12 відповідей на запитання про тероборону, які вас цікавлять

 

В Україні повним ходом триває формування бригад і батальйонів Сил територіальної оборони ЗСУ. Хтось пов’язує це з ажіотажем, який спричинили повідомлення західних розвідок про нарощування російських військ на кордоні та загрозу масштабного вторгнення РФ. Хоча насправді все відбувається за заздалегідь визначеним графіком та у відповідності до закону про основи національного спротиву, який був ухвалений та підписаний президентом ще в липні 2021 року.

У будь-якому разі, тема важлива й актуальна. Багато не лише чоловіків, а й жінок цікавляться темою ТрО, зважують нюанси, з’ясовують умови, визначаються, чи варто підписувати контракт резервіста тероборони.

  • Чим нинішня ТрО відрізняється від тієї, що була 2014 року? А від звичайних бригад ЗСУ?
  • Чи будуть використовувати  батальйони ТрО далі від дому, на фронті?
  • Як щодо зброї на руках у бійців тероборони? Чи дадуть її додому?
  • Чим підготовка в ТрО відрізняється від “учебки”?
  • Хто може долучитися до тероборони?
  • Чи можна укласти контракт із ТрО не за місцем реєстрації?
  • Я вирішив (-ла) підписати контракт резервіста тероборони. Що конкретно потрібно для цього зробити? Який алгоритм?
  • Чи платять за це гроші?

На ці та інші запитання “Новинарні” допоміг відповісти експерт з питань ТрО, старший аналітик ГО “Поверись живим”, ветеран АТО Антон Муравейник.

Він пояснює не лише “що” і “як”, а й – це важливо – “чому так”.

Антон Муравейник. У 2014 році він як молодший лейтенант запасу потрапив на війну у складі тодішнього батальйону тероборони. Фото з ФБ

1. Чим нинішня ТрО відрізняється від тієї, що була 2014 року?

У травні 2014-го ввели в дію тодішні плани тероборони, створили 32 батальйони й одне експериментальне управління бригади. Фактично, майже всі ці батальйони використали на Донбасі, зокрема під час ключових операцій в районі Іловайська, Дебальцевого тощо.

На початку 2015-го ці БТрО реформували в мотопіхотні батальйони. На основі частини з них створили нові бригади.

Але якщо батальйони тероборони передали до регулярних Збройних сил, то що лишилося для територіальної оборони?..

Із 2015-го по 2017 рік ідея була така: є загони тероборони. Але їх було багато, близько тисячі на всю країну. Та й існували вони на папері – це були просто списки військовозобов’язаних у військкоматах, вони не мали озброєння.

У кінці 2018 року створили командування ТрО, але в складі Сухопутних військ. Це командування мало менше повноважень, ніж командування сухопутки, і майже не мало фінансування.

В цей час народилася ідея, що від загонів треба відходити. І для покращення керованості підрозділами створили бригади.

Чому саме бригади? Бо, мабуть, це зрозумілий термін і структура для військовослужбовців.

У червні 2018 року на Гончарівському полігоні пройшли тактичні навчання з територіальної оборони “Північна фортеця-2018”. Головна відмінність цих навчань полягала в тому, що вперше в історії України вони проводилися відразу повним складом бригади ТрО. Фото: Чернігівська ОДА

Тоді створили експериментальну 119-ту бригаду ТрО, чернігівську. Вона пройшла злагодження. Експеримент оцінили задовільно, визначили певні проблеми. Але бригади вирішили формувати по всій країні.

Тепер вся Україна поділена на зони ТрО. Це або область, або місто зі спеціальним статусом. Тому на Київщині дві бригади тероборони – у Києва та в області.

Після того, як запрацював закон про основи національного спротиву, з’явився новий рід сил – Сили територіальної оборони. Вперше в історії.

Це самостійне командування (рід сил) у складі ЗСУ, воно функціонує в межах керівної вертикалі і системи забезпечення ЗСУ.

Читайте також:
Сили тероборони очолив генерал Юрій Галушкін

2. Чим бригада ТрО відрізняється від звичайних бригад ЗСУ?

Бригада тероборони не є класичною лінійною механізованою чи мотопіхотною бригадою. Вона відрізняється структурою і завданнями.

