СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2248663 +213
Летальні випадки:
52849 +2
Одужали:
2184365 +170
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 11278944 (+7562). Оновлено: 08:13 26.07.2021

Справа Шеремета: апеляційний суд відхилив скаргу Кузьменко щодо фіктивної експертизи. ФОТО, ВІДЕО

 

Шостий апеляційний адміністративний суд міста Києва відхилив апеляційну скаргу Юлії Кузьменко, підозрюваної у “справі Шеремета”, щодо висновків судового експерта Юрія Ірхіна.

Відповідне рішення щодо скарги Кузьменко та її адвоката Тараса Безпалого суд ухвалив у середу, 21 липня, передає журналістка “Новинарні” Ірина Семеняка. Відповідно, на Ірхіна не буде накладене дисциплінарне покарання.

Саме висновок експерта-психолога КНДІСЕ Юрія Ірхіна є одним з основних доказів сторони обвинувачення – на основі співставлення волонтерки Кузьменко і зображення невідомої жінки на відео з камер спостереження, яка могла закласти вибухівку в авто журналіста Павла Шеремета.

Юлія Кузьменко та її захисник наголошували, що методології, яку використовували експерти-психологи, не існує.

“Ми стикнулися з дуже небезпечним моментом для всього українського суспільства, коли кожний експерт може написати будь-яку експертизу, що не матиме ні затвердженої методики, ні наукової розробки, але він вирішить, що це вірно, що він розробив, і відносно кожного громадянина може бути складена така експертиза, і вона може лягти в основу обвинувального акту”, – зауважила підозрювана.

Юлія Кузьменко додала, що саме через висновки Ірхіна вона вісім місяців перебувала під арештом у СІЗО, а зараз залишається під цілодобовим домашнім арештом. Те саме стосується й підозрюваного Андрія Антоненка.

Юлія Кузьменко на суді

Шостий апеляційний адмінсуд Києва

Юлія Кузьменко залишається з електронним браслетом на нозі – засобом контролю. Фото: Ірина Семеняка, “Новинарня

Представник Ірхіна Андрій Давидченко в суді заявив, що законом не передбачено звернення зі скаргою на висновок експерта до Міністерства юстиції.

Адвокат Кузьменко Тарас Безпалий заявив, що вони подаватимуть скаргу до касаційного суду.

Коментар Безпалого й Кузьменко (відео):

Читайте також:
“Чорти йдуть – пекло залишається”: під МВС закликали шукати справжніх убивць Шеремета. ФОТО, ВІДЕО

5 років убивства Шеремета:
речник Авакова й надалі вважає, що журналіста підірвали Ріфф і Кузьменко під кураторством СБУ

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий рівно п’ять років тому – 20 липня 2016 року – в Києві через підрив автомобіля, в якому він їхав вулицею Богдана Хмельницького. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.

Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, вже було натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві, а 13 липня 2020 року звільнили із зобов’язаннями.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Натомість Антоненка суд значно довше залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Вони підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Верещук: Зеленський попросив Авакова писати заяву про відставку через “питання” у справі Шеремета

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

147
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: