“Вєсті” і Playboy державною, “Гордон” – обома. Як друковані ЗМІ переходять на українську згідно до вимог закону

Із 16 січня 2022 року набрали чинності норми, передбачені статтею 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, стосовно друкованих засобів масової інформації.

Документ передбачає, що загальнодержавні російськомовні ЗМІ, такі як газети та журнали, мусять або перейти на українську, або поряд з російською (чи то іншою іноземною мовою) дублювати свої матеріали державною.  Останнє зробить друк значно дорожчим через збільшення сторінок видання.

Місцевим ЗМІ, які розповсюджуються в межах лише однієї області, надано право скористатися перехідним періодом до липня 2024 року.

Вимоги статті 25 не поширюються на друковані ЗМІ, що видаються виключно кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти українською мовою, та на наукові видання.

За законом передбачено, що всі мовні версії видання мають видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їхні випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів та видаватися в один день.

Поширювати за передплатою друковані ЗМІ, видані не українською, дозволено, якщо засновники забезпечили можливість передплатити таке ж видання українською.

Також у місцях продажу друкованих ЗМІ не менше 50% назв мають бути українською.

Порушникам загрожують штрафи від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6800–8500 гривень). Повторне порушення — штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів (8500–11900 гривень). Притягувати порушників до адміністративної відповідальності має Уповноважений із захисту державної мови – але не одразу, а з 16 липня 2022 року, пише “Детектор медіа“.

Оскільки 16 січня 2022 року припало на неділю (вихідний день), відстежити виконання норм закону щодо мови друкованих ЗМІ можна буде з понеділка-вівторка.

Однак деякі російськомовні медіа або завчасно оголосили про свої наміри щодо мови подальшого видання, або вже перейшли на українську.

Вибір редакцій

Більшість редакцій, із якими поспілкувався “Детектор медіа”, відмовляються від російськомовної версії й переходить повністю на українську. Пояснення просте: видавати дві версії нерентабельно.

До Дня незалежності 2021 року на українську перейшов журнал “НВ” (“Новое время”). Тоді головний редактор видання Віталій Сич сказав, що 20% читачів були готові відмовитись від передплати через зміну мови: “Я думав, що буде 40–50%. А якщо йдеться лише про 20%, то ми зможемо це пережити”.

На початку грудня 2021-го українізувався глянцевий журнал ELLE Ukraine. Із січня 2022 року україномовним став Playboy Ukraine, 10 січня — газета “Вести”. 13 січня українською вперше вийшли “КП в Украине” та “Факты и комментарии”, 14 січня — журнал “Фокус”. Повністю українською стали всі видання UMH Group (“Корреспондент”, “Футбол”, “Теленеделя” тощо), журнал “Бурда” та Viva.

Головний редактор «Фокуса» Олексій Газубей сказав «Детектору медіа», що видання «очікує на певне неприйняття читачів. Але сподіваємось, що воно буде незначним. Адже ми серйозно посилили редакцію і наших перекладачів. Читач не втратить у якості матеріалів. До того ж, усі охочі зможуть заходити на російськомовну сторінку “Фокуса” в інтернеті». Фокус найняв нових літературних редакторів і планує виходити тим самим обсягом та накладом; передплатників поінформували про перехід на українську заздалегідь.

Як видно, повністю українізуються й відомі проросійські або умовно “ватні” видання, зокрема колишня “Комсомольская правда в Украине”.

“Уважаемый читатель! Возможно, это будет последний номер “КП в Украине”, который вы купите”, – написала в колонці головна редакторка “КП в Украине” Оксана Богданова.

У коментарі “ДМ” вона розповіла, що перший українськомовний номер редакція почала готувати ще у грудні. “Адже нам потрібно було адаптувати назви рубрик, щоб вони не були калькою російською. Для створення дитячої сторінки ми розпочали співпрацювати з журналом “Пізнайко”.