Наприклад, лінійні бригади мають вести загальновійськовий бій, мають для цього конкретне озброєння і штат. Тероборона створена інакше – це кадровані бригади, там є лише кадрове ядро, на основі якого розгортається бригада з резервістами і військовозобов’язаними.

Читайте також:
“По-багатому”: резервіст київського батальйону тероборони показав комплект форми

3. Яка чисельність бригад і батальйонів тероборони?

В Україні утворено 25 бригад і близько 150 батальйонів ТрО.

Штатна чисельність ТрО в мирний час – 10 тисяч осіб, в особливий період – до 150 тисяч.

Інфографіка: Армія інформ

Бригади тероборони поділяються на батальйони, і їх кількість залежить від кількості районів в області.

Наприклад, на Чернігівщині є п’ять районів (після адмінреформи“Н”) і сам Чернігів – виходить, що ми маємо шість батальйонів ТрО у 119-й бригаді Чернігівської області.

Якщо ми говоримо про Київ – місто зі спеціальним статусом– то він у 112 ОБрТрО має 10 батальйонів (за кількістю районів у місті).

4. Чи можна батальйони ТрО використовувати далі від дому, на фронті?

За задумом, підрозділи ТрО закріплені за своїми районами тероборони (збігаються з адміністративними районами) і виконують завдання на цій території.

Але є нюанс. Батальйони можуть переміщувати в інші зони тероборони. За рішенням президента їх можна залучати до виконання інших завдань.

Чому так? Збройні сили реформуються, але не швидко. Тому можна, наприклад, зустріти плани про застосування бригад ТрО за зразком звичайних бригад Сухопутних військ. Хоча вони для цього просто не призначені.

Якщо говорити про початок війни на Донбасі, то тодішні батальйони тероборони використали просто як військовий резерв. Це було місце, куди призивали людей, і потім підрозділ відправляли на Донбас.

Так, зараз у законі про основи національного спротиву написано, що ТрО можна застосовувати за межами районів тероборони за певних підстав або ж за рішенням головнокомандувача. І в цьому є сенс.

У прикордонних областях ТрО має відрізнятися від аналогічних підрозділів, скажімо, в центрі країни. Бо там інший рівень загроз і стоять інші завдання.

Припустимо, ми маємо прорив з боку Росії, з півночі. І ми маємо бригаду ТрО на Хмельниччині, у глибокому тилу. Нелогічно її там постійно тримати – її можливості можуть бути потрібні в іншій частині країни.

Я знаю, що у військово-політичного керівництва є розуміння, що підрозділи тероборони мають якомога довше виконувати завдання у своїй зоні. Але якщо в якійсь із зон ТрО своїх військ недостатньо, інші підрозділи можна передислоковувати на цей напрям чи ділянку фронту для підсилення.

Також внесено проєкт змін до закону про основи національного спротиву, аби ТрО могли діяти в зоні бойових дій. І це не обов’язково Донбас. На жаль, ситуація така, що це може бути і Чернігівщина, і Сумщина, і Херсонщина.

За словами командувача Сил ТрО бригадного генерала Юрія Галушкіна, у наступальних операціях підрозділи ТрО учасні не братимуть, адже, коли мова йде про відкриту агресію, то мова йде саме про оборону.
Однак потрібно розуміти, що ми повинні захищати свою державу, а не лише своє місто.

Читайте також:
Всі бригади територіальної оборони отримали нарукавні знаки

5. Чи справді тероборони – “піхота для бідних”?

Дехто називає ТрО “піхотою для бідних”. Це не зовсім так і загалом це питання непросте.

Командування стверджує, що стрілецькою зброєю і боєприпасами тероборона укомплектована на 100 відсотків.

Ідея створення кадрованих військових частин популярна тому, що для утримання таких підрозділів треба менше ресурсів, ніж для утримання регулярної військової частини.

За штатами мирного часу у бригаді ТрО має бути 300-400 кадрових військовослужбовців, а не 3000. Їх легше утримати: держава має дієвий інструмент кризового реагування і витрачає на нього менше ресурсу.

Про “піхоту для бідних” говорять тому, що людям не вистачає інформації.

Плюс в інформаційному просторі багато маніпуляцій на цю тему, частина з них закинута Росією.

Важливо, щоб командування ТрО побудувало якісну інформаційну кампанію, аби на такі вкиди реагувати.

