Андрій Антоненко на суді: Ми не білоруси – нас не вийде поставити в стійло

Київський апеляційний суд залишив у силі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Андрія Антоненка “Ріффмастера”, якого обвинувачують у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. При цьому через ЗМІ сказав кілька слів, звертаючись до українців.

Про це повідомляє кореспондент “Новинарні” із зали суду в середу, 31 березня.

“Колегія суддів постановила: апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду, якою Антоненку продовжено тримання під вартою до 21 травня, залишити без змін. Ухвала касаційному оскарженню не підлягає”, – оголосила головуюча суддя.

На початку засідання адвокат Антоненка Станіслав Кулик подав клопотання, щоб його підзахисному дозволили сидіти поруч зі своїми захисниками. Проте колегія суддів у задоволенні цього клопотання відмовила, залишивши Ріфа в скляному “акваріумі” (що, зокрема, значно ускладнювало його спілкування з журналістами, адже звукозаписувальній техніці “розчути” слова Антоненка за скляною перегородкою дуже складно).

В апеляційній скарзі захист просив апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції у частині продовження арешту Антоненку.

Також адвокати Антоненка повідомили про цілу низку заяв від відомих осіб про намір узяти Ріфа на поруки. Серед поручителів – народні депутати Яна Зінкевич, Софія Федина, Михайло Бондар, Володимир Ар’єв, Ірина Фріз (усі – з “Європейської солідарності”), народний депутат Єгор Чернєв (“Слуга народу”), командир Антоненка Олексій Нікіфоров, колишній народний депутат Андрій Тетерук. Під час розгляду скарги захист Антоненка заявив, що надійшла також заява про бажання взяти Антоненка на поруки від нардепа Марії Іонової (“ЄС”).

Проте суд заслуховувати поручителів відмовився.

Підставою для продовження тримання під вартою стала нібито “неналежна поведінка” Антоненка в судовому засіданні 21 жовтня 2020 року, а також імовірна можливість доступу підсудного до зброї в його військовій частині за місцем служби, на чому наголошував прокурор.
Адвокат спростував обидва закиди, заявивши, що Андрій лише звертався до прокурора із запитанням про реальні докази його вини, а в частині ССО Антоненка зброя зберігається в спеціальній замкненій кімнаті.

Після оголошення рішення суду Андрій Антоненко в коментарях журналістам, у тому числі “Новинарні“, висловив велику вдячність усім українцям, які його підтримують.

На запитання, чи залишаються в нього ще сили, Ріф відповів: “А що робити? Це ж війна. Воюємо. Треба боротися“.

Відео Ірини Семеняки, “Новинарня“:

“Дякувати українському народу, що підтримують – що б вони зараз не казали, як би не воювали з акціями протестів. Українців намагаються залякати, поставити в стійло, зробити у нас як мінімум, як у Білорусі. Але ми не білоруси, ми не росіяни – у нас так не буде. Треба це розуміти”, – наголосив Антоненко.

На запитання кореспондента “Новинарні“, як він почувається, Ріффмастер запевнив, що наразі непогано.

Щодо того, як довго ще триватиме така ситуація, за словами Антоненка, думок у нього багато.

“Перша думка – поки не впаде Аваков. А друга думка – з урахуванням того, що зараз і колишній генпрокурор Рябошапка заявляє, що нема ніяких підстав… і ми чули Арестовича, який заявляє про те, що це політичні справи…

Усі розуміють, що це – політична справа. І тому це має бути політичне рішення”,

– наголосив Ріффмастер.

Він також зауважив, що ініціатори цієї справи не бажають ухвалювати цього політичного рішення, бо тримаються за посади. І чудово розуміють, що якщо обвинувачення з нього, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь будуть зняті – це означатиме не лише відновлення справедливості, а й відставку тих осіб, які ці обвинувачення “організували”.

Як писала “Новинарня“, 23 березня Шевченківський районний суд продовжив на 60 днів запобіжні заходи для обвинувачених у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко, а також строк дії обов’язків для третьої обвинуваченої у справі — Яни Дугарь.

Читайте також:
“Лагідно українізувала ще 3%”.
Юлія Кузьменко – про підсумки виборів у прифронтовому 50-му окрузі для себе та “ЄС”

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишає під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
КДБ Білорусі планувало вбивство Шеремета ще з 2012 року. ЗАПИС

МВС: “Білоруські записи” не впливають на версію про виконавців убивства Шеремета – Антоненка і Кузьменко