо”,- каже чоловік.
Укриваючись на землі від обстрілів, офіцер Максим розчулено розповідає: “…Блін, учора дружина надіслала відео. Малий дзвонив. Він просто дзвонив у телефон свій дитячий. Хотів зі мною розмовляти. Сумно, коли дитині 2,2 роки – а вона вже розуміє, що таке повітряна тривога і що треба йти ховатись. Вже дуже розумно ставиться до цієї війни… От якось не хотілося б, щоб дитина усвідомлювала таке… У цих хатах теж жили діти, де були для когось домівки… А тепер – самі руїни. І в них покинуті іграшки. Уявіть, як морально тут сидіти і розуміти, що
вже немає нічого”, – показує офіцер на розвалені обстрілами будинки.
“…Від мене тут уже не убуде. А ось ви повинні жити!” – дає на прощання настанову дід Микола і йде геть зі своїм зламаним велосипедом.
Селище Урожайне на мапі DeepState, вересень 2023
Дивіться і читайте також:
Бути всередині наступу. Репортаж про війну артрозвідки 47-ї бригади “Магура” на Мелітопольському напрямку
Приблизно 4-5 червня, на тлі очікувань великого наступу, Збройні сили України почали “розвідку боєм” на Токмацькому та загалом Таврійському напрямку. У соцмережах з’явилися фото кількох втрачених бронемашин “Бредлі” і танків “Леопард”. Водночас ішлося про значні втрати російської армії.
11 червня ЗСУ повідомили про звільнення смт Благодатне, а наступного дня – села Сторожеве Волноваського району Донецької області (Великоновосілківська селищна громада, неподалік від адмінмежі із Запорізькою областю), які перебували в окупації з березня 2022 року.
Також у цьому районі, на колишньому Времівському виступі, вже деокуповано села Нескучне та Макарівка.
12 червня з’явилося офіційне підтвердження деокупації 4 червня села Новодарівка, що в Малинівській сільській громаді Пологівського району Запорізької області, поруч з адмінмежею з Донецькою областю, села Левадне далі на південь, а також села Лобкове на напрямку Токмака.
26 червня було оголошено про те, що ЗСУ також визволили село Рівнопіль поруч із Благодатним. Надалі наступ сповільнився.
Про звільнення наступного села на колишньому Времівському виступі – Старомайорське – українська влада заявила 27 липня. Його “протискали” в умовах “тотального мінування” майже два тижні, і росіяни надалі чинили запеклі спроби відбити Старомайорське.
16 серпня ГШ заявив про звільнення селища Урожайне, яке розташоване поруч зі Старомайорським, на схід від нього.
22 серпня стало відомо, що воїни 47-ї бригади зайшли в село Роботине та евакуйовують місцевих з-під вогню. 28 серпня Міноборони офіційно повідомило про звільнення Роботиного – після двох із половиною місяців важких боїв.
Відтак, за офіційними даними, на Таврійському (Мелітопольському і Бердянському) напрямку деокуповано 11 населених пунктів.
Друга лінія оборони ворога в районі Урожайного облаштована далі, за селами Завітне Бажання і Старомлинівка.
Дивіться також відео “Новинарні“:
Як морпіхи 35-ї бригади братимуть лінію Суровікіна: репортаж зі Старомайорського
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