Читайте також:
В Україні запрацювала “гаряча лінія” Командування Сил тероборони

6. Як щодо зброї на руках у бійців тероборони? Чи дадуть її додому?

Це об’ємне питання, і щодо нього виникають проблеми через брак комунікації та дезінформацію.

Для початку треба розуміти складові тероборони – військову, цивільну та військово-цивільну.

Закон “Про основи національного спротиву” розрізняє “військові частини Сил тероборони ЗСУ” та “добровольчі формування територіальних громад”, хоча передбачена їх синергія.

На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Військова складова.

Її основою є військові частини та підрозділи Сил ТрО. Це частина армії, як і Сухопутні війська.

Всі частини ТрО мають доступ до великого спектру штатної зброї – від автоматів до протитанкових ракетних комплексів.

Наразі не до кінця розгорнуті пункти постійної дислокації (ППД), цей процес досі триває. Тому подекуди ще немає спеціально обладнаних місць, де зброю можна зберігати. Щойно розгорнуть ППД і з’являться місця для зберігання зброї – її туди перевезуть зі складів та арсеналів.

Це буде перший етап. І тільки потім можна говорити про пропрацювання процедури видачу зброї на руки.

Це великою мірою політичне рішення. І я, як ветеран, як аналітик громадської організації, виступатиму за те, щоб резервісти, які пройшли підготовку, які вміють користуватися зброєю та створили необхідні умови за місцем проживання, набули право на зберігання індивідуальної штатної зброї та набоїв до неї у своїх домівках.

Разом з цим, я в найближчій перспективі

не бачу ситуації, коли б зброю видавали одразу всім після підписання контракту резервіста.

Тривалий час це може бути обмежена кількість людей. Наприклад, ті, хто прослужив у резерві вже рік, показав себе вправно, хто має вдома обладнане місце для зберігання зброї.

Але в нас усе ще стара система і старі підходи. До того ж, влада на місцях боїться появи незаконних збройних формувань.

Та насправді найбільше загроза тут – програна інформаційна кампанія. Ще коли в грудні 2020 року розглядали першу редакцію законопроєкту №4504 про теробороону, у ЗМІ з’являлися заголовки “влада хоче роздати зброю всім”. Але це була неправда і маніпуляція. А люди реагували негативно.

Якщо ми знову програємо цей інформаційний напрям, люди будуть самі виходити на протести й вимагати, щоб у їхніх будинках не жили резервісти зі штатною зброєю.

Ми маємо пояснити, що військовослужбовці тероборони захищають людей, сусідів,
і в разі чого зроблять усе, щоб не пустити війну в їхній дім.

Але це треба робити перед тим, як видавати штатну зброю.

Читайте також:
Мешканці села на Тернопільщині таки не допустили розміщення в ньому підрозділів тероборони

Військово-цивільна складова.

До неї, серед іншого, входять добровольчі формування територіальних громад.

У ЗМІ мало хто розуміє різницю між добровольцями та військовослужбовцями, резервістами. Останні дві категорії – це військова складова ТрО. А добровольці – це ініціативні групи цивільних. І ці люди, згідно до закону і нормативної бази, можуть нині застосовувати особисту мисливську зброю та набої до неї для виконання завдань тероборони.

Нюанс полягає в тому, що ТрО дозволяє цивільним також долучатися. Вони мають підписати формальний контракт добровольця, бо треба якось вести облік і підготовку членів добровольчих формувань (слід розрізняти контракт резервіста ТрО і контракт добровольця).

Величезний крок уперед – в тому, що законодавець дозволив цим людям використовувати мисливську зброю.

Створення таких добровольчих формувань є прямим наслідком впровадження принципу всеохоплюючої оборони, про яку йдеться у законі про основи нацспротиву та в Стратегії воєнної безпеки України.

Отримавши статус члена добровольчого формування, я як громадянин отримую захист і дозвіл на те, щоб застосовувати свою мисливську зброю для боротьби з ворогом – це убезпечує людей у правовому полі.

Важливо й те, що члени добровольчих формувань ТрО не звільняються від призову, в т.ч. під час мобілізації. Також у законодавстві передбачено, що члени таких формувань можуть забезпечуватися індивідуальної штатною зброєю (військовою). Але не уточнено, за яких підстав.

