автор: Стас Козлюк
фото автора
Патрулі, засідки, робота зі зброєю, показові виступи для іноземців та курсантів вишу.
“Новинарня” разом із територіальною обороною Києва з’їздила на тренування до Голосіївського лісу, аби подивитися, як у Києві готуються зустрічати ворога. А заодно й почути пояснення, як можна записатися до лав ТрО і що це взагалі за служба.
Морозний ранок суботи, 22 січня. На парковку біля стадіону НУБіП, що на вулиці з символічною назвою “Героїв оборони”, збираються авто. Спочатку це іноземні журналісти – фотографи й знімальні групи зі США, Південної Кореї, Західної Європи. Ближче до 9-ї ранку з’їжджаються і резервісти тероборони. Вбрані в піксельний камуфляж, чоловіки й жінки по двоє-четверо виходять зі своїх машин, курять, п’ють каву, жартують.
“Сьогодні буде дуже багато журналістів. Якщо чесно, іноді навіть втомлюєшся від такої кількості преси. На мене вже й міська влада знімальні групи направляє”, – бідкається головний сержант взводу 130-го батальйону тероборони Києва Денис Семирог-Орлик, архітектор у цивільному житті.
Денис Семирог-Орлик на тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Сьогодні їхній підрозділ ТрО “виступає” не лише перед журналістами, а й перед курсантами вишу.
“Їхати з цієї парковки вже нікуди не потрібно – тут кінець цивілізації. Пройдемося до Голосіївського лісу пішки”, – пояснює чоловік.
Про ТрО
Закон про основи національного спротиву, який регулює роботу територіальної оборони (ТрО), запрацював із початку 2022 року. Він впроваджує поняття “всеохоплюючої оборони”.
Згідно з цим документом, територія України ділиться на зони територіальної оборони, які співпадають із адміністративним поділом районів та областей. А впроваджувати у життя “всеохопну оборону” мають бригади ТрО – по одній на кожну область та ще по окремій бригаді – для міст зі спеціальним статусом, як-от Київ. Загалом в Україні має діяти 25 бригад ТрО.
Бригаду ділять на батальйони, по кілька на область. У Києві, для прикладу, таких батальйонів має бути десять – відповідно до кількості районів міста.
Поки говоримо з Денисом, інші резервісти починають вдягати на себе амуніцію – бронежилети, підсумки, аптечки, рюкзаки, рації. З окремих чохлів дістають зброю – цього разу лише страйкбольну.
Оскільки тренування не на окремому полігоні, мисливські карабіни сьогодні ніхто не брав.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Члени ТрО заряджають магазини невеличкими білими кульками й переговорюються одне з одним.
– А як воно по такій температурі буде стріляти?
– Рації берем чи ну їх?
– Хтось взагалі бачив курсантів, для яких ми тренування показуємо? Де вони стоять?
Врешті за 15 хвилин група із двох десятків людей у формі шикується в дві шеренги і швидко йде до лісу.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Ми виходимо на велику галявину, де, на око, зібралося близько сотні курсантів з Університету біоресурсів і природокористування. Група резервістів зупиняється за кількадесят метрів від галявини, аби обговорити деталі заняття. Денис кличе до себе одного з них.
“Князь, значить зараз для курсантів проводимо ІБН (індивідуальна бойова підготовка – “Н”). Місця там дуже мало, стволи будуть в людей дивитися, але що поробиш. Спочатку розминка, потім зброя – все, як ти любиш, – резервісти сміються. – Після того буде наш показовий виступ, але про це пізніше”, – дає вказівки Денис.
У центр галявини виходять бійці ТрО, складають зброю під деревом, шикуються у шаховому порядку й починають заняття.
Зброя та муляжі на тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Розминка – щоб під час тренування не пошкодити суглоби, м’язи чи сухожилля. Бійці крутять руками й ногами у повітрі, розігріваючи м’язи.
Про ТрО
Як пояснив “Новинарні” старший аналітик ГО “Повернись живим” Антон Муравейник, Сили ТрО – це частина армії, як і Сухопутні війська. Відтак всі підрозділи тероборони мають доступ до великого спектру штатної зброї – від автоматів до протитанкових ракетних комплексів.
“Наразі не до кінця розгорнуті пункти постійної дислокації, цей процес досі триває. Тому подекуди ще немає спеціально обладнаних місць, де зброю можна зберігати. Щойно розгорнуть ППД і з’являться місця для зберігання зброї – її туди перевезуть зі складів та арсеналів. Це буде перший етап. І тільки потім можна говорити про пропрацювання процедури видачі зброї на руки”, – пояснює Муравейник.
