Росія погодилася продовжити зернову угоду ще на 60 днів

Після переговорів у Женеві Росія та ООН домовилися про продовження зернової угоди на 60 днів.

Про це заявив на брифінгу 13 березня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін.

“Наша російська міжвідомча делегація щойно завершила черговий раунд переговорів з представниками ООН на чолі з генеральним секретарем Конференції ООН із торгівлі та розвитку Ґрінспеном і головою Офісу з координації гуманітарних зусиль Ґріффітсом”, — сказав Вершинін, якого цитує “Радіо Свобода”.

Дипломат наголосив, що Москва погодилася продовжити поточну зернову угоду, яка діє до 18 березня, лише на 60 днів.

“Будь-яка подальша зернова політика залежатиме від фактичного (…) прогресу в нормалізації нашого сільськогосподарського експорту, включно з банківськими платежами, транспортною логістикою, страхуванням, розморожуванням фінансової діяльності та продовженням поставок аміаку через трубопровід Тольятті–Одеса”, – сказав Вершинін.

Як відомо, повне продовження “зернової угоди” залежало лише від позиції Росії. Україна зі свого боку продовжує її за умовчанням.

Передісторія

22 липня 2022 року на пропозицію Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підписали угоду про безпечне транспортування зерна та продуктів з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Таку ж угоду з Туреччиною й ООН підписала Росія. До того часу війська РФ блокували український експорт через усі чорноморські порти.

Термін дії Чорноморської зернової ініціативи спливав 22 листопада 2022 року, але був автоматично продовжений.

При цьому в жовтні російські інспектори почали штучно гальмувати перевірку суден, що підходять до Стамбула, зібравши в черзі понад 150 зерновозів.

Крім того, 29 жовтня Росія звинуватила ЗС України та британських інструкторів у “теракті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у гарантуванні безпеки “зернового коридору”, і заявила про зупинку своєї участі в Чорноморській зерновій ініціативі (тоді на рейді окупованого РФ Севастополя пролунали вибухи, ішлося про ураження військових суден Чорноморського флоту Росії).

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту не дозволити РФ під надуманим приводом заблокувати “зерновий коридор”, який гарантує продовольчу безпеку мільйонів людей, та заявив, що Росія вирішила зірвати “зернову угоду” задовго до вибухів у Севастополі.

30 жовтня було визначено, що “зернова ініціатива” може працювати без участі російських інспекторів. 2 листопада Росія передумала і повернулась до “зернової угоди”.

В міноборони окупантів заявили, що Росія отримала “письмові гарантії” від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.

26 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, в Києві відбувся міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Після цих домовленостей до Африки прибуло перше судно з пшеницею для Ефіопії в межах програми “Зерно з України”.

У 2023 році Росія знову почала виставляти умови для продовження “зернової угоди” зі свого боку, але зрештою 13 березня таки дала згоду на 60 днів.

Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті свого виробленого зерна.
Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України.
Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.