Як не дивно, але не йдеться в законі про основи нацспротиву й про те, що вони мають право цю зброю застосовувати. Тому закон зараз допрацьовують.

Але при цьому він перекриває недолугість нашого законодавства про зброю, якого і немає – весь обіг зброї регулюється лише інструкцією МВС.

Учасники наради з питань ТрО (зліва праворуч – керівник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, аналітик Антон Муравейник, головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний

Читайте також:
Оборонний комітет ВР одностайно схвалив законопроєкт щодо зброї для тероборони, – Рахманін

Що ж до “появи незаконних збройних формувань”, які “захоплять владу”, використовуючи зброю ТрО – це маніпуляція. В Україні лише офіційно зареєстрованої  мисливської зброї більше 1 млн одиниць. Це і мисливські “двостволки”, і цивільні карабіни на базі АК-47 чи AR-15, і снайперські гвинтівки Barrett, які використовуються в тому числі і військовими. А є ж і незареєстрована  зброя, і, за різними оцінками, її від 400 тис. до 5 млн стволів.

Якщо деяким мотивованим резервістам, в першу чергу в прикордонних областях, ми видамо індивідуальну штатну зброю для зберігання за місцем проживання – а це не всі резервісти і не всі зони ТрО, – то може йтися , наприклад, лише про 10 тис автоматів.

І якщо це порівняти з тим, що в людей вже є на руках – то це крапля у морі.

Так, автоматична зброя має більшу потужність і щільність вогню. Але при нормальному тренуванні з цивільного карабіна на базі АК-47 можна вести вогонь дуже високим темпом.

Видача хоч і обмеженої кількості зброї резервістам надасть перевагу над противником, і водночас не створить суттєвих загроз для громадської безпеки.

У 2014 році ми бачили, як противник перш за все атакував місця зберігання зброї — військові комісаріати, поліцейські дільниці тощо. Якщо у випадку з ТрО ми будемо й далі відштовхуватися від такої моделі, від централізованого зберігання зброї, ми створимо умови для її можливого захоплення або знищення у разі агресії. Коли ж резервіст має вдома автомат – менше шансів, що його заберуть. І більше шансів, що люди вийдуть зі своїм спорядженням з будинків, зможуть одразу виконувати завдання, наприклад, деблокувати військкомати і відділки поліції.

Знову ж таки, тут проблема в інформаційній кампанії. За тією ж логікою, так само можна переживати за те, що один із комбатів механізованої бригади розверне свій батальйон і з технікою та зброєю поїде захоплювати якесь ОДА.

Власне, тому ризики видачі зброї резервістам на руки нівелюються перш за все якісним відбором, так само, як і в бойових бригадах.

І тоді постає питання: навіщо взагалі створювати ТрО, якій ми не довіряємо і резервістам якої ми боїмося давати зброю?

Читайте також:
Кабмін дозволив добровольцям тероборони використовувати мисливську зброю

Комплект форми контрактника-резервіста в батальйоні тероборони Солом’янського району м. Київ.
Фото: ФБ Антон Голобородько

Читайте також:
Всі бригади територіальної оборони отримали нарукавні знаки

7. Чим підготовка в ТрО відрізняється від “учебки” – по суті і за строками?

Є норматив для підготовки військових у навчальних центрах. Після підписання контракту людина їде в такий навчальний центр. Курс загальної військової підготовки триває трохи більше місяця. Там пояснюють, що таке військо, яка в нього структура, що таке автомат, де в нього цілик, як із нього стріляти тощо. Потім починається фахова підготовка – мінометники, кулеметники, мехводи тощо. Люди у навчальному центрі вчаться щодня.

Що ж до ТрО, то вони тренуються кілька разів на рік. Можливо, крім того, раз на місяць також проходять підготовку у форматі так званих “стрілецьких днів”.

Але в кожному районі ТрО кожен батальйон тренується по-різному. Тому можуть бути відмінності – тренування частіше чи рідше, залежно від підрозділу.

Раніше в штаті БТрО були лише три людини: комбат, начальник штабу і, наприклад, головний сержант. Вони мали забезпечити і тактичну, і медичну, і теоретичну підготовку резервістам. Тому про високу якість підготовки говорити тут не доводиться. Кожен це робив, як міг. Наприклад, підготовкою займалися інструктори з числа ветеранів, які мають бойовий досвід. Відтак рівень знань і навичок у всіх різний.