“Це великою мірою політичне рішення. І я, як ветеран, і як аналітик громадської організації буду виступати за те, аби резервісти, які пройшли підготовку, вміють користуватися зброєю та створили необхідні умови за місцем проживання, отримали право на зберігання індивідуальної штатної зброї та набоїв до неї у своїх домівках”, – зазначив представник “ПЖ”.
Розминка в лісі завершується, резервісти беруть до рук страйкбольні гвинтівки і відпрацьовують рухи зі зброєю.
“Контакт ліворуч!” – крик “Князя”. Резервісти майже синхронно повертаються ліворуч.
“Контакт праворуч!” – продовжує “Князь”. Бійці так само розвертаються за командою.
“Контакт тил!” – Люди у камуфляжі майже миттєво змінюють положення тіла на 180 градусів: спочатку ствол зброї, а потім тіло.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Читайте також:
Стрілецькою зброєю і боєприпасами тероборона укомплектована на 100%
Тим часом за спинами курсантів група в білому камуфляжі тренується більш активно. Вони бігають, стоять у планці, присідають, рухаються парами навприсядки, повзають. Всі – в амуніції, дехто з рюкзаками. Керує всім цим боєць ТрО, інтернет-маркетолог Михайло.
“Під час тренування ми працюємо на бойові навички. Це використання зброї й тіла солдата, перекати, повороти, можливі проблеми зі зброєю тощо. Спочатку ми це робимо у стані спокою, без навантаження, щоб розім’ятися. А потім починаємо бігати. Це додає елемент адреналіну, впливає на те, як ти працюєш. Бо коли ти у броні, в шоломі, пробіг 100 метрів на максимальній швидкості – ти втомлюєшся, і це впливає на твої дії. Ми ж намагаємося тренувати рефлекси. Бо людина одні й ті самі дії без навантаження і після навантажень робить по-різному. Чому? Тому що вона намагається думати. Але тут думати не можна, тут мають працювати рефлекси. Як ти натренуєш тіло – так воно і працюватиме”, – пояснює нам Михайло.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Він іде на стартову лінію разом з одним зі своїх колег. Пробігає свою сотню метрів, виконує команди “контакт” (коли треба розвернутися у бік ворога), вихід на праве/ліве коліно (коли треба понизити свій профіль над землею), повзає.
“Я пішов до тероборони рік тому. Я не військовий, не присвятив своє життя служінню Україні. Я не зробив внеску в обороноздатність. Донедавна. Вважаю, що служба в резерві тероборони – це той внесок, який покращить обороноздатність держави. А ще тут класні люди. Це важливо. Бо саме вони формують армію. Це одна з причин, через які я тут”, – пояснює Михайло, повернувшись до нас та важко дихаючи.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Питаю, чи очікує він нападу Росії. Хлопець ненадовго замислюється.
“Я не хочу, аби це сталося. Але я хочу бути готовим, якщо це все ж таки станеться. Як кажуть, сподіваюся на краще, а готуюсь до найгіршого”, – коротко відповідає він.
Тим часом бійці ТрО влаштовують заняття для курсантів, які майже годину спостерігали за тренуваннями. Один із представників 130-го батальйону виходить на центр галявини й гучно починає віддавати команди. Курсанти подекуди неохоче, але виконують вправи. Хтось знімає процес на відео, хтось регоче у повний голос, крутячи тазом.
Віддалік збираються інші бійці батальйону. Семирог-Орлик пояснює подальший план.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
“Зараз курсантів вишикують отам на пагорбі. Вздовж нього йде дорога. Ми покажемо їм патрулювання, контроль перехрестя і роботу під час засідки. Одна група піде в засідку, дві інші будуть у патрулі. Сьогодні ніяких сюрпризів – ми знаємо, де буде засідка, з якого боку по нас мають вдарити. Важливо чітко й зрозуміло показати, як це працює. Робимо це два рази. Якщо лишиться час – покажемо відступ групами. Командири курсантів будуть їм пояснювати, що і чому ми робимо”, – говорить головний сержант.
“Питання: є у когось димові шашки? І чи кидаємо ми гранати?” – запитання з групи резервістів.