Богданова вважає, що перехід “КП в Україні” на українську скоротить кількість читачів газети, але сподівається, що прийдуть нові. Вона прогнозує, що без державних дотацій та сприяння в середині 2022 року низка друкованих видань закриється.

Газета “Вести”, за словами заступниці головного редактора Галини Коваленко, не лише перейшла на українську, а й змінила формат і періодичність виходу. Тепер вона виходить тричі на тиждень на 16 шпальтах.

У газеті “Факты и комментарии” частина матеріалів і раніше виходила українською. Головний редактор газети Олександр Швець каже, що 13 січня газета стала повністю українськомовною, але частину текстів у тому ж виданні публікуватиме все ж російською.

Як поставиться до такої практики мовний омбудсман і чи не штрафуватимуть за це редакцію, Швець не знає, але вважає, що “набагато правильніше так м’яко і коректно переходити на українську мову. Бо якщо для певної частини населення повністю забрати можливість отримувати інформацію російською мовою, то вони отримуватимуть її з російських джерел”.

Уже відомо, що із загальноукраїнських видань шляхом двох мовних версій пішов (лише?) “Бульвар Гордона” Нова головна редакторка Юлія П’ятецька розповіла “Детектору медіа”, що газета з жовтня 2021 року має українськомовну версію. Водночас директор “Мега-прес груп” Роман Греба каже, що російськомовну версію “Бульвара Гордона” корисно зберегти для читачів, які звикли до газети за понад 25 років виходу видання.

“Поки що російськомовні тиражі продаються краще. Але ми зайшли у передплатні каталоги з українськомовним номером. Його передплата — 12–15% від кількості передплатників російськомовної версії. Ми побачили, що є інтерес до видання. Але ми з повагою ставимось до того, що традиційна аудиторія звикла до російської мови, тому залишили російськомовну версію»”, – сказав Греба.

Голова Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорєлов наголошує: закон вимагає від видавців не просто дублювати продукт українською, а видавати журнал чи газету обов’язково українською, а іншими мовами — за бажанням. За його словами, восени 2021 року видавці почали отримувати від дистрибуторів та великих роздрібних мереж попередження, що з січня 2022 року вони не прийматимуть на продаж загальнонаціональні видання російською (адже їх також штрафуватимуть за надмір російськомовних видань на розкладках). Тож видання почали завчасно готуватись до переходу: проводити необхідні навчання для персоналу тощо.

“Деякі видання перереєструвались як місцеві й поки що не будуть переходити на українську, — каже Погорєлов. — А решта або й так видаються українською, або закрили російську версію і перейшли на українську. Всі зараз в однаковій ситуації. Будемо дивитися, як відреагує читач”.

У двох мовних версіях, за словами Погорєлова, зможуть виходити лише видання з дуже великими тиражами.

Читайте також:
Громадські діячі, митці та вчені вимагають від “слуг народу”
не втручатися в закон про мову

Передісторія

25 квітня 2019 року, після двомісячного розгляду, Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. “За” проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226.
Голова ВР Андрій Парубій підписав закон 14 травня, президент Петро Порошенко – 15 травня. Закон набув чинності 16 липня 2019 року.

Закон про мову передбачає поступову українізацію всіх суспільних сфер життя. Українська мова – державна, це мова діяльності держорганів, діловодства та документообігу, судочинства, Збройних сил, правоохоронних органів, сфери роботи і освіти.
Зокрема, 16 січня 2021 року вступили в дію вимоги закону щодо мови сфери обслуговування.

Наприкінці 2019 року нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський вніс до Ради проєкт закону, яким хоче скасувати Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Також цей народний обранець, разом із колегою з “Опозиційної платформи – За життя” Олегом Волошиним подали до парламенту проєкт закону щодо змін до регламенту ВР для “захисту російської мови”.
Надалі Бужанський продовжив спроби торпедувати мовний закон.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков також вважав, що закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” треба змінювати.

Читайте також:
“Початок нового життя”: журнал Elle Ukraine вперше вийшов українською мовою