Навчитися користуватися автоматом Калашникова, насправді, не складно – це може зайняти і пів години. У багатьох конфліктах до АК, на жаль, залучають навіть дітей. Складно діяти в групі. Цьому навчатися потрібно довше, проходити злагодження.

Якщо говорити про тероборону, то законом про основи національного спротиву їй відведено 12 різних  завдань.

Перше – “своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості…”

В дійсності це означає, що ТрО має вміти вбивати ворогів.

Але, окрім того, є й завдання щодо ліквідації наслідків стихійних лих.

Ці завдання вимагають різного рівня підготовки. Тому й конкретні терміни щодо підготовки поставити важко.

При цьому, я переконаний, що ми насамперед маємо розвивати бригади тероборони у прикордонних зонах ТрО. І з-поміж 12 завдань на першому місці в них має бути спроможність завдати противнику неприйнятних втрат. Інакше сенсу в такій ТрО немає в принципі. Тож у прикордонних зонах тероборона повинна вміти користуватися сучасним озброєнням. І загалом вимоги до підготовки підрозділів, які залучатимуться до нанесення противнику втрат, мають бути значно вищими, ніж у тих, хто охоронятиме ОДА.

За словами командувача Сил ТрО Галушкіна, у 2022 році заплановані спільні навчання ЗСУ із залученням представників Сил територіальної оборони.
Буде не менше п’яти бригадних навчань із мобілізуванням резервістів цих бригад.

Читайте також:
Київська тероборона. Війна у Голосіївському лісі

8. Хто може долучитися до тероборони?

На першому етапі формується “каркас” бригад і батальйонів ТрО із військовослужбовців, які укладають контракт на службу в теробороні. Ідеться про вже згадані 10 тисяч посад за штатом мирного часу.

На другому етапі відбувається набір резерву ТрО з укладанням контрактів.

На третьому етапі йтиметься про добровольчі формування тергромад (військово-цивільна складова).

Членом такого формування може бути будь-який громадянин України віком від 18 років, який виявив бажання допомогти теробороні, проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір і уклав контракт добровольця територіальної оборони.

Стать або наявність досвіду служби в ЗСУ значення не мають (хоча в деяких зонах ТрО віддають перевагу особам із досвідом військової служби чи віком більше 35 років).

На службу в підрозділах тероборони також можуть вступити офіцери запасу, військовозобов’язані та резервісти без досвіду військової служби, які матимуть змогу зайняти старшинські, сержантські та солдатські посади.

Особа не може бути членом добровольчого формування у період проходження військової служби або служби у військовому резерві Збройних сил, інших військових формуваннях, правоохоронних органах.

До складу формування територіальної оборони не зарахують раніше засуджених до позбавлення волі за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину (крім реабілітованих), а також тих, хто має дві і більше судимостей за скоєння умисних злочинів.

Резервісти ТрО Києва. Фото: Катерина Стулень / Новинарня

9. Як оплачують службу в ТрО?

Щомісячну платню за службу в підрозділах тероборони отримають лише військовослужбовці-контрактники, які становлять управління, кістяк цих підрозділів – оргядро.

Резервістам платня не йде. Вони отримують гроші лише в період навчальних зборів.

Покликаним на збори виплачують добові та грошову виплату, що залежить від військового звання. Також передбачене одноразове грошове заохочення для тих, хто успішно виконав програму підготовки.

Осіб, офіційно працевлаштованих в організаціях, установах та підприємствах на період проходження зборів ТрО в мирний час, мусять увільнити від роботи зі збереженням робочого місця. Ці люди отримають середній заробіток за період зборів.

Безробітні резервісти під час зборів отримуватимуть виплати в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2022 року це 2481 грн).

Членів добровольчих формувань забезпечуватимуть безкоштовною медичною допомогою.

10. Яка тривалість контракту в ТрО?

Термін дії контракту резервіста територіальної оборони — три роки.

Угода добровольця ДФТГ (добровольчих формувань територіальних громад) може бути розірвана достроково через порушення добровольцем її умов або присяги, у зв’язку з прийняттям добровольця на військову службу, за станом його здоров’я, через вихід з громадянства України або ж — у будь-який момент — за заявою добровольця територіальної оборони про припинення контракту.