“Кілька димових шашок було. Гранати – ні, не кидаємо. Ми не вчимо сьогодні дітей кидати гранати”, – пояснює Денис.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Група шикується в колону й рушає лісовою дорогою. У цей час курсантів переводять на пагорб, щоб їм було краще видно відпрацювання.
“Я нічого не знала про тероборону до квітня 2021 року, поки на «Українській правді» не побачила статтю «Партизани для Путіна», – розповідає свою історію резервістка ТрО Марта Юзьків. – Потім зателефонувала до військкомату, знайшла контакти начальника штабу і підписала контракт.
Марта Юзьків на тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Хоча ні, спочатку я загуглила тероборону, потім знайшла Солом’янський центр комплектування, там мені дали телефон начштабу [батальйону]. А вже він пояснив, які мені принести документи, як пройти медкомісію, як і з ким проходити співбесіди, куди нести довідки.
У мене весь цей процес зайняв аж два дні. Дуже швидко. Думаю, мені повезло. Бо було мало людей. Зараз цей процес, думаю, триваліший”, – пояснює Марта.
У цивільному житті вона займається клінічними дослідженнями медичних препаратів перед їх виходом на ринок. А по суботах вдягає на себе амуніцію і їде тренуватися на полігон.
“Чому це важливо? Ти дивишся фільми, бойовики, як там військові працюють, пересуваються. І це видається дуже простим. Але на практиці це доволі складно. Є мінімальна бойова одиниця – двійка, і ти маєш навчитися у ній працювати. А чим більше людей – тим буде складніше. Ви маєте одне одного підтримати, прикрити, захистити, навчитися працювати у злагодженій команді. Це банальні індивідуальні бойові навички, які дозволяють нормально воювати. Плюс на кожне заняття ми маємо окремі теми. Це може бути побудова блокпостів, охорона об’єктів, тактична медицина, патрулювання. Тобто все те, чим має займатися територіальна оборона”, – розповідає Марта.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Відповідаючи на запитання про ймовірний напад Росії, жінка майже не роздумує: “У мене зібрані документи, складене спорядження у тривожний рюкзак. Але як цивільна я постійно відсуваю на задній план думку про евакуацію дітей. Хоча, думаю, проблем тут не буде. Вони в мене організовані, як діяти – знають”.
Читайте також:
Кабмін дозволив добровольцям тероборони використовувати мисливську зброю
Головний сержант Денис тим часом шикує підлеглих у дві колони. Передня група виставляє дозори. Ліворуч і праворуч від основної групи патруля, на відстані в кількадесят метрів, ідуть пари бійці. Їхнє завдання – завчасно виявити загрозу й попередити про неї основну групу.
на тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Ідемо не поспішаючи. Резервісти проглядають ліс через приціли страйкбольних гвинтівок, перевіряючи свої сектори обстрілу. Щойно доходимо до перехрестя – починається складний рух. Пари дозорних, які йшли збоку, виходять на перпендикулярну дорогу та беруть її під контроль. Перша ж група прикриває фронт. З-за їхніх спин виходить друга група бійців ТрО, вони повертають на перехресті й заглиблюються в ліс.
“Контакт на третю! 50 метрів!” – чути крик з голови колони.
Бійці кидаються на землю, намагаючись розгледіти цілі між дерев. Чути, як працюють страйкбольні приводи – зброя плюється поперед себе пластмасовими кульками.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
– Четверта двійка! Доповідайте! Бачите противника?
– Ні, не бачу!
– Третя двійка, доповідайте!
– Не бачимо контакту!
– Пропоную ривок на 5 метрів вперед!
– Противник пустив дим на 11-ту годину!
– Перша і друга двійка! Обхід ліворуч! Бігом!
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Вздовж дороги лежать більше десятка бійців, вони намагаються координуватися й визначити, де ж попереду заліг противник.
– Ви б хоч “бам-бам” кричали, чи що, – сміються учасники тренування.
За 50 метрів від нас між деревами швидко біжать брудні білі плями в людський зріст. Це група “засідки”. Вони саме зміщуються з одного флангу на інший, намагаючись утекти від бійців, які пішли на охоплення.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Вправа завершена.
– І як результат? Усіх перемогли? – питають іноземні журналісти.
– Звісно, всіх. Засідка знищена повністю, – посміхаються бійці 130-го батальйону.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
За пів години все повторюється.
Чути, як командири курсантів пояснюють їм, що відбувається: “Зверніть увагу, хлопці виставили дозори по флангах, щоб попередити несподіванки. А тепер дивіться, як вони займають дорогу. А тепер – як відходять”.
“Це можна назвати показовим тренуванням. Було прохання від військової кафедри НУБіП. Щоб продемонструвати можливості ТрО, можливо, хтось захоче згодом до нас записатися. У нас мало бути заняття на полігоні, але ми вирішили розділити групи й провести показове тренування. Одна частина сьогодні в Голосіївському лісі, зі мною. Інша – сидить на лекції, – пояснює нам заступник командира 130-го батальйону, майор із позивним “Клевер”. У цивільному житті він бізнесмен.
“Клевер” відмовляється назвати справжнє ім’я. Каже, колись уже давав подібні коментарі, а потім на російському телебаченні про нього зробили кілька сюжетів, де показали не лише його, а і його рідних, транспорт, на якому він їздить, будинок, у якому живе.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
“Просто не хочу знову стати героєм російських новин. А про заняття – воно не було аж таким показовим, насправді. Ми просто провели тренування, як робимо зазвичай – спочатку індивідуальні вправи, щоб вони закріпилися у м’язовій пам’яті. Бо коли люди займаються раз на тиждень, то, скажімо так, матеріал запам’ятовується повільніше. Потім була робота у двійках-трійках. Все як завжди. Місцевість тут, може, і не дуже вдала для вправ, але курсанти мали змогу все роздивитися”, – пояснює чоловік.
Питаємо, що змінюється для тероборони з 2022 року?
“Певно, ви читали закон про основи національного спротиву. Цього року до тероборони залучать 10 тисяч кадрових військових на різні посади”, – розповідає “Клевер”.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Про ТрО
Кістяк батальйонів тероборони складатиметься з групи професійних військових, які обійматимуть керівні посади. У разі необхідності підрозділ розгортатимуть за допомогою резервістів ТрО, які підписали контракти, та за допомогою призовників.
Аналітик фонду “Повернись живим” Антон Муравейник, з яким ми говорили вже після тренування, визнає, що дехто називає ТрО “піхотою для бідних”, зокрема через специфіку формування цих батальйонів і бригад. Адже за штатом мирного часу в кожній із них – по кілька сотень, а не тисяч, людей.
“Ідея створення кадрованих військових частин популярна тому, що для утримання таких підрозділів треба менше ресурсів, ніж для утримання регулярної військової частини. За штатами мирного часу у бригаді ТрО буде 300-400 кадрових військовослужбовців, а не 3000. Їх просто легше утримати: держава має дієвий інструмент кризового реагування і витрачає на нього менше ресурсу”, – пояснює Муравейник.
Читайте також:
“Повернись живим” передав гору обладнання для новоствореного командування Сил тероборони
Заняття в Голосіївському лісі завершуються. На годиннику близько першої дня. Бійці знімають амуніцію, п’ють каву/чай із термосів. Кілька представників ТрО пішли до курсантів з промовою.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
“Записатися до тероборони просто – треба прийти у військкомат (тепер – територіальний центр комплектування і соціальної підтримки – “Н”), там є начальник штабу, який вас за руку проведе по всіх інстанціях.
Основна відмінність контракту ТрО від контракту в регулярній армії – це служба у резерві.
Тобто ви можете працювати на своїй роботі, а на вихідних – тренуватися на полігоні.
Але це залежить від підрозділу. Наш, 130-й, батальйон тренується щосуботи. Плюс по четвергах у нас є заняття для сержантів. Деякі батальйони ТрО, знаю, взагалі поки не почали нормальну роботу”, – пояснює майор.
“Але загалом дехто навіть дивиться на таку службу як на хобі”, – додає “Клевер”.
На тренуванні 130-го батальйону ТрО в Києві. Фото: Стас Козлюк / Новинарня
Із натовпу курсантів чути гучний крик: “Слава Україні! Героям слава!”, “Слава нації! Смерть ворогам!”
“Україна – понад усе!” – несеться лісом.
За десять хвилин галявина порожніє. І курсанти, і резервісти їдуть у своїх справах.
– Скажіть, а тут уже безпечно ходити? Все закінчилося? – питає нас чоловік-перехожий. Він саме намагається пройти дорогою, за яку годину тому “воювала” тероборона.
– Так, можете сміливо йти, тут уже безпечно.
Чоловік дякує і обережно йде вперед.
Фотогалерея (гортайте):
Читайте також:
Канада готує рішення про передачу Україні зброї для тероборони, – ЗМІ
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