Наголосимо: цей контракт відрізняється від звичайного контракту військовослужбовця ЗСУ тим, що людина може в односторонньому порядку його розірвати.

Наприклад, сьогодні ти вступив до добровольчого формування, за пів року передумав – і вийшов з його складу. Так наразі прописано в Положенні про добровольчі формування територіальних громад.

Присяга резервістки тероборони м. Київ. Фото: Катерина Стулень / Новинарня

Читайте також:
На захисті свого міста: тероборонівці Києва склали присягу. ФОТО, ВІДЕО

11. Я хочу підписати контракт резервіста тероборони.
Що конкретно потрібно для цього зробити?

Для підписання контракту з ТрО потрібно:

Крок 1

  • Звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) за місцем реєстрації – колишній районний військкомат.

Перелік ТЦК, їхні телефони та е-мейли можна знайти тут.

У ТЦК пояснять, який саме батальйон тероборони приписаний до вашої місцевості, нададуть контакти командира.

Крок 2

  • Пройти з співбесіду з командиром батальйону ТрО.

За результатами співбесіди комбат може запропонувати вам підписати контракт або назве причину відмови.

У разі позитивного висновку командир визначить потенційну посаду претендента й випише направлення на військово-медичну комісію.

Крок 3

  • Пройти медичний огляд кандидата у члени добровольчих формувань.

Такий огляд проводиться лікарсько-консультативними комісіями за направленням офіцера Сил ТрО.

Згідно з порядком видавання медичної довідки, затвердженим МОЗ, слід здати низку аналізів у поліклініці за місцем свого проживання, пройти огляд нарколога та фахівця зі шкірвензахворювань.

Крок 4

  • Пройти психологічний відбір.

Психологічний відбір забезпечують військові частини Сил територіальної оборони, а проводять штатні чи позаштатні групи професійно-психологічного відбору.

Крок 5

  • Зібрати визначені документи:
    заява на ім’я командира добровольчого формування;
    У ній зазначається прізвище та ім’я особи, місце реєстрації та фактичного проживання, інформація про освіту, місце роботи або вид діяльності, військово-облікова спеціальність (за наявності), обґрунтування бажання стати членом добровольчого формування;
    – копія паспорта громадянина України;
    – копія довідки про місце реєстрації (або відповідної сторінки в документі, якщо кандидат має паспорт-книжку);
    – копія військово-облікового документа (обов’язково для чоловіків та за наявності в жінок);
    – копія довідки про надання ідентифікаційного номера (для тих, хто не має ID-карти);
    – висновок військово-лікарської комісії щодо придатності до служби за станом здоров’я;
    – довідка про несудимість.

Крок 6

Підписати контракт із командуванням батальйону.

Він має бути підписаний у чотирьох примірниках.

Крок 7

Скласти присягу (якщо ви не складали її раніше).

Громадяни України, які не проходили військової служби у Збройних силах, в інших військових формуваннях чи в правоохоронних органах, зараховуються до членства в добровольчому формуванні після складення ними присяги добровольця ТрО.

На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня

12. Чи можна укласти контракт із ТрО не за місцем реєстрації?

Так.

Закон дозволяє службу на контракті резервіста в будь-якому підрозділі тероборони, навіть не в тому районі чи місті, де особа зареєстрована.

Висновки аналітика “Поверись живим” Антона Муравейника
про перспективи ТрО ЗСУ

  • Сучасна тероборона – це час. Питання не року і не двох років. Але якщо ми зможемо вибудувати ТрО сучасно, у віповідності до дійсних і потенційних загроз, без радянських догм – ми створимо  таку систему, яка зможе забезпечити дійсно асиметричну відповідь на агресію Росії.
  • Приклади інших країн для нас не зовсім релевантні. Бо Швеція чи Фінляндія, наприклад, мають неймовірний ресурс на навчання і сучасну техніку. А в Україні восьмий рік іде війна, у нас немає подібних можливостей. Ми зобов’язані використовувати ті крихти ресурсів, які маємо, максимально ефективно. Тому ми можемо взяти якісь основні моменти, підходи  й процедури від інших країн. Але сліпо копіювати досвід – неправильно.

підготували: Стас Козлюк, Дмитро Лиховій

Читайте також:
Стрілецькою зброєю і боєприпасами тероборона укомплектована на 100%


